- •1.Світогляд,сутність,структура,типи.
- •2.Виникнення філософії
- •3. Розкрийте структуру філософії як системи знань
- •4.Багатоманітність форм і способів буття філософії
- •5. Розкрийте сутність міфологічного і релігійного світогляду та їх відмінність від філософського світогляду
- •6. Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світогляду
- •7. Розкрийте зміст і сутність філософської культури
- •8. Охарактеризуйте роль особистості в філософї
- •9. Охарактеризуйте світоглядну природу філософського знання
- •10. Обґрунтуйте особливості філософії як типу духовності
- •11. Філософія і релігія: особливості співвідношення
- •12. Охарактеризуйте співвідношення філософії та моралі, філософії та мистецтва
- •13. Філософія і наука: характер співвідношення
- •14. Місце філософії в сучасній культурі
- •15. Розкрийте сутність філософської проблематики
- •16. Існує точка зору, що філософія це мудрість і знання. Обґрунтуйте її зміст та своє ставлення до неї.
- •17. Основні риси та проблематика античної філософії
- •18. Порівняти східну і західну парадигми філософування.
- •19. Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій доби Середньовіччя і Відродження.
- •Середньовічний світогляд
- •20. Основні риси Середньовічної філософії.
- •21. Основні риси і проблематика філософії Відродження.
- •22. Проблеми пізнання і субстанції в філософії XVII ст.
- •23. Що означають поняття «теїзм», «деїзм», «пантеїзм» і як вони співвідносяться між собою? Назвіть філософів, що представляють ці позиції.
- •24. Проблема методу пізнання у філософських поглядах Бекона та Декарта
- •25. Основні риси філософії Просвітництва
- •26. Німецька класична філософія як втілення класичного типу раціональності.
- •27. Розкрийте сутність коперніканського перевороту Канта у філософії.
- •28. Основні риси філософії Гегеля.
- •29. Зміст і сутність антропологічного матеріалізму л. Фейєрбаха.
- •30. Розкрийте основну проблематику та вихідні принципи філософії марксизму
- •31. Проблематика раціонального та ірраціонального в філософії XX ст.
- •32. Охарактеризуйте характерні риси та основні напрями філософії XX ст.
- •33. Сцієнтизм та антисцієнтизм у філософії XX ст.
- •34. Філософія психоаналізу: основні представники та ідеї
- •35. Проблема людини в філософії XX ст.: екзистенціалізм, філософська антропологія, персоналізм.
- •36. Світова та українська філософія: особливості взаємозв’язків
- •37. Основні особливості і етапи розвитку філософської думки в Україні.
- •38. Філософські погляди г.Сковороди
- •39. Особливості розвитку української філософії 2-ої половини XIX-XX ст.
- •40. Філософські ідеї Києво-Могилянської Академії.
- •41. Проблема буття та її місце в філософії.
- •42. Проблема буття та небуття в філософії. Розкрийте відмінності тлумачення цієї проблеми в західній та східній філософії.
- •43. Філософське осмислення світу: вихідні категорії.
- •44. Розкрийте сутність філософських підходів до проблеми буття Бога
- •45. Філософське розуміння простору та часу.
- •46. Рух і розвиток: зміст і співвідношення.
- •47. Діалектика як вчення про розвиток.
- •48. Розкрийте зміст синергетики як концепції розвитку.
- •49. Проблема духовності в філософії.
- •50. Свідомість: сутність та властивості.
- •51. Свідомість як філософська проблема.
- •52. Свідомість як цілісна система.
- •53. Проблема несвідомого та його роль в людському бутті
- •54. Самосвідомість: її природа і специфіка.
- •55. Пізнання та його філософське тлумачення. Види пізнання.
- •56. Особливості чуттєвого та раціонального пізнання та їх роль у формуванні системи знань.
- •57. Пізнання і теорія істини
- •58. Наука: її особливості та соціальні функції
- •59. Наукове пізнання: специфіка, форми та методи.
- •60. Наука та основні закономірності її розвитку.
- •61. Розкрийте суть і співвідношення понять «парадигма», «наукова революція».
- •62. Охарактеризуйте зміст і особливості основних типів раціональності.
- •63. Технократизм та технократичне мислення: сутність та особливості.
- •64. Практика: сутність, види та роль в людській життєдіяльності.
- •65. Діалектика і логіка: їх зміст і співвідношення.
- •66. Розкрийте предмет логіки і сутність її основних законів.
- •67. Поняття, судження, умовиводи як форми законів.
- •68. Сутність людини в історико-філософському контексті. Есенційний та екзистенцій ний підходи до тлумачення сутності людини.
- •69. Проблемність людського буття: філософське осмилення.
- •70. Буття людини як буття можливого: творчість, своюода, вибір, відповідальність.
- •71. Проблема достотності людського буття.
- •72. Проблема сенсу життя і способи його філософського осмислення.
- •73. Проблема смерті та безсмертя в духовному досвіді людства.
- •74. Природа-людина-суспільство: філософські аспекти взаємодії.
- •75. Філософське розуміння суспільства.
- •76. Суспільство як цілісна система.
- •77. Індивідуальне та соціальне в людському бутті: їх взаємозв’язок.
- •78. Історичність буття суспільства.
- •79. Проблема прогресу та сенсу історії.
- •80. Проаналізуйте концепції періодизації та спрямованості історії.
- •81. Проаналізуте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •82. Логіка розвитку технічного прогресу в світлі проблеми виживання людства.
- •83. Глобальні проблеми сучасності та майбутнє людства. Феномен глобалізації.
- •84. Природа цінностей і ціннісних орієнтацій та способи їх обґрунтування та передачі.
- •85. Базові життєві цінності, їх смисл і співвідношення.
- •86. Проблема свободи: філософський аналіз.
- •87. Особливості ціннісно-духовних орієнтирів сучасної культури.
- •88. Філософське тлумачення техніки.
- •89. Поняття «ноосфера» та його та його філософський зміст.
- •90. В чому полягає специфіка етичних, естетичних та релігійних цінностей?
- •91. Розкрийте взаємозв’язок моральних і релігійних цінностей.
- •92. Розкрийте зміст релігії як тип духовності.
- •93. Розкрийте сутність естетики як типу духовності.
- •94. Відчуження: способи його осмислення та подолання.
- •95. Назвіть та охарактеризуйте основні категорії естетики.
- •96. Етика: її предмет, зміст, основні категорії.
30. Розкрийте основну проблематику та вихідні принципи філософії марксизму
XIX століття ввійшло в історію людства як доба класичного капіталізму. Величезне зростання продуктивності праці і суспільного багатства, зумовлене розвитком капіталізму, аж ніяк не супроводжувалося поліпшенням становища переважаючої маси людей – безпосередніх виробників матеріальних благ. Навпаки, відбувалася різка поляризація умов життя: з одного боку, в руках буржуазії нагромаджувалося багатство, з другого ж боку, в середовищі трудящих, передусім пролетарів, панували злидні. Капіталістична дійсність спростовувала соціальні ілюзії про встановлення царства розуму, справедливості, братерства й рівності між людьми, що проголошувалися ідеологами ранньої буржуазії
Саме в цей час і виступили на арені політики й науки Карл Маркс та Фрідріх Енгельс. Їх погляди сформувались під впливом німецької класичної філософії, зокрема Гегеля і Фейербаха. К.Маркс та Ф.Енгельс поділяли точку зору попередників, що філософія є квінтесенцією свого часу й покликана вносити мудрість і розум у розвиток суспільства та сприяти його прогресові. Водночас вони пересвідчилися, що буржуазні держави керуються інтересами привілейованих класів. Це й примусило К.Маркса і Ф.Енгельса створити власну теорію, яка б відповідала інтересам більшості суспільства. Вони одразу висловили впевненість, що стихійність, неорганізованість виступів робітничого класу можуть бути подолані лише з'єднанням робітничого руху з соціалістичною теорією.
Отже, соціально-історичною передумовою виникнення марксистської теорії стали утвердження капіталізму як нового суспільного ладу та боротьба робітничого класу за свої соціально-економічні й політичні права.
Безпосереднім теоретичним джерелом марксизму була, як уже згадувалося, німецька класична філософія. Маркс і Енгельс запозичили матеріалізм Л.Фейербаха, та найголовніше, вони його поєднали з діалектикою Гегеля. Її "раціональне дзеркало" вони вбачали в ідеї загальності, суттєвості й необхідності розвитку, який здійснюється шляхом виявлення й подолання внутрішніх протилежностей, їх взаємоперетворення, стрибкоподібного переходу кількісних змін у якісні, заперечення старого новим. Основне положення гегелівської діалектики про постійний процес розвитку підводив до висновку, що в суспільстві також діє цей універсальний закон вічної зміни, що боротьба протилежностей у суспільному житті є запорукою його розвитку.
Свою філософську систему Маркс і Енгельс обґрунтували новітніми для свого часу досягненнями природничих наук. Такими були, зокрема, відкриття закону збереження й перетворення енергії, клітинної будови організмів та дарвінівська теорія походження видів.
Таким чином, свою теорію Маркс і Енгельс обґрунтували не лише досвідом соціально-економічного розвитку, а й досягненням суспільних та природничих наук.
Принципово новим у вченні Маркса й Енгельса був погляд на суспільство. Уся попередня філософія вбачала джерело розвитку суспільства в ідеях, поглядах, теоріях, що існували в різні історичні епохи і справляли вплив на життя людей, визначали їх політику, мораль, економіку, характер державного устрою тощо. Філософія марксизму переносить акцент на економічне життя, передусім, на сферу матеріального виробництва. Саме воно лежить в основі життя і розвитку суспільства. Серед розмаїття відносин між людьми вони виділяють базові відносини, що характеризують спосіб виробництва матеріальних благ. Саме вони визначають усі інші відносини між людьми. Практична діяльність людей по перетворенню світу є основою не лише матеріального, а й духовного суспільства. Звідси марксизм робить глобальний висновок, що суспільне життя визначає суспільну свідомість. Це положення марксизму і є основою матеріалістичного розуміння історії. В цьому й полягає принципова новизна марксистської філософії.