24.Проблеми раціонального використання природно-ресурсного потенціалу регіонів світу.

Природні ресурси світу - до них відносять компоненти живої та неживої природи, що використовуютьс як предмети виробництва, споживання й рекреації. До природних ресурсів належать: сприятливі кліматичні умови, грунти, рослини, тварини, мінеральна сировина, води.

Природні ресурси на земній кулі розміщуються вкрай нерівномірно. Не тільки окремі країни, а й великі регіони різняться за рівнем забезпеченості певними ресурсами. Рівень забезпеченості мав значний влив на первинний розвиток промисловості та її спеціалізацію до ери науково-технічної революції (НТР). Ресурсозабезпеченість є важливим, але не вирішальним фактором розвитку території. Наприклад, Японія, Республіка Корея, деякі західноєвропейські країни за мінімального природно-ресурсного потенціалу досягли значних економічних і соціальних успіхів, використовуючи досягнення НТР, людські та фінансові ресурси, міжнародну інтеграцію тощо. Є й зворотні приклади, коли природно-ресурсний потенціал країни використовується нераціонально (більшість країн Африки, Індія, Росія, Казахстан тощо). Використання природних ресурсів і заходи щодо їх збереження отримали назву природокористування. За раціонального природокористування навколишнє середовище не зазнає катастрофічного впливу виробничої діяльності людини, а знаходиться в стані екологічної рівноваги. За нераціонального природокористування стан навколишнього середовища з кожним роком погіршується, що призводить до локальних, регіональних і загальносвітових екологічних проблем

25 Місце Донецького економічного району в територіальній та галузевій структурі господарства України. Проблеми його регіонального розвитку.

Район розташований на сході І південному сході країни Площа його становить 53,2 тис. квадратних кілометрів. На селення — понад 8,2 млн чоловік. Район охоплює територію Донецької І Луганської областей . Для розвитку господарства район має в цілому сприятливі природні умови, значні І різноманітні природні ресурси (родючі ґрунти, кам'яне вугілля, кухонна сіль, будівельні матеріали та ін). Тут зосереджені значні людські ресурси. За кількістю та густотою населення район посідає перше місце в Україні. Обидві області дуже урбанізовані (Донецька — 90, Луганська — 87 %). Донецький район має найвищий рівень економічного розвитку в Україні. Найрозвинутішими галузями господарства є електроенергетика, вугільна, металургійна, хімічна промисловість, важке машинобудування та промисловість будівельних матеріалів. У сільському господарстві переважає приміський тип. На півночі і півдні району вирощують зернові культури, соняшник, розвиваються молочно-м'ясне скотарство і свинарство. Район має вихід до Азовського моря і розгалужену транспортну мережу, якою здійснюються інтенсивні міжрайонні і міжнародні зв'язки.Провідною галуззю в районі є вугільна промисловість. Господарство Донецького економічного району є складним комплексом, котрий поєднує потужну промисло­вість з переважанням важкої індустрії та багатогалузеве сільське господарство і де розвинені усі види транспорту, крім річкового. В сукупній валовій продукції господарства на промисловість припадає 89%, на сільське господарство – 11 %. Галузями спеціалізації є про­мисловість паливно-енергетична, металургійна, хімічна. машинобудівна та будівельних матеріалів. Вугільна промисловість є провідною галуззю в господарському комплексі Донбасу. Балансові запаси вугілля в До­нецькій області за категоріями розвіданості становлять майже 10 млрд т, з них коксівного - 56%, антрацитів - 12%. На дію­чих шахтах цих запасів понад 5 млрд т, коксівного - 3 млрд т, антрацитів - 1 млрд т. Видобуте енергетичне вугілля використовуєть­ся на електростанціях, промислових підприємствах та для комунально-побутових потреб; Основні причини не­задовільної роботи галузі - значне погіршення стану шахтного фонду, викликане незадовільним виділенням капіталовкладень, відсутністю коштів на придбання матеріально-технічних ресурсів для забезпечен­ня життєдіяльності вугільних підприємств. Окрім нового шахтного будівництва та переоснащення діючих шахт, однією з проблем зміцнення енергетичного комплексу Донець­кого району є використання горючого газу вугільних пластів. Щороку вугільні пласти дають 30 млрд м кв попутного газу.