
- •1.Світогляд,сутність,структура,типи.
- •2.Виникнення філософії
- •3. Розкрийте структуру філософії як системи знань
- •4.Багатоманітність форм і способів буття філософії
- •5. Розкрийте сутність міфологічного і релігійного світогляду та їх відмінність від філософського світогляду
- •6. Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світогляду
- •7. Розкрийте зміст і сутність філософської культури
- •8. Охарактеризуйте роль особистості в філософї
- •9. Охарактеризуйте світоглядну природу філософського знання
- •10. Обґрунтуйте особливості філософії як типу духовності
- •11. Філософія і релігія: особливості співвідношення
- •12. Охарактеризуйте співвідношення філософії та моралі, філософії та мистецтва
- •13. Філософія і наука: характер співвідношення
- •14. Місце філософії в сучасній культурі
- •15. Розкрийте сутність філософської проблематики
- •16. Існує точка зору, що філософія це мудрість і знання. Обґрунтуйте її зміст та своє ставлення до неї.
- •17. Основні риси та проблематика античної філософії
- •18. Порівняти східну і західну парадигми філософування.
- •19. Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій доби Середньовіччя і Відродження.
- •Середньовічний світогляд
- •20. Основні риси Середньовічної філософії.
- •21. Основні риси і проблематика філософії Відродження.
- •22. Проблеми пізнання і субстанції в філософії XVII ст.
- •23. Що означають поняття «теїзм», «деїзм», «пантеїзм» і як вони співвідносяться між собою? Назвіть філософів, що представляють ці позиції.
- •24. Проблема методу пізнання у філософських поглядах Бекона та Декарта
- •25. Основні риси філософії Просвітництва
- •26. Німецька класична філософія як втілення класичного типу раціональності.
- •27. Розкрийте сутність коперніканського перевороту Канта у філософії.
- •28. Основні риси філософії Гегеля.
- •29. Зміст і сутність антропологічного матеріалізму л. Фейєрбаха.
- •30. Розкрийте основну проблематику та вихідні принципи філософії марксизму
- •31. Проблематика раціонального та ірраціонального в філософії XX ст.
- •32. Охарактеризуйте характерні риси та основні напрями філософії XX ст.
- •33. Сцієнтизм та антисцієнтизм у філософії XX ст.
- •34. Філософія психоаналізу: основні представники та ідеї
- •35. Проблема людини в філософії XX ст.: екзистенціалізм, філософська антропологія, персоналізм.
- •36. Світова та українська філософія: особливості взаємозв’язків
- •37. Основні особливості і етапи розвитку філософської думки в Україні.
- •38. Філософські погляди г.Сковороди
- •39. Особливості розвитку української філософії 2-ої половини XIX-XX ст.
- •40. Філософські ідеї Києво-Могилянської Академії.
- •41. Проблема буття та її місце в філософії.
- •42. Проблема буття та небуття в філософії. Розкрийте відмінності тлумачення цієї проблеми в західній та східній філософії.
- •43. Філософське осмислення світу: вихідні категорії.
- •44. Розкрийте сутність філософських підходів до проблеми буття Бога
- •45. Філософське розуміння простору та часу.
- •46. Рух і розвиток: зміст і співвідношення.
- •47. Діалектика як вчення про розвиток.
- •48. Розкрийте зміст синергетики як концепції розвитку.
- •49. Проблема духовності в філософії.
- •50. Свідомість: сутність та властивості.
- •51. Свідомість як філософська проблема.
- •52. Свідомість як цілісна система.
- •53. Проблема несвідомого та його роль в людському бутті
- •54. Самосвідомість: її природа і специфіка.
- •55. Пізнання та його філософське тлумачення. Види пізнання.
- •56. Особливості чуттєвого та раціонального пізнання та їх роль у формуванні системи знань.
- •57. Пізнання і теорія істини
- •58. Наука: її особливості та соціальні функції
- •59. Наукове пізнання: специфіка, форми та методи.
- •60. Наука та основні закономірності її розвитку.
- •61. Розкрийте суть і співвідношення понять «парадигма», «наукова революція».
- •62. Охарактеризуйте зміст і особливості основних типів раціональності.
- •63. Технократизм та технократичне мислення: сутність та особливості.
- •64. Практика: сутність, види та роль в людській життєдіяльності.
- •65. Діалектика і логіка: їх зміст і співвідношення.
- •66. Розкрийте предмет логіки і сутність її основних законів.
- •67. Поняття, судження, умовиводи як форми законів.
- •68. Сутність людини в історико-філософському контексті. Есенційний та екзистенцій ний підходи до тлумачення сутності людини.
- •69. Проблемність людського буття: філософське осмилення.
- •70. Буття людини як буття можливого: творчість, своюода, вибір, відповідальність.
- •71. Проблема достотності людського буття.
- •72. Проблема сенсу життя і способи його філософського осмислення.
- •73. Проблема смерті та безсмертя в духовному досвіді людства.
- •74. Природа-людина-суспільство: філософські аспекти взаємодії.
- •75. Філософське розуміння суспільства.
- •76. Суспільство як цілісна система.
- •77. Індивідуальне та соціальне в людському бутті: їх взаємозв’язок.
- •78. Історичність буття суспільства.
- •79. Проблема прогресу та сенсу історії.
- •80. Проаналізуйте концепції періодизації та спрямованості історії.
- •81. Проаналізуте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •82. Логіка розвитку технічного прогресу в світлі проблеми виживання людства.
- •83. Глобальні проблеми сучасності та майбутнє людства. Феномен глобалізації.
- •84. Природа цінностей і ціннісних орієнтацій та способи їх обґрунтування та передачі.
- •85. Базові життєві цінності, їх смисл і співвідношення.
- •86. Проблема свободи: філософський аналіз.
- •87. Особливості ціннісно-духовних орієнтирів сучасної культури.
- •88. Філософське тлумачення техніки.
- •89. Поняття «ноосфера» та його та його філософський зміст.
- •90. В чому полягає специфіка етичних, естетичних та релігійних цінностей?
- •91. Розкрийте взаємозв’язок моральних і релігійних цінностей.
- •92. Розкрийте зміст релігії як тип духовності.
- •93. Розкрийте сутність естетики як типу духовності.
- •94. Відчуження: способи його осмислення та подолання.
- •95. Назвіть та охарактеризуйте основні категорії естетики.
- •96. Етика: її предмет, зміст, основні категорії.
25. Основні риси філософії Просвітництва
Доба Просвітництва майже вписується в рамки XVIII ст. В основі поглядів філософів-представників цієї доби лежала перш за все впевненість у могутності людського розуму, в його необмежених можливостях, у прогресі і науці, які створюють передумови для економічного й соціального благоденства. На прапорі просвітників написано: "Наука і прогрес!" Від проблем методології та субстанційності основ буття філософи переключаються до проблем людського життя, суспільства та перспектив його розвитку.
Цей умонастрій зародився ще в XVII ст. Тому Ф.Бекона, Гоббса, Декарта та ін. можна цілком правомірно вважати провісниками Просвітництва, оскільки саме в них знайшла своє відображення віра в безмежні можливості знання, науки, освіти. Але особливого розвитку ідеї Просвітництва набирають у творчості англійських його представників – Джона Локка, Джона Толланда, шотландської школи – Томаса Ріда, Адама Сміта, Юма та ін. У Франції ідеї Просвітництва розвивали Вольтер, Руссо, Дідро, Гольбах, Ламетрі, а в Німеччині – Лесінг, Гердер і молодий Кант.
Джон Локк продовжував розробляти емпіричну методологію пізнання. Він рішуче відкинув вчення про вроджені ідеї Декарта і єдиним джерелом пізнання проголошує досвід, оскільки вважав, що в розумі немає нічого такого, чого б раніше не було у відчуттях людини. Філософ визнавав лише наявність у людини прихильності до тієї чи іншої діяльності. За ступенем очевидності він виділяє три види знання: вихідне (безпосереднє, чуттєве), яке дає знання одиничних речей; демонстративне, що здобувається через умовиводи, порівняння, відношення понять; інтуїтивне знання – безпосередня оцінка відповідності чи невідповідності ідей одна одній.
Важливе місце у спадщині Локка посідають ідеї про державу і суспільство. Він першим розробляє принципи природного права й обґрунтовує необхідність його трансформації від природного до громадянського стану, до державного управління.
Цінні ідеї в цю добу були висловлені і іншими представниками. Першим серед них назвемо Шарля Луї де Монтеск'є, який зробив спробу пояснити буття людини й суспільства як природно зумовлений процес. Однак Монтеск'є надміру зважав на географічні відмінності на землі, які ніби то є визначальними для формування суспільного устрою, звідки випливає багатоманітність законів і форм правління.
В основі філософії історії Франсуа Марі Вольтер виходив з ідеї прогресивного розвитку суспільства незалежно від божественної волі. Його соціально-політичні погляди мають яскраво виражену антифеодальну спрямованість. Боровся проти кріпосництва, виступав за рівність громадян перед законом, вимагав пропорційних до майна податків, свободи слова тощо.
Оригінальну концепцію історії розробив Жан-Жак Руссо. Центральною проблемою в нього була нерівність між людьми та шляхи її подолання. Він гостро критикував феодально-станові відносини та деспотичні режими. Виступав проти майнової нерівності, яка виникла як наслідок приватної власності. Висловлювався за демократію й громадянські свободи. Був палким прихильником теорії суспільного договору, в результаті якого між людьми панує дружба і гармонія й назавжди буде усунено війни.
Представниками матеріалістичного атеїстичного напрямку у французькому Просвітництві був Жюльєн Офре де Ламетрі, Поль-Анрі Гольбах, Дені Дідро. Долаючи онтологічну непослідовність своїх попередників та деяких сучасників, всі вони виступали з позицій матеріалізму в його механістичній формі. Релігію розглядали як духовну зброю гноблення простих людей, опору тиранії. Шлях звільнення від релігії та марновірств вбачали в освіті людей. Слід при цьому зважити і на непослідовність, що дає про себе знати в поглядах філософів цієї доби. Так, у XVIІ-ХVIII ст. набув певного поширення ідеалістичний сенсуалізм, найвидатнішими представниками якого були Берклі та Юм. Будучи переконаним прихильником релігії, Берклі критикував матеріалізм, не сприймаючи матерію навіть у тому обмеженому розумінні, як це було у Фоми Аквінського («найслабкіший вид буття»). Оскільки у пізнанні ми не можемо, на думку Берклі, відриватися від наших відчуттів, які дають вам уявлення про речі, то поняття "матерія" є штучним, вигаданим. Адже сприймаємо ми не матерію, а лише певні властивості речей – форму, колір, смак і т.д., сприйняття яких Берклі називав ідеями. Отже, річ є не що інше, як комплекс ідей. Сукупність ідей оточуючих нас речей і явищ, які ми не сприймаємо, існує лише в розумі Бога. Суб'єктивно-ідеалістичну критику матеріалізму повністю поділяв Д.Юм.
І все ж позитивне значення філософії Просвітництва безсумнівне. Принаймні вона засвідчила плюралізм думок у рамках цілого ряду філософських проблем, що сприяло всебічному розгляду людини і світу та відношень між ними. Заслуговує сама ідея прагматичного призначення філософії Просвітництва, яка переслідувала мету вдосконалення людини й суспільства. Цілий ряд понять і категорій, що зародилася в добу Просвітництва, не втратили своєї актуальності в наступні епохи аж до наших днів.