- •20. Соц роль, соц статус та соц інститут: визначення, основні положення та співвідношення.
- •21. Соц стратифікація: визначення, критерії пр-пи, насл.
- •22. Системи/моделі соц стратифікації: рабство, касти, стани та класи.
- •23. .Порівняльна характеристика теорій соц. Стратифікації: функціональна, (нео)вебер. Та (нео)марксистські перспективи.
- •26. Соц мобільність: визначення, види та тенденції розвитку в сучасних умовах. Фактори, що їй сприяють, та методи вивчення
- •27. Концепція середнього класу: історичні витоки та демістифікація підгрунтя
- •29. Соціально-економічна стратифікація українського с-ва.
- •32. Середній клас в Україні: соціально-економічні характеристики та особливості вимірювання.
- •33. Гендерний вимір соц стратифікації: вип суч західних суспільств.
- •34. Теорія патріархату: економічні та психоаналітичні пояснення.
- •35. Економічне пояснення патріархату.
- •38. Соц та біологічні відмінності між чоловіками та жінками
- •39.Гендерна стратифікація українського с-ва та її наслідки.
- •40. Пояснення с-ва через звертання до природи л: ч. Дарвін та соціобіологія.
- •43. Соціалізація: визначення, принципи, види та агенти. Відмінності між соціалізацією дорослих та дітей. Випадки „мауглі” та госпіталізм.
- •44. Девіантна поведінка та її різновиди: головні підходи до визначення понять. Позитивні та негативні наслідки для с-ва.
- •45.Девіантна, деліквентна та злочинні види поведінки:біологічні, психологічні та соціологічні пояснення.
- •46.Сучасний стан явної та латентної світової зллочинності.
- •47. Соціально-психологічні риси злочинців та особливості їхнього вимірювання.
- •48. Соціологічні виміри явної та латентної злочинності в Україні.
- •49.Культура як соц система:визначення поняття та фундаментальні ознаки.
- •50.Мова як фактор творення с-ва та л: деякі поняття, гіпотези та результати сучасної соціолінгвістики.
- •51. Сім’я: визначення, види та тенденції розвитку. Альтернативні форми сім’ї на сучасному етапі.
- •52.Деякі приховані сторони сімейного життя:насильство щодо дітей, жінок та чоловіків.
- •53. Сім’я та розмаїття спроб її концептуального осягнення (соціобіологія, структурний функціоналізм, теорія соц обміну та економічний підхід).
- •55. Соціологічні дослідження визначення, види функції та основні категорії.
- •56.Валідність та надійність соціологічної інформації:визначення, види та співвідношення.
- •57.Вибірка та її види. Репрезентативність та процедури її досягнення.
- •59. Природа наукового факту в соціології: теоретична насиченість vs. Погляду з боку вічності.
- •60. Кількісні та якісні види досліджень: спільне та відмінне. Різновиди якісних соціологічних досліджень та їхні евристичні можливості.
- •65. Вимірювання: визначення, види, основні проблеми та шляхи їхнього подолання
- •66.Опитування та його види. Переваги та недоліки.
- •67. Інтервю, як вид опитування. Основні проблеми та шляхи подолання.
- •68. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Шкалування за Лайкертом та Гуттманом.
- •69. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Особливості шкалування за Терстоуном та метод семантичного диференціалу.
- •70. Контент-аналіз
- •27.Передумови виникнення та фактори впливу на сучасні процеси соціальної стратифікації в Україні. Соціально-економічна стратифікація українського суспільства.
- •54. Соціологічні виміри сучасної української сім’ї.
- •64. Екстерналістське бачення соціологічних методів: концепція подвійної легітимізації (на прикладі контент-аналізу).
53. Сім’я та розмаїття спроб її концептуального осягнення (соціобіологія, структурний функціоналізм, теорія соц обміну та економічний підхід).
Прихильники теорії соціобіології зазначають, що сім’я – це співпраця 2 осіб задля забезпечення продовження роду.
Це пояснюється тим, що засобів, необхідних для виживання і репродукції, не вистачає на всіх, особи, що зуміють краще ними скористатися, передадуть свої гени наступним поколінням.
Батьківство дає приклади співпраці 2 істот заради взаємної вигоди. Батьки не є родичами, тому в них не буде еволюційної причини для співпраці, якщо будь-хто з них забажає перекласти виховання дітей на іншого. У багатьох видів тварин для догляду за дітьми потрібні обидва батьки – якщо один уходить, шанси потомства на виживання можуть звестись до нуля. Але обидва батьки знаходяться в однаковому родстві з потомством, тому вони в рівній мірі ризикують своїми інтересами пристосованості. Ця ситуація лежить в основі еволюційного розвитку сім’ї з двох батьків, які характерні для багатьох видів птахів, для деяких приматів, для Л.
Згідно з теорією структурного функціоналізму, сім’я виконує декілька життєво важливих функцій. Вона виступає головною опорою с-ва.
1)соціалізація;
Ідеальний випадок – сім’я, в якій батьки допомагають своїм дітям стати повноцінними і корисними членами с-ва. Соціалізація продовжується протягом всього життя Л.
2) регулювання сексуальної активності;
Всі культури регулюють сексуальну активність, щоб підтримати систему наслідування і право власності. Одною з універсальних культурних норм є табу на інцест (культурна норма, яка забороняє сексуальні зв’язки і шлюби з близькими родичами).
3) соціальне розташування сил;
Для продовження роду навряд чи потрібні сім’ї, але вони допомагають підтримувати соціальну організацію. При народженні діти отримують соціальну ідентичність батьків, расову, етнічну, релігійну і класову приналежність.
4) матеріальна і емоційна безпека;
Більшість вважають сім’ю «захистом» в жорсткому світі – місцем, в якому можна знайти захист від фізичної небезпеки, емоційну підтримку і фінансову допомогу.
Аналіз з позиції соц обміну описує залицяння і шлюб як деякі форми ведення переговорів. Залицяння допомагає чоловіку і жінці оцінити переваги і недоліки один одного в якості наречених, уточнити що кожний з них може запропонувати в обмін. Люди, вступаючи в шлюб, намагаються здійснити найбільш вигідну угоду зі всіх можливих.
Фізична привабливість є важливим елементом торга. В патріархальних с-вах, в яких шлюбний набір чоловіка складалися з багатства і влади, від жінки чекають вроди. Цим пояснюється традиційна турбота жінки своєю зовнішністю. Але з ростом числа працюючих жінок зменшується їхня економічна залежність від чоловіків, а це означає, що позиції 2 статей, що торкаються відносин обміну в шлюбі, зближуються.
З економічної точки зору Л виходить на шлюбний ринок, очікуючи, що її дохід в шлюбі буде більше, ніж при житті одинаком. Ефективний шлюбний ринок присвоює всім учасникам доходи, або «ціни», які слугують стимулами для вступу в полігамні чи моногамні шлюби, які їх влаштовують. Ціни використовуються також при виборі «якості» майбутнього партнера: деякі учасники обирають собі партнерів «гіршої якості», оскільки вважають, що партнери «кращої якості» надто дорогі.
Ефективний шлюбний ринок звичайно призводить до позитивної сортировки учасників, за якої високоякісні чоловіки створюють пари з високоякісними жінками, а низькоякісні чоловіки – з низькоякісними.