Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Bileti_z_filosofiyi.doc
Скачиваний:
82
Добавлен:
22.12.2018
Размер:
1.04 Mб
Скачать

86. Проблема свободи: філософський аналіз.

Жодна філософська проблема не приковувала й не приковує до себе таку увагу, як проблема свободи. Для особи мати свободу – це історичний, соціальний і моральний імператив, критерії її індивідуальності й рівня розвитку суспільства. Довільне обмеження свободи особи, жорстка регламентація її свідомості й поведінки, зведення ролі людини до простого «гвинтика» в соціальних і технологічних системах призводить до шкоди як особі, так і суспільству. Лише завдяки свободі особи суспільство набуває здатність не просто пристосовуватися до наявних природних і суспільних обставин навколишньої дійсності, але й перетворювати їх відповідно до своїх цілей. Звичайно, немає й не може бути якоїсь абстрактної, тим більш абсолютної свободи людини ні від природи, ні від суспільства, але разом з тим конкретним матеріальним носієм свободи, її суб’єктом завжди є особа, а відповідно й ті спільності, у які вона включена – нації, класи, держава.

В історії суспільної думки свобода традиційно розглядалась в її співвідношенні з необхідністю. Сама ж необхідність сприймалась, як правило, у вигляді долі, фатуму, передвизначення, що керують вчинками людини й заперечують свободу її волі. Протиставлення понять «свобода» і «необхідність», заперечення чи підміна одного з них іншим більше двох тисяч років було каменем спотикання для мислителів, які так і не знаходили задовільного розв’язання проблем. Проблему цю не можуть обійти ні мораль, ні право, бо без визнання свободи особи не може бути і мови про юридичну та моральну відповідальність за свої вчинки. Якщо люди не мають свободи, а діють лише примусово, за необхідністю, то питання про їх відповідальність за поведінку втрачає сенс. Слід брати до уваги і те, що у своїй практичній діяльності люди зіштовхуються з конкретно-історичними втіленнями історичної необхідності у вигляді реально існуючих природних умов життя, соціальних і економічних відносин, наявних матеріально-технічних засобів тощо. Люди не вільні у виборі об’єктивних умов своєї діяльності: більше того, самі ці умови великою мірою визначають коло їх інтересів, їх прагнення, сподівання і т.п. Однак люди, безумовно, мають значну свободу у визначенні цілей свої діяльності, оскільки в кожний даний історичний момент існує не одна, а кілька цілком реальних можливостей розвитку. Навіть тоді, коли немає розумної альтернативи, люди здатні віддалити настання для них явищ чи прискорити наближення бажаних. Нарешті, люди більш або менш вільні у виборі засобів досягнення поставлених перед собою цілей. Свобода, отже, не абсолютна, вона перетворюється в житті як здійснення можливості вибору певної мети і плану дій. Свобода у цьому є тим вагомішою, чим краще люди усвідомлюють свої реальні можливості, чим більше засобів знаходяться у їх розпорядженні для досягнення поставлених цілей, чим більшою мірою можуть скористатися сприятливими для них тенденціями суспільного розвитку і протидіяти несприятливим.

В рамках свободи людини існує безліч проблем, які тим чи іншим чином можуть впливати на здатність її до самореалізації. До числа таких проблем слід віднести:

а) проблему співвідносності між індивідуальною та суспільною свободами;

б) проблему співвідносності між індивідуальними свободами конкретних індивідів;

в) проблему перенесення свобод з площини їх декларативності в площину суспільної реальності;

г) проблема забезпечення повноти реалізації в суспільстві цілісного комплексу гарантованих прав і свобод кожним громадянином;

д) проблема встановлення адекватної міри відповідальності за порушення або обмеження гарантованих людині прав і свобод та і інші.

Наряду з правами і свободами, які сприяють забезпеченню повноти реалізації можливостей людини змінити своє буття і буття суспільства на краще, велику роль відіграє творчість, як форма цілеспрямованої, цілепокладаючої діяльності людей направленої на формування системи новітніх цінностей, як матеріальних так і духовних. На це повинна бути спрямована діяльність як самих індивідів так і суспільства в цілому. Суть проблеми творчості буде більш детально висвітлена в темі «Проблема цінностей у філософії».

Отже, потрібно формувати культуру суспільних відносин, оволодівати нормами цивілізованого життя. Справжня свобода, яка передбачає необхідні соціальні умови для всебічного розвитку особи, реалізується тоді, коли всі люди отримують безперешкодний доступ до нагромадженого людського досвіду, знань і духовних цінностей, одержують можливість для розкриття закладених у них здібностей і обдарувань.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]