- •Курс “політологія”
- •1. Суть та природа політики, її специфіка
- •2. Суб’єкти та об’єкти політики. Критерії політичної суб’єктності
- •3. Співвідношення політики та моралі: основні підходи до вирішення проблеми
- •4. Предмет, закони та категорії політичної науки. Основні підходи до визначення предмету.
- •Основні принципи та методи політології.
- •6. Основні етапи розвитку політичної науки. Структура політології як навчальної дисципліни
- •7. Прикладна політологія: предмет, методи та сфери застосування
- •8. Конституювання та розвиток політичної науки в Україні на сучачному етапі.
- •9. Біхевіоризм та постбіхевіоризм у розвитку політичної науки
- •10. Політична антропологія
- •11. Політична гносеологія
- •12. Політична онтологія
- •13. Політична праксеологія
- •14. Політична психологія
- •15. Предмет та принципи етнополітики
- •16. Порівняльна політологія: теоретико-методологічні засади
- •17. Суть та принципи порівняльного методу аналізу
- •18. Політична влада: суть, форми, принципи реалізації. Ресурси політичної влади.
- •19. Легітимність політичної влади. Основні ознаки легітимності.
- •20. Зміст основних концепцій політичної влади.
- •21. Політичні режими: суть та типи.
- •22. Характеристика політичного режиму в Україні на сучасному етапі
- •26. Держава як політична організація суспільства: ознаки і функції. Основні теорії походження д.
- •27. Форми державного правління
- •28. Форми державного устрою. Організація державної влади в Україні
- •29. Правова держава. Розвиток теорії правової держави
- •30. Соціальна держава, її суть і структура
- •31. Громадянське суспільство: суть, структура, ознаки та перспективи розвитку в Україні
- •32. Порівняльна характеристика парламентів країн Західної Європи
- •33. Порівняльна характеристика урядів країн Західної Європи
- •34. Типологія коаліційних урядів. Основні моделі коаліційної поведінки
- •35. Порівняльний аналіз позицій глав держав
- •36. Електоральний уряд: суть, основні компоненти
- •37. Місцеве самоврядування: суть, принципи, основні теорії
- •38. Суть, зміст, структурні елементи соціального управління
- •39. Багатозначність поняття “бюрократія”. Концепція формально-раціональної бюрократії Вебера
- •40. Суть бюрократизму, його ознаки. Противаги бюрократизму в демократичному супільстві
- •41. Зміст понятт демократія. Принципи демократії, їх взаємозвязок
- •42. Сучасні теорії демократії
- •43. Історичні типи демократії, їх особливості. Й. Шумпетер – основоположник сучасних теорій демократії
- •44. Демократичні цінності, їх характеристика
- •45. Процеси демократизації в Україні: шанси та переспективи
- •46. Особливості демократизації постсоціалістичних країн. Консолідовані, перехідні та псевдодемократії
- •47. Політична опозиція: особливості функціонування в різних політичних режимах
- •48. Особливості перехідних політичних режимів. Основні моделі переходу до демократії (Хантінгтон)
- •49. Політичні партії: причина винекнення та етапи розвитку. Винекнення політичних партій
- •50. Ознаки та функції політичних партій
- •51. Типологія політичних партій
- •52. Партійні системи: суть, типологія. Особливості формування партійної системи в Україні, її ознаки
- •53. Партійні коаліції: основні теорії, механізми та принципи формування
- •54. Політичний процес: суть та закономірності розвитку
- •55. Політична діяльність: суть, структура, детермінанти. Типологія політичної діяльності
- •56. Політична участь: суть, види, форми реалізації
- •57. Теорія груп інтересів. Групи інтересів та групи тиску: ознаки, типи, функції у політ. Процесі
- •58. Політичні рішення: суть, типи та способи прийняття. Типологія політичних рішень
- •59. Політичний розвиток: суть та види. Криза політичного розвитку
- •60. Політична модернізація: суть та основні моделі
- •61. Політичні технології та їх функції у політичному процесі. Лобізм як політична технологія
- •62. Політичний маркетинг
- •63. Політичний менеджмент: поняття та функції
- •64. Політична стабільність: критерії та чинники. Механізм стабілізації укрїнського суспільства
- •65. Політичні конфлікти: ознаки, типи, технології врегулювання
- •66. Типи виборчих систем: порівняльна характеристика
- •67. Виборча система України на сучасному етапі
- •68. Соціальні групи як суб’єкти політики
- •71. Політичне лідерство: критерії та типологія.
- •72. Політичний імідж: суть, типи. Технологічні аспекти реалізації в політичному процесі України.
- •73. Політична культура: суть, структура, функції, типи. Політичні субкультури.
- •74. Політична соціалізація особи. Теорії політичної соціалізації.
- •75. Політична поведінка. Поза інституційні форми політичної поведінки. Психологічні характеристики поведінки людини в натовпі.
- •Політична свідомість: суть, структура, рівні.
- •Порівняльний аналіз основних теорій міжнародних відносин (реалізм, ідеалізм, неореалізм, неомарксизм, неоідеалізм).
- •Зовнішня політика: функції, типи, особливості аналізу.
- •Взаємозв’язок та співвідношення внутрішньої, зовнішньої та міжнародної політики.
- •80. Національний інтерес: природа, структура, місце в зовнішній та міжнародній політиці.
- •81. Геополітика: предмет та принципи аналізу. Геополітичні доктрини. Геостратегія.
- •82. Глобалізація: головні тенденції розвитку на межі XX-XXI ст..
- •83. Політичне прогнозування: суть, основні теорії.
- •84. Політичні вчення Античності та їх вплив на розвиток європейської політичної думки.
- •85. Політичні вчення Стародавнього Сходу.
- •86. Політичні Вчення Середньовіччя
- •Політичні вчення епохи Відродження та Реформації.
- •Проблеми раціоналізму у політичних теоріях Нового часу.
- •Політичні вчення європейського просвітництва.
- •90. Проблеми держави в консерватизмі та лібералізмі.
- •91. Плюралізм політико-правових ідей у Європі хіх ст.
- •92. Політико-правові та етичні вчення у Німеччині кінця XVIII – початку XIX ст.
- •93. Проблема людини та держави в політичних теоріях Нового часу.
- •94. Політична доктрина анархізму.
- •95. Політичні доктрини фемінізму та неофемінізму.
- •96. Український консерватизм.
- •97. Політична думка України XVIII ст.
- •98. Український націоналізм (Міхновський, Донцов, Сціборський)
- •99. Логіка розвитку політичних доктрин у хх ст.
- •100. Політична доктрина соціал-демократії.
- •101. Політична думка України доби визвольних змагань 1917-1921 рр.
- •102. Цінності та принципи політичної доктрини лібералізму, їх еволюція.
- •103. Теорія природних прав людини та суспільної угоди, її значення для сучасних політ. Доктрин.
- •104. Політична доктрина фашизму.
- •105. Особливості формального та традиційного етапів розвитку політичних доктрин.
- •106. Еволюція, цінності та принципи політичної доктрини консерватизму.
- •107. Політична доктрина націонал-соціалізму.
- •108. Політична доктрина комунізму: суть та еволюція.
31. Громадянське суспільство: суть, структура, ознаки та перспективи розвитку в Україні
Громадянське|громадянське| суспільство|товариство|: поняття, структура, ознаки
Теорія Громадянського|громадянського| суспільства|товариства| створювалася такими мислителями, як Арістотель, Цицерон, Гроций, Гоббс, Локк, Гегель, Маркс, і багатьма іншими.
Основною ідеєю Громадянського|громадянського| суспільства|товариства| практично всі учені вважають|лічать| проблему людини. Громадянське|громадянське| суспільство|товариство| — це сукупність етичних, релігійних, національних, соціально-економічних, родинних|сімейних| стосунків і інститутів, за допомогою яких задовольняються інтереси індивідів і їх груп.
Структура Громадянського|громадянського| суспільства|товариства|:
— недержавні| соціально-економічні стосунки і інститути (власність, праця, підприємництво);
— сукупність не залежних від держави виробників (приватні фірми|фірма-виготовлювачі| і тому подібне|тощо|);
— суспільні|громадські| об'єднання і організації;
— політичні партії і рухи;
— сфера виховання і недержавної| освіти|утворення|;
— система недержавних| засобів масової інформації;
— сім'я;
— церква і тому подібне|тощо|
Ознаки Громадянського|громадянського| суспільства|товариства|:
— якнайповніше забезпечення прав і свобод людини і громадянина;
— самоуправління|;
— конкуренція створюючих його структур і різних груп
людей;
— громадська думка, що вільно формується, і плюралізм;
— загальна інформованість і перш за все|передусім| реальне здійснення права людини на інформацію;
— життєдіяльність в нім базується на принципі координації (на відміну від державного апарату, який побудований|спорудити| на основі принципу субординації);
— багатоукладність економіки;
— легітимність і демократичний характер влади;
— правова держава;
— сильна соціальна політика держави, що забезпечує гідний рівень життя людей, та інші.
Формування правової держави| можливо лише на основі розвиненого Громадянського|громадянського| суспільства|товариства|. Ідея Громадянського|громадянського| суспільства|товариства| сходить до епохи античності (Арістотель в грецькому полісі громадянами вважав|лічив| тих, хто бере участь в політичному житті суспільства|товариства|. Арістотель визначив Громадянське|громадянське| суспільство|товариство| – сукупність політичних громадян.)
Перше вживання|вжиток| поняття “Громадянське|громадянське| суспільство|товариство|” в|біля| Гоббса: Громадянське|громадянське| суспільство|товариство| лише складова частина держави і без держави воно буде в хаосі.
По Локку: суспільство|товариство| стоїть над державою і основа Громадянського|громадянського| суспільства|товариства| – приватна власність є священною і недоторканою|.
Довгий час держава| і суспільство не розмежовували, лише|тільки| в епоху прсовітництва виникло чітке уявлення про Громадянське|громадянське| суспільство. Якнайповніше обгрунтування розмежування суспільства зробив Гегель – Громадянське|громадянське| суспільство знаходиться|перебуває| поза|зовні| державою, але|та| в тісному з|із| ним контакті. Маркс, Енгельс підтримали і розвинули ідеї Гегеля.
Громадянське|громадянське| суспільство|товариство| – система самостійних і неза|лежних від держави| суспільних|громадських| інститутів і стосунків, які покликані забезпечити умови для самореалізації окремих індивідів і колективів, реалізації приватних інтересів і потреб.
Структура Громадянського|громадянського| суспільства|товариства| ділиться на сфери:
Економічна – структурні елементи громадянського| співтовариства|спілки|: недержавні підприємства і об'єднання (кооперативи, орендні підприємства, АТ, СП, фірми|фірма-виготовлювачі| і так далі).
Соціально-політична – сім'я, класи, політична, партія, організовані рухи, органи суспільної|громадської| самоврядності|самоврядування|
Духовна – традиції, вдачі, звичаї, сфера освіти|утворення|, науки, культури, союзи|спілки| композиторів, національні творчі організації
Основним елементом Громадянського|громадянського| суспільства|товариства| є окремий індивід, особа|особистість|, а інтереси, потреби індивідів здійснюються через сім'ю, церква, політичні партії, професійні і творчі об'єднання і так далі
Основоположні умови життєдіяльності Громадянського|громадянського| суспільства|товариства|: володіння членами конкретною власністю, право використовувати і розпоряджатися на свій розсуд. Власність – особиста| або колективна.
Основа Громадянського|громадянського| суспільства|товариства| – середній клас.
Громадянське|громадянське| суспільство|товариство| виступає|вирушає| як сфера реалізації приватних інтересів і потреб, а державу виразник волі всього населення примиряє і поєднує|суміщає| інтереси по основних питаннях суспільного|громадського| життя.
Громадянське|громадянське| суспільство|товариство| постійно випробовує|відчуває| тиск|тиснення| з боку держави і недостатній| розвиток суспільства|товариства| підштовхує державу до узурпації. При демократії: держава і суспільство|товариство| рівноправні| та самостійні і вирішення проблем здійснюється шляхом компромісів.