- •1. Сутність, структура ртм, стан та перспективи розвитку в Україні.
- •2. Соціально-економічне значення роздрібної торгівлі та фактори, що впливають на організацію ртм.
- •3. Тенденції розвитку ртм в Україні і країнах з розвинутою ринковою економікою.
- •4. Типи магазинів та їх об’єднань. Основні тенденції розвитку корпоративних торговельних мереж в Україні і розвинутих країнах світу.
- •5. Сутність франчайзингу, основні тенденції і порівняльний аналіз його розвитку у торгівлі України і розвинутих країнах світу.
- •6. Спеціалізація магазинів, її сутність і значення. Типи сучасних продовольчих магазинів, основні тенденції їх розвитку в Україні і країнах з розвинутою ринковою економікою.
- •7. Приміщення магазину, їх склад, взаємозв’язок і розміщення, види технологічного планування торговельного залу магазину.
- •8. Методи роздрібного продажу товарів, їх характеристика і порівняльний аналіз розвитку в Україні і розвинутих країнах світу.
- •9. Позамагазинні методи роздрібного продажу товарів, їх характеристика і порівняльний аналіз розвитку в Україні і розвинутих країнах світу.
- •10. Дрібнороздрібна торговельна мережа: склад, основні тенденції і перспективи розвитку в Україні.
- •11. Сутність, значення торговельно-технологічних процесів в магазинах та фактори, що впливають на їх організацію.
- •12. Сутність, основні елементи та показники оцінки якості торговельного обслуговування покупців у магазині.
- •13. Сутність магазинів та їх класифікація як суб’єктів господарювання та об’єктів управління. Значення атмосфери для магазину та характеристика її елементів.
- •14. Організація процесу продажу товарів і праці торговельно-оперативного персоналу магазину.
- •15 Тара-обладнання, ефективність її застосування, шляхи зниження витрат і втрат по тарі.
- •16. Сутність, значення, види, засоби реклами і особливості її застосування у роздрібній торгівлі.
- •17. Роль упаковки у процесі обігу товарів та основні вимоги до неї.
- •18. Організація продажу товарів на оптовому продовольчому ринку.
- •19. Торгівля на оптових ярмарках: сутність, порядок організації і стан розвитку в зарубіжних країнах.
- •20. Торгівля на аукціонах: сутність, порядок організації і стан розвитку в зарубіжних країнах.
- •21. Значення, роль оптової торгівлі і функції оптових торговельних посередників з повним циклом обслуговування.
- •22. Класифікація оптових підприємств і характеристика видів посередників в оптовій торгівлі.
- •23. Стан та основні тенденції розвитку оптової торгівлі в Україні. Види і форми оптового товарообороту
- •24. Сутність товаропостачання, фактори, які впливають на його ефективність та основні вимоги до організації.
- •25. Сутність товароруху, його складові та принципи раціональної організації.
- •26. Форми товароруху, фактори, які впливають на їх вибір, шляхи скорочення ланок товароруху.
- •27.Організаційні форми оптового продажу і закупівлі товарів.
- •28. Стан і основні тенденції розвитку складської мережі в Україні.
- •29. Значення, функції складської мережі як інфраструктури товарного ринку, види складів та їх класифікація.
- •30. Сутність технологічних процесів на товарних складах та особливості їх організації.
- •31.Сутністьтранспортно-експедиторського обслуговування підприємств торгівлі, умови і перспективи розвитку контейнерних перевезень.
- •32. Види транспорту.
- •33. Основні тенденції і порівняльний аналіз розвитку пакувальної індустрії у світі і в Україні.
- •34. Сутність, класифікація тари та організація тарообороту.
- •35.Організація продажу товарів на ринку
23. Стан та основні тенденції розвитку оптової торгівлі в Україні. Види і форми оптового товарообороту
Оптова торгівля постає перед суттєвими проблемами, оптові посередники повинні докладати багато зусиль для визнання їхньої ролі і місця в доведенні товарів від виробників до споживачів.
Тенденції розвитку – створення різноманітної структури опт підприємств за призначенням розмірами спеціалізацією. Прискорення розвитку опт прод ринків Розвиток мережі дрібноопт торг посередників створення різних типів обєднань у тому числі на принципах франчайзингу формування логіст систем на ринках.
Оптовий товарооборот - це продаж товарів іншим підприємствам, організаціям, підприємцям для виробничої діяльності або подальшого перепродажу як за безготівковими розрахунками, так і за готівку.
Існують три види оптового товарообороту:
1) Оптовий оборот по постачанню промислових, сільськогосподарських, торговельних підприємств сировиною, устаткуванням, машинами, добривами, ядохимикатами й іншими коштами виробництву.
2) Оптовий оборот по закупівлях і реалізації сільськогосподарських продуктів і сировини - заготівельний оборот. Закуплені продукти й сировина направляються в роздрібну торгівлю для продажу населенню й на підприємства легкої й харчової промисловості для переробки;
3) Оптовий оборот із продажу товарів народного споживання роздрібній торгівлі й внерыночным споживачам.
Оптовий продаж товарів провадиться у двох формах: складської і транзитної.
Складський товарооборот — це продаж товарів зі складу оптової бази. Він необхідний по товарах складних асортиментів, що вимагають комплектування, доробки, подсортировки. Так реалізують швейні вироби, галантерейні товари, взуття, головні убори, багато товарів господарського, культурно-побутового й спортивного призначення, бакалійні товари, кондитерські, тютюнові вироби, а також товари простих асортиментів, не потребуючих спеціальних умов зберігання або фасуемые на базах (сіль, цукор і ін.).
Транзитний товарообіг формується з товарів, відвантажених постачальниками безпосередньо в роздрібну мережу, минаючи склади оптових баз.
Оптова реалізація товарів може здійснюватися через такі форми:
• регіональний оптовий товарооборот - продаж товарів оптовим покупцям оборот - продаж товарів оптовим покупцям свого регіону (міста, району, області);
• міжрегіональний товарооборот - реалізація споживчих товарів оптовим покупцям інших регіонів (у межах області країни);
• зовнішньоторговий товарооборот - продаж оптовим покупцям інших країн (за експортом).
_______________________________________________________________________________
24. Сутність товаропостачання, фактори, які впливають на його ефективність та основні вимоги до організації.
Товаропостачання – це комплекс комерційних і технологічних заходів з боку промислових, торговельних і транспортних підприємств, які спрямовані на доведення товарів від виробника до споживача у кількості та асортименті, що відповідають платоспроможному попиту.
Завдання раціональної системи товаропостачання:
- забезпечення повноти асортименту, оптимального рівня і структури товарних запасів у магазинах
- прискорення товарооборотності і скорочення ланковості товароруху
- забезпечення чіткого взаємозв’язку технологічних процесів в оптовій і роздрібній торгівлі раціонального розподілу праці між ними
- підвищення ефективності вивчення попиту
- застосування логістичного підходу та ефективних систем управління товарними потоками
Товаропостачання включає такі складові:
- вибір джерел постачання товарів
- визначення постачальників
- складання та подання замовлень на завезення товарів
- укладання договорів поставки і організацію поставки.
При організації товаропостачання потрібно дотримуватися таких вимог:
- забезпечення швидкого своєчасного постачання роздрібної торговельної мережі товарами в обсязі та асортименті, що задовольнить потреби населення
- завезення товарів потрібно здійснюватись відповідно до встановленого у магазині обов’язкового асортиментного переліку
- величину одноразової партії, яку доставляють потрібно визначати, враховуючи наявні товарні запаси, обсяг середньоденної реалізації та періодичність завезення
- чітко розроблена система товаропостачання повинна забезпечувати мінімальні витрати щодо завезення і зберігання товарів
- раціонально використовувати транспортні засоби
- забезпечувати достатньо високий рівень рентабельності.
Раціональну організацію товаропостачання слід продумати на наступних принципах:
1.планомірність – завезення товарів повинно здійснюватись на підставі планових графіків, відповідно до асортиментного профілю і стану товарних запасів в магазині
2.ритмічність – завезення товарів через відносно однакові проміжки часу. Ритм завезення товарів повинен відповідати ритму його реалізації.
3.оперативність – своєчасне врахування зміни попиту і забезпечення його задоволення
4.централізація – передбачає, що постачання має здійснюватись силами і засобами постачальниками
5.технологічність – має бути комплексна система технологічно відпрацьованого механізму доставки товарів з залученням необхідної кількості учасників, використанням сучасних засобів, обладнання і програмного забезпечення
6.економічність – мінімізація витрат робочого часу матеріальних і фінансових ресурсів, за допомогою механізації вантажно-розвантажувальних робіт, встановлення раціональної ланцюговості руху товарів, а також чітко оформлених документів.
________________________________________________________________