- •Курс “політологія”
- •1. Суть та природа політики, її специфіка
- •2. Суб’єкти та об’єкти політики. Критерії політичної суб’єктності
- •3. Співвідношення політики та моралі: основні підходи до вирішення проблеми
- •4. Предмет, закони та категорії політичної науки. Основні підходи до визначення предмету.
- •Основні принципи та методи політології.
- •6. Основні етапи розвитку політичної науки. Структура політології як навчальної дисципліни
- •7. Прикладна політологія: предмет, методи та сфери застосування
- •8. Конституювання та розвиток політичної науки в Україні на сучачному етапі.
- •9. Біхевіоризм та постбіхевіоризм у розвитку політичної науки
- •10. Політична антропологія
- •11. Політична гносеологія
- •12. Політична онтологія
- •13. Політична праксеологія
- •14. Політична психологія
- •15. Предмет та принципи етнополітики
- •16. Порівняльна політологія: теоретико-методологічні засади
- •17. Суть та принципи порівняльного методу аналізу
- •18. Політична влада: суть, форми, принципи реалізації. Ресурси політичної влади.
- •19. Легітимність політичної влади. Основні ознаки легітимності.
- •20. Зміст основних концепцій політичної влади.
- •21. Політичні режими: суть та типи.
- •22. Характеристика політичного режиму в Україні на сучасному етапі
- •26. Держава як політична організація суспільства: ознаки і функції. Основні теорії походження д.
- •27. Форми державного правління
- •28. Форми державного устрою. Організація державної влади в Україні
- •29. Правова держава. Розвиток теорії правової держави
- •30. Соціальна держава, її суть і структура
- •31. Громадянське суспільство: суть, структура, ознаки та перспективи розвитку в Україні
- •32. Порівняльна характеристика парламентів країн Західної Європи
- •33. Порівняльна характеристика урядів країн Західної Європи
- •34. Типологія коаліційних урядів. Основні моделі коаліційної поведінки
- •35. Порівняльний аналіз позицій глав держав
- •36. Електоральний уряд: суть, основні компоненти
- •37. Місцеве самоврядування: суть, принципи, основні теорії
- •38. Суть, зміст, структурні елементи соціального управління
- •39. Багатозначність поняття “бюрократія”. Концепція формально-раціональної бюрократії Вебера
- •40. Суть бюрократизму, його ознаки. Противаги бюрократизму в демократичному супільстві
- •41. Зміст понятт демократія. Принципи демократії, їх взаємозвязок
- •42. Сучасні теорії демократії
- •43. Історичні типи демократії, їх особливості. Й. Шумпетер – основоположник сучасних теорій демократії
- •44. Демократичні цінності, їх характеристика
- •45. Процеси демократизації в Україні: шанси та переспективи
- •46. Особливості демократизації постсоціалістичних країн. Консолідовані, перехідні та псевдодемократії
- •47. Політична опозиція: особливості функціонування в різних політичних режимах
- •48. Особливості перехідних політичних режимів. Основні моделі переходу до демократії (Хантінгтон)
- •49. Політичні партії: причина винекнення та етапи розвитку. Винекнення політичних партій
- •50. Ознаки та функції політичних партій
- •51. Типологія політичних партій
- •52. Партійні системи: суть, типологія. Особливості формування партійної системи в Україні, її ознаки
- •53. Партійні коаліції: основні теорії, механізми та принципи формування
- •54. Політичний процес: суть та закономірності розвитку
- •55. Політична діяльність: суть, структура, детермінанти. Типологія політичної діяльності
- •56. Політична участь: суть, види, форми реалізації
- •57. Теорія груп інтересів. Групи інтересів та групи тиску: ознаки, типи, функції у політ. Процесі
- •58. Політичні рішення: суть, типи та способи прийняття. Типологія політичних рішень
- •59. Політичний розвиток: суть та види. Криза політичного розвитку
- •60. Політична модернізація: суть та основні моделі
- •61. Політичні технології та їх функції у політичному процесі. Лобізм як політична технологія
- •62. Політичний маркетинг
- •63. Політичний менеджмент: поняття та функції
- •64. Політична стабільність: критерії та чинники. Механізм стабілізації укрїнського суспільства
- •65. Політичні конфлікти: ознаки, типи, технології врегулювання
- •66. Типи виборчих систем: порівняльна характеристика
- •67. Виборча система України на сучасному етапі
- •68. Соціальні групи як суб’єкти політики
- •71. Політичне лідерство: критерії та типологія.
- •72. Політичний імідж: суть, типи. Технологічні аспекти реалізації в політичному процесі України.
- •73. Політична культура: суть, структура, функції, типи. Політичні субкультури.
- •74. Політична соціалізація особи. Теорії політичної соціалізації.
- •75. Політична поведінка. Поза інституційні форми політичної поведінки. Психологічні характеристики поведінки людини в натовпі.
- •Політична свідомість: суть, структура, рівні.
- •Порівняльний аналіз основних теорій міжнародних відносин (реалізм, ідеалізм, неореалізм, неомарксизм, неоідеалізм).
- •Зовнішня політика: функції, типи, особливості аналізу.
- •Взаємозв’язок та співвідношення внутрішньої, зовнішньої та міжнародної політики.
- •80. Національний інтерес: природа, структура, місце в зовнішній та міжнародній політиці.
- •81. Геополітика: предмет та принципи аналізу. Геополітичні доктрини. Геостратегія.
- •82. Глобалізація: головні тенденції розвитку на межі XX-XXI ст..
- •83. Політичне прогнозування: суть, основні теорії.
- •84. Політичні вчення Античності та їх вплив на розвиток європейської політичної думки.
- •85. Політичні вчення Стародавнього Сходу.
- •86. Політичні Вчення Середньовіччя
- •Політичні вчення епохи Відродження та Реформації.
- •Проблеми раціоналізму у політичних теоріях Нового часу.
- •Політичні вчення європейського просвітництва.
- •90. Проблеми держави в консерватизмі та лібералізмі.
- •91. Плюралізм політико-правових ідей у Європі хіх ст.
- •92. Політико-правові та етичні вчення у Німеччині кінця XVIII – початку XIX ст.
- •93. Проблема людини та держави в політичних теоріях Нового часу.
- •94. Політична доктрина анархізму.
- •95. Політичні доктрини фемінізму та неофемінізму.
- •96. Український консерватизм.
- •97. Політична думка України XVIII ст.
- •98. Український націоналізм (Міхновський, Донцов, Сціборський)
- •99. Логіка розвитку політичних доктрин у хх ст.
- •100. Політична доктрина соціал-демократії.
- •101. Політична думка України доби визвольних змагань 1917-1921 рр.
- •102. Цінності та принципи політичної доктрини лібералізму, їх еволюція.
- •103. Теорія природних прав людини та суспільної угоди, її значення для сучасних політ. Доктрин.
- •104. Політична доктрина фашизму.
- •105. Особливості формального та традиційного етапів розвитку політичних доктрин.
- •106. Еволюція, цінності та принципи політичної доктрини консерватизму.
- •107. Політична доктрина націонал-соціалізму.
- •108. Політична доктрина комунізму: суть та еволюція.
29. Правова держава. Розвиток теорії правової держави
Правова держава: поняття і принципи
Правова держава — це організація політичної влади, що створює умови для якнайповнішого забезпечення прав і свобод людини і громадянина, а також для найбільш послідовного “скріплення|зв'язування|” державної влади за допомогою права в цілях недопущення| зловживань.
Прообраз ідеї правової держави виник як протиотрута від свавілля|сваволі|, як реакція на деспотизм, тиранення.
Для правової держави характерні два основні принципи (дві сторони суті|єства|):
1) якнайповніше забезпечення прав і свобод людини і громадянина, створення|створіння| для особи|особистості| режиму правового стимулювання (соціальна, змістовна сторона);
2) найбільш послідовне “скріплення|зв'язування|” державної влади правом, формування для державних структур правового режиму обмеження (формально-юридична сторона).
Другий основний принцип правової держави втілюється|утілює| в життя з використанням наступних|слідуючих| способів, промовців як самостійні, конкретніших принципів:
розділення|поділи| влади на законодавчу, старанну|виконавчу| і судову з метою виключення|винятку| зловживань нею;
федералізму, який доповнює горизонтальне розділення|поділ| влади ще і розділенням|поділом| її по вертикалі;
верховенства закону (закон, прийнятий верховним органом влади при строгому|суворому| дотриманні всіх конституційних процедур, не може бути скасований, змінений або припинений актами виконавчої влади);
взаємній відповідальності держави і особи|особистості| і так далі
Можна виділити і інші принципи правової держави, які в тій чи іншій мірі витікають з|із| наведених вище і створюють для них забезпечуючий фон: високий рівень правосвідомості і правової культури в суспільстві|товаристві|; наявність цивільного|громадянського| суспільства|товариства| і здійснення контролю з його боку за виконанням законів всіма суб'єктами права.
Ідея правової держави є ідея взаїмоправління громадянського| суспільства|товариства| і держави, що передбачає|припускає| руйнування монополії держави на владу з|із| одночасною зміною співвідношення свободи держави і суспільства|товариства| на користь останнього і окремій особі.
При всьому різноманітті принципів правової держави два з|із| них все одно залишаються головними|чільними|, визначаючими, і їх необхідно розглядати|розглядувати| у взаємозв'язку. Якщо аналізувати перший (соціальний, показуючий привабливість, цінність ідеї правової державності, її самоціль) без другого (формально-юридичного, втілюючого|уособлювати| собою засобу|кошту| досягнення названих|накликати| привабливих ідеалів), то не ясно, як добитися якнайповнішого забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Якщо ж, навпаки, брати за основу лише|тільки| формально-юридичний аспект, тоді стає не зовсім зрозуміло, в ім'я чого і ради кого необхідно обмежувати державну владу за допомогою права. Адже таке обмеження не самоціль. Можна його так обмежити, що держава взагалі не виконає жодної зі своїх функцій. І тоді те ж цивільне|громадянське| суспільство|товариство| від цього нічого не виграє, а навпаки, лише|тільки| програє.
Правова держава важливий|поважний| етап в розширенні свободи індивіда і суспільства|товариства|, але|та| в своєму класовому ліберальному варіанті концепція правової держави робить|чинить| акцент на формальній правовій рівності, не зачіпаючи проблем досягнення фактичного, соціально-економічного рівноправ'я|рівноправності| громадян, тому в післявоєнний період теорія правової держави була доповнена теорією і практикою соціальної держави.