11.Сутність, галузевий склад та основні функції соціальної сфери суспільства

Соціальна сфера – це сукупність галузей, підгалузей, спрямованих на задоволення потер, конкретної особистості та сусп. в цілому у створенні належних матеріально-побутових умов життя, формуванні і вдосконаленні фізичних культурних якостей.

До соц. сфери належать такі галузі соціальної інфраструктура та види діяльності: 1.діяльність із забезпечення ефективної зайнятості населення 2.діяльність з формування доходів членів суспільства 3.діяльність із соц. забезпечення і захисту громадян 4.діяльність, що забезпечує споживання, форми і спроби їх задоволення 5.охорона здоров’я 6.народна освіта 7.торгівля, громадське харчування та почутове обслуговування 8.житлово-комунальне господарство 9.діяльність з екологічного захисту громадян 10.культура і мистецтвао

Функції соціальної сфери:

1.соціальна функція (полягає в тому, що забезпечує життєдіяльність і розвиток населення, підвищує його рівень і сприяє підвищенню його ефективності

2.економічна (полягає в тому, що розвиток соц. сфери впливає на продуктивність праці зайнятих в матеріальному виробництві).

12. Сучасний стан, особливості регіонального розвитку і розміщення сільського господарства України як центральної сфери апк

Сучасний аграрно-промисловий комплекс є важливим сектором економіки України. У ньому зосереджена майже третина основних виробничих фондів, працює четверта частина населення, зайнятого у народному господарстві, виробляється понад 20% валового суспільного продукту та третина національного доходу, формується 70 % роздрібного товарообігу.

У загальному виробництві зернових культур пшениця озима становить 58,1% (20,8 млн.т), ячмінь ярий - 26,3% (9,4 млн.т), жито озиме - 4,4% (1,6 млн.т), ячмінь озимий - 3,9% (1,4 млн.т), овес - 2,8% (1,0 млн.т), зернобобові - 2,4% (0,8 млн.т). Найбільш урожайною зерновою культурою є пшениця озима, з кожного гектара зібраної площі якої в середньому намолочено по 32,2 ц. Значно перевищено цей рівень урожайності в господарствах Кіровоградської (39,6 ц), Харківської (38,9 ц), Дніпропетровської та Черкаської (38,0 ц) областей. Основними районами вирощування озимої пшениці є області Степової (понад половина посівів) і Лісостепової (понад третина) зон.

Другою за площею ярою зерновою культурою є кукурудза. Кукурудза є цінною продовольчою і фуражною культурою.Її основні посіви зосереджені в північній і центральній частинах Степу, на півдні Лісостепу. Високими врожаями кукурудзи на зерно відзначаються Закарпатська, Чернівецька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Черкаська, Полтавська, Запорізька, Миколаївська і Херсонська області.

Просо, гречка, овес — цінні круп’яні культури. Просо завдяки його посухостійкості вирощують переважно в степових областях, хоча найбільші врожаї отримують у лісостепових (Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській)

13.Поняття про природно-ресурсний потенціал, його структура і оцінка.

Ресурсозбереження — це прогресивний напрям використання природно-ресурсного потенціалу, що забезпечує економію природних ресурсів та зростання виробництва продукції при тій самій кількості використаної сировини, палива, основних і допоміжних матеріалів.

Основні стратегічні напрями ресурсозбереження можуть бути зведені до таких:

!)комплексне використання міне­рально-сировинних і паливних ресурсів; !)впровадження ресурсозберігаючої техніки і технології; !)широке використання в галузях переробної промисловості вторинної сировини; !)стабілізація земе­льного фонду, відновлення родючості землі; !)ефективне регулювання лісокористування, підтримання продуктивності лісів, активне лісовідновлення; !)збереження рекреаційних ресурсів при розміщенні нових промислових об'єктів.

Одним з вагомих компонентів ресурсозбереження є вторинний ресурсний потенціал.У перспективі передбачається формування ефективного механізму вторинного ресурсоспоживання і залучення у цю сферу іноземних інвестицій. Зокрема, значного розвитку набуде вторинна металургія. Особлива увага приділя­тиметься розширенню напрямів використання макулатури, полімерної вторинної сировини, деревини; створюватимуться потужності по переробці картонної, скляної, металевої та пластикової тари і упаковки.

Важливим пріоритетом є підвищення ефективності енергозбереження у зв'язку з тим, що Україна належить до енергодефіцитних країн і за рахунок власних джерел задовольняє свої потреби в паливно-енергетичних ресурсах менш ніж на 50%. Відповідно до Комплексної державної програми з енергозбереження на період до 2010 року передбачається: запровадити заходи, спрямовані на скорочення енерговитрат у виробництві енергомісткої продукції й здійснення комплексного фінансово-економічного та енергетичного аудиту найбільш енергоємних виробництв і закриття на цій підставі збиткових підприємств; провести реконструкцію та тех­нічне переозброєння ТЕЦ промислових підприємств; впровадити економічний механізм заінтересованості в економії паливно-енергетичних ресурсів, нових енергозберігаючих маловитратних технологій; запровадити на енергоємних підприємствах автоматизовану систему обліку та управління витрат енергоносіїв; залучити до паливно-енергетичного балансу країни відновлювані та нетрадиційні джерела енергії.

В цілому комплексний розвиток усіх напрямів ресурсозбереження дасть змогу сформувати нову ідеологію господарювання, що базується на економному використанні наявної ресурсної бази, оптимальному співвідношенні первинних і вторинних ресурсів та маловідходному виробничому циклі.