- •1.Фактори регіональної економіки та розміщення продуктивних сил.
- •2.Регіональні особливості розвитку, використання та розміщення сировинної бази кольорової металургії України.
- •3.Наукові основи розміщення внутрішньої торгівлі.
- •4.Місце Причорноморського економічного району в територіальній та галузевій структурі господарства України. Проблеми його.
- •5.Соціально-економічне районування: мета, завдання, функції, види
- •6.Регіональні особливості розвитку рекреаційного комплексу України.
- •7.Розселення населення, його основні форми, особливості за регіонами світу.
- •8.Особливості і фактори розміщення меблевого виробництва в Україні, основні центри.
- •9.Сутність, значення і структура продовольчого комплексу
- •10.Регіональні особливості розміщення та використання лісових та водних ресурсів України.
- •11.Сутність, галузевий склад та основні функції соціальної сфери суспільства
- •12. Сучасний стан, особливості регіонального розвитку і розміщення сільського господарства України як центральної сфери апк
- •13.Поняття про природно-ресурсний потенціал, його структура і оцінка.
- •14. Місце Північно-Східного економічного району в територіальній та галузевій структурі господарства України. Проблеми його регіонального розвитку.
- •15. Прості методи економічного обґрунтування розміщення продуктивних сил.
- •16.Місце Столичного економічного району в територіальній та галузевій структурі господарства України. Проблеми його регіонального розвитку.
- •17.Сутність регіональної політики в Україні.
- •18.Регіональні особливості розвитку і розміщення світового автомобілебудування.
- •19.Структурний аналіз в регіональній економіці. Функціонально-господарська структура.
- •21.Закономірності розміщення продуктивних сил і регіональної економіки як форма вияву економічних законів суспільства.
- •22.Регіональні особливості розвитку залізничного транспорту світу.
- •23.Транспорт як особлива сфера матеріального виробництва, його вплив на регіональний розвиток.
- •24.Проблеми раціонального використання природно-ресурсного потенціалу регіонів світу.
- •25 Місце Донецького економічного району в територіальній та галузевій структурі господарства України. Проблеми його регіонального розвитку.
- •26. Внутрішня торгівля, її роль і функції в суспільстві., регіональні закономірності товарообороту закладів внутрішньої торгівлі в Україні.
- •27.Регіональні особливості розвитку і розміщення хімічного комплексу світу
- •28.Складні методи економічного обґрунтування рпс.
- •29.Регіональні особливості розвитку і розміщення головних машинобудівних регіонів світу.
- •30. Об’єкт та предмет вивчення дисципліни «Регіональна економіка», її місце в системі наук.
- •31.Сучасні зрушення у структурі машинобудівного комплексу світу. Продукція комплексу у світовій торгівлі, регіональні відмінності.
- •32.Екологічні проблеми розвитку металургійного виробництва у світі, сучасні зрушення у його розміщенні.
- •33.Населення як основна продуктивна сила суспільства, типи відтворення населення. Регіональні відмінності у демографічній політиці країн.
- •34.Регіональні проблеми розвитку і розміщення легкої промисловості України.
- •35. Галузевий склад і чинники регіонального розвитку і розміщення харчової промисловості України.
- •36.Сутність соціально-економічного району, його головні ознаки та районоутворюючі фактории
- •37.Регіональна спеціалізація та проблеми розвитку легкої промисловості України.
- •38.Головні тенденції розвитку і регіональні особливості функціонування світової транспортної системи .
- •39.Місце Центрального економічного району в територіальній та галузевій структурі господарства України. Проблеми його регіонального розвитку.
- •40.Сутність, значення та галузева структура паливно-енергетичного комплексу світу. Паливно-енергетичний баланс та його регіональні особливості.
- •49.Характеристика головних хімічних районів світу
- •50.Місце Карпатського економічного району в галузевій і територіальній структурі господарства України. Їх проблеми розвитку.
- •51. Регіональні особливості урбанізаційного процесу в світі.
- •53.Місце Придніпровського економічного району в галузевій і територіальній структурі господарства України. Їх проблеми розвитку.
- •54.Принципи розміщення продуктивних сил і регіональної економіки, їх сутність і значення в територіальній організації виробництва.
- •55.Особливості розвитку і розміщення чорної металургії світу. Основні її райони.
- •56.Спроби сучасного соціально-економічного районування України.
- •57.Галузева структура і регіональні особливості розміщення зернового господарства світу.
28.Складні методи економічного обґрунтування рпс.
Системний аналіз. З допомогою системного аналізу можна порівнювати альтернативні варіанти розв'язання проблем удосконалення розміщення продуктивних сил та вибирати для практичного використання кращі з боку інтересів регіону. Застосування принципів системного аналізу дає змогу розглядати кожну економічну проблему як особливу систему у взаємодії з іншими. Сисемний аналіз робить можливим раціональне використання різноманітної інформації, дає змогу чітко визначити кожну проблему, виявити мету та вибрати ефективні методи розв'язання.
Балансовий метод є найпоширенішим у плануванні, зокрема у передпланових дослідженнях. Використовується система матеріальних, фінансових балансів, балансів трудових ресурсів, грошових доходів, видатків населення, територіальних балансів потужностей будівельних організацій , баланси місцевих будівельних організацій, виробів металообробної промисловості міжгалузевого використання. Баланси є звітні та планові.
Техніко-економічні розрахунки застосовуються на проектній стадії обгрунтування розміщення продуктивних сил . Порівняльну ефективність альтернативних варіантів розміщення виробництв визначають на основі розрахунку поточних (собівартості) та порівняння одноразових (капітальних) витрат. Обов'язково враховують показники матеріало-, енерго-, фондо-, трудо-, водомісткості та транспортабельності продукції . З економіко-статистичних методів найбільш поширеними є обчислення індексів та середніх величин, групування, графоаналітичний метод. Сутність економіко-математичних методів полягає у формалізованому описі економічних явищ та процесів у вигляді системи математичних рівнянь.Найбільш поширені з економіко-математичних моделей балансова та оптимізаційна. Існують наступні методи обгрунтування розміщення виробництва: аналіз статистичних матеріалів, картографічний метод, методи техніко-економічних розрахунків ефективності, методи районного планування, балансовий метод, метод економіко-математичного моделювання та ін. при розрахунку економічної ефективності сполучаються кілька методів
29.Регіональні особливості розвитку і розміщення головних машинобудівних регіонів світу.
У високорозвинутих країнах на машинобудування припадає 1/3–2/5 і більше продукції обробної промисловості. Найбільша різноманітність притаманна машинобудуванню США, Японії, Великої Британії, Франції, Німеччини. Вони мають усі галузі машинобудівного виробництва й безпосередньо формують світовий ринок. Найвичерпніше номенклатура машинобудівної продукції репрезентована у США; у Західній Європі це стосується ФРН, а чверть сторіччя тому до них приєдналася й Японія. Решта країн не в змозі повністю забезпечити себе цією продукцією й тому залежить від поставок зовнішнього ринку. Структура машинобудування Швейцарії, Канади, Швеції та низки інших країн орієнтована не на внутрішній ринок, а на світовий. Вона ніби доповнює структуру машинобудування інших країн. Ідеться про спеціалізацію на випуск продукції невеликими партіями. Країни, що розвиваються, перебувають на різних стадіях економічного поступу.
У світовому машинобудуванні сформувалося п’ять реґіонів: Північноамериканський реґіон виробляє понад 30% продукції, має найширшу номенклатуру виробів та спеціалізується на випуску науко- й капіталомістких товарів. Реґіон виступає експортером продукції високої складності, виробів важкого машинобудування й наукомістких галузей.
Західноєвропейський реґіон виробляє 25-30% продукції світового машинобудування. Це переважно машини середньої складності, але чимала частка припадає й на вироби особливої складності. Східно- та Південно-Східно-Азіатський реґіон з центром у Японії виробляє 20% світової продукції машинобудування. У Японії машинобудування досягло високого ступеня структурного й науково-технічного розвитку тільки-но на початку 80-х років.
Країни СНД та Східної Європи виділяються розвитком верстатобудування (Чехія, Україна, Росія), автомобілебудування (Угорщина, Україна, Білорусь, Росія), авіа- та ракетобудування (Україна, Росія), морського суднобудування (Україна, Росія, Польща), військового машинобудування (Україна, Росія). В них досить дешева робоча сила, в деяких галузях їх продукція не поступається світовим аналогам, але, з другого боку, виробництво застаріло, потребує модернізації і залучення значних інвестицій. 3. Галузева структура та особливості розміщення машинобудування в Україні
Тяжке машинобудування виробляє гірничо-шахтне, підйомно-транспортне, металургійне обладнання, устаткування для хімічного та будівельного комплексів, шляхові тощо. Воно є металоємним, тому тяжіє до металургійних баз; водночас воно – громіздке, тому тяжіє до споживача. Продукція цієї галузі випускається невеликими партіями або навіть одиничними зразками і є трудоємним.