2.Регіональні особливості розвитку, використання та розміщення сировинної бази кольорової металургії України.

Широко використовуються в галузях, як електронна, електротехнічна, радіотелевізійна, риладобудівна.

В Україні відкриті і розробляються родовища сировинних ресурсів - алюмінію, магнію, руд титану, цирконію, нікелю, ртуті тощо.

Загальні особливості сировинної бази кольорової металургії:

– низький у кількісному відношенні вміст корисних компонентів у сировині: для 1 т міді потрібно переробити 100 т руди, нікелю – до 200 т; витрати сировини на 1 т готової продукції в сотні раз перевищують об’єм готового виробу, а при виробництві рідкісних металів – у десятки і навіть сотні тисяч раз;

– багатокомпонентність сировини. Наприклад, алюмінієва промисловість випускає кристалічний кремній, алюмінієво-кремнієві сплави, п’ятиоксид ванадію, металевий галій та ін.;

– велика тепло-, електро- та водоємність процесів переробки сировини (для виробництва нікелю, наприклад, потрібно до 55 т палива, глинозему – до 12 т і т.д.; 1т алюмінію – до 17 тис. кВт годин електроенергії).

Тому особливості географії сировинної та паливно-енергетичної баз значно впливають на розміщення кольорової металургії.

Головними родовищами калійно-магнієвих солей на Україні є Стебниківське і Калушське у Прикарпатті та сполук магнію — Сивашське в Криму. В Україні відкрито цілий ряд родовищ нікелю, але всі вони дрібні за величиною запасів (Побузьке і Придніпровське).Найбільші родовища титанових руд знаходяться в Житомирській (Іршанське і Стремигородське) і Дніпропетровській (Самотканське). Основні родовища хромітів на Україні відкриті в Кіровоградській і Дніпропетровській областях, але вони ще не експлуатуються.Руди цирконію в Україні відкриті в Самотканському родовищі титанових руд, вони є також в Приазов’ї. В Україні є значні запаси ртуті (Микитівське, розташоване в межах м. Горлівки, в Закарпатті та Криму). Родовища з промисловими запасами молібдену, свинцю і цинку в Україні відсутні. В Дніпропетровській, Кіровоградській, Донецькій і Закарпатській областях відкриті родовища золота.

Розміщення підприємств кольорової металургії зумовлено двома основними факторами — сировинним і енергетичним. Підприємства, які переробляють руди з незначним вмістом основного металу, тяжіють до джерел сировини. Енергомісткі виробництва (титано-магнієве, цинкове, алюмінієве) розміщуються в місцях дешевої електроенергії, поблизу потужних електростанцій.

У розміщенні підприємств кольорової металургії виділяються два основних райони: Донецький і Придніпровський.

Сучасні особливості розвитку та розміщення металургійного виробництва:

Лідерство у галузевій структурі виробництва чорної металургії:

Зміни динаміки виробництва чорних металів:

Стагнація та деяке зниження виробництва 90-х роках

Зменшення частки виробництва чавуну;

Зростання попиту на високоякісну сталь та прокат.

Зниження темпів виробництва чорних металів в економічно розвинених країнах і зростання виробництва в країнах, що розвиваються;

Понад 64% усіх світових запасів залізних руд зосереджуються в країнах Лат.Америки, Австралії та Океанії;

Зростання значення транспортного фактора у торгівлі залізною рудою, що обумовлює розвиток припортових металургійних центрів;

Значна концентрація світового виробництва чорних металів, функціонування великих районів;

Постійно зростаючі темпи виробництва кольорових металів, диверсифікація структури ії виробництва;

Зосередження видобутку та первинної обробки кольорових металів у крахнах, що розвиваються, а рафінованого металу та сплавів – в економ. розвинених країнах.

Значні обсяги міжнародної торгівлі сировиною, металами, прокатом.

При розміщенні галузей кольорової металургії обов’язково потрібно враховувати екологічний фактор (галузь є одним з найбільших забруднювачів природного середовища у промисловості).

В останні роки металургійний комплекс переживає глибоку кризу, викликану засто-совунням застарілих технологій, низьким технічним рівнем, перебоями у постачанні підприємств коксівним вугіллям, металобрухтом, електроенергією, недостатньою фінансовою забезпеченістю впровадження необхідних інновацій.

Основна лінія подальшого розвитку комплексу – модернізація та реконструкція металургійного устаткування, удосконалення та зміна виробничих відносин в умовах ринку.