- •20. Соц роль, соц статус та соц інститут: визначення, основні положення та співвідношення.
- •21. Соц стратифікація: визначення, критерії пр-пи, насл.
- •22. Системи/моделі соц стратифікації: рабство, касти, стани та класи.
- •23. .Порівняльна характеристика теорій соц. Стратифікації: функціональна, (нео)вебер. Та (нео)марксистські перспективи.
- •26. Соц мобільність: визначення, види та тенденції розвитку в сучасних умовах. Фактори, що їй сприяють, та методи вивчення
- •27. Концепція середнього класу: історичні витоки та демістифікація підгрунтя
- •29. Соціально-економічна стратифікація українського с-ва.
- •32. Середній клас в Україні: соціально-економічні характеристики та особливості вимірювання.
- •33. Гендерний вимір соц стратифікації: вип суч західних суспільств.
- •34. Теорія патріархату: економічні та психоаналітичні пояснення.
- •35. Економічне пояснення патріархату.
- •38. Соц та біологічні відмінності між чоловіками та жінками
- •39.Гендерна стратифікація українського с-ва та її наслідки.
- •40. Пояснення с-ва через звертання до природи л: ч. Дарвін та соціобіологія.
- •43. Соціалізація: визначення, принципи, види та агенти. Відмінності між соціалізацією дорослих та дітей. Випадки „мауглі” та госпіталізм.
- •44. Девіантна поведінка та її різновиди: головні підходи до визначення понять. Позитивні та негативні наслідки для с-ва.
- •45.Девіантна, деліквентна та злочинні види поведінки:біологічні, психологічні та соціологічні пояснення.
- •46.Сучасний стан явної та латентної світової зллочинності.
- •47. Соціально-психологічні риси злочинців та особливості їхнього вимірювання.
- •48. Соціологічні виміри явної та латентної злочинності в Україні.
- •49.Культура як соц система:визначення поняття та фундаментальні ознаки.
- •50.Мова як фактор творення с-ва та л: деякі поняття, гіпотези та результати сучасної соціолінгвістики.
- •51. Сім’я: визначення, види та тенденції розвитку. Альтернативні форми сім’ї на сучасному етапі.
- •52.Деякі приховані сторони сімейного життя:насильство щодо дітей, жінок та чоловіків.
- •53. Сім’я та розмаїття спроб її концептуального осягнення (соціобіологія, структурний функціоналізм, теорія соц обміну та економічний підхід).
- •55. Соціологічні дослідження визначення, види функції та основні категорії.
- •56.Валідність та надійність соціологічної інформації:визначення, види та співвідношення.
- •57.Вибірка та її види. Репрезентативність та процедури її досягнення.
- •59. Природа наукового факту в соціології: теоретична насиченість vs. Погляду з боку вічності.
- •60. Кількісні та якісні види досліджень: спільне та відмінне. Різновиди якісних соціологічних досліджень та їхні евристичні можливості.
- •65. Вимірювання: визначення, види, основні проблеми та шляхи їхнього подолання
- •66.Опитування та його види. Переваги та недоліки.
- •67. Інтервю, як вид опитування. Основні проблеми та шляхи подолання.
- •68. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Шкалування за Лайкертом та Гуттманом.
- •69. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Особливості шкалування за Терстоуном та метод семантичного диференціалу.
- •70. Контент-аналіз
- •27.Передумови виникнення та фактори впливу на сучасні процеси соціальної стратифікації в Україні. Соціально-економічна стратифікація українського суспільства.
- •54. Соціологічні виміри сучасної української сім’ї.
- •64. Екстерналістське бачення соціологічних методів: концепція подвійної легітимізації (на прикладі контент-аналізу).
26. Соц мобільність: визначення, види та тенденції розвитку в сучасних умовах. Фактори, що їй сприяють, та методи вивчення
Соц мобільність – це здатність індивідів або соц груп переміщуватись між різними соціальними економічними позиціями.
види: Вертикальна – це переміщення індивіда, яке супроводжується підвищенням ( висхідна) або пониженням (низхідна) соц статусу;
горизонтальна – це переміщення індивіда, яке супроводжується зміною його соц статусу.
Соц мобільність вивчається для:
оцінки життєвих орієнтирів індивіда;
вивчення плинності (міцності) тих чи інших соц класів;
оцінки ступеня відкритості того чи іншого політичного режиму.
Фактори, що впливають на соціальну мобільність:
подальша індустріалізація сучасних суспільств;
І-ція поглиблює диференціацію сучасних суспільств, тобто виникають нові професії, що потребують кращої освіти і вони є більш престижними. Внаслідок цього освіта і професійна підготовка стають все більш значимими факторами соц стратифікації. Більш того, оскільки індустріалізація призводить до більшої відповідності підготовки і винагороди, то наслідком цього стає все більш виражена орієнтація на досягнення, що, в свою чергу, активізує добровільну мобільність.
характер політичного режиму;
3) війни і революції;
Вони призводять до заміни одних соц груп на інші.
4)соціально-економічне положення сім’ї;
Сім’я, обумовлює соц мобільність через доступ до освіти, а вже потім – через підтримку у діловій сфері і вибір партнерів для одруження.
5) етнічне походження;
Якщо Л відноситься до домінуючого етносу, то її шанси змінити своє становище вищі.
6) Освіта є важливим фактором соц мобільності, зважаючи на подальшу індустріалізацію. Однак така роль освіти має один неприємний наслідок – вона фактично зміцнює існуючу нерівність, оскільки доступ до освіти, зазвичай, мають нащадки тих, хто цю освіту вже отримав.
7) стать; 8) розмір та особливості сім’ї;
Старші і молодші сини мають кращі шанси підвищити своє соціальне становище. Діти з багатодітних сімей мають гірші шанси, у невеличких сім’ях відсутність старшого сину дає перевагу середньому і молодшому, оскільки старша сестра не є конкурентом.
9) рівень народжуваності у різних класах;
Більш низький у верхніх верствах провокує певний вакуум, який заповнюється вихідцями з нижчих верств, де р-нь народж є вищим.
27. Концепція середнього класу: історичні витоки та демістифікація підгрунтя
Під назвою середній клас розуміється різнорідна маса, яка включає в себе багато елементів. Тут і виникає запитання: представляють вони собою групу, яка заслуговує на назву класа? Найголовніше: потрібен такий проміжний клас? Чому не бути тільки двом класам?
Спробуємо дати визначення середньому класу. І тут виникають певні труднощі, так як цей лас представляє собою групу, границі якої не зовсім чіткі, групу яка складається з різних елементів і що міжними не завжди можна помітити спільне.
Найбільш повно відображає середній клас визначення Франсуа Семіана: «Під середнім класом неохідно розуміти стійку категорію людей з їх сім`ями, які мають доходи, а також часто земельні володіння середнього рівня, групу яка займає проміжне положення між вищим соціальним станом і робочим класом і класом службоців.Ця категоія більш відноситься до жителів міст. Ця група включає вищі слої ремісників, малих та середніх комерсантів, промисловців, частина представників ліберальних професій і середніх чиновників».
І тут є різниця розглядати сільську і міську місцевість, бо це по стилю життя різні цивілізації. Виявити класові відмінноті в сільській місцевості набгато важче, так як сільській свідомості легше себе уявляти в ролі сім`янина, ніж відчуття свого вищого чи нижчого класу.Групи середнього класу різні, потрібно зясувати яким чином вони стають обізнаними в рамках одного і того ж класу. У свідомості більше відмінностей у представників середього класу, ніж серед вищих і нижчих.Візьмемо ремісників і комерсантів сер. рівня. На перевагу службовцям і чиновникам, вони самостійно працюючі люди , тобото незалежні працюючі агенти. Ремісники і комерсанти по ряду характеристик наближені до буржуа і можливо їх важче відрізнити. Службовці у свою чергу є підлглими організіцій і тим самим наближаються до робочих. До чиновників ми відносимо постових та митних службовців, залізнодорожніх службовців. В більшості випадків вони всі слідують чіткому регламенту, а також повинні виконувати строгу дисциплін, тому вони є також досить залежними.
Тепер необхідно виявити в групах цього класу єдинство.Всі категорії даного класу характеризуються тим, що їх діяльність перш за все технічна, залежна від правил, а точніше їх виконання.
Це і є загальне визначення концепції середнього класу. Є особливі причини існування середнього класу так як крім існування чисто інертної матерії і людей, існує проміжна зона в якій люди представляються в механічній і матеріалній формі.