- •1.Світогляд,сутність,структура,типи.
- •2.Виникнення філософії
- •3. Розкрийте структуру філософії як системи знань
- •4.Багатоманітність форм і способів буття філософії
- •5. Розкрийте сутність міфологічного і релігійного світогляду та їх відмінність від філософського світогляду
- •6. Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світогляду
- •7. Розкрийте зміст і сутність філософської культури
- •8. Охарактеризуйте роль особистості в філософї
- •9. Охарактеризуйте світоглядну природу філософського знання
- •10. Обґрунтуйте особливості філософії як типу духовності
- •11. Філософія і релігія: особливості співвідношення
- •12. Охарактеризуйте співвідношення філософії та моралі, філософії та мистецтва
- •13. Філософія і наука: характер співвідношення
- •14. Місце філософії в сучасній культурі
- •15. Розкрийте сутність філософської проблематики
- •16. Існує точка зору, що філософія це мудрість і знання. Обґрунтуйте її зміст та своє ставлення до неї.
- •17. Основні риси та проблематика античної філософії
- •18. Порівняти східну і західну парадигми філософування.
- •19. Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій доби Середньовіччя і Відродження.
- •Середньовічний світогляд
- •20. Основні риси Середньовічної філософії.
- •21. Основні риси і проблематика філософії Відродження.
- •22. Проблеми пізнання і субстанції в філософії XVII ст.
- •23. Що означають поняття «теїзм», «деїзм», «пантеїзм» і як вони співвідносяться між собою? Назвіть філософів, що представляють ці позиції.
- •24. Проблема методу пізнання у філософських поглядах Бекона та Декарта
- •25. Основні риси філософії Просвітництва
- •26. Німецька класична філософія як втілення класичного типу раціональності.
- •27. Розкрийте сутність коперніканського перевороту Канта у філософії.
- •28. Основні риси філософії Гегеля.
- •29. Зміст і сутність антропологічного матеріалізму л. Фейєрбаха.
- •30. Розкрийте основну проблематику та вихідні принципи філософії марксизму
- •31. Проблематика раціонального та ірраціонального в філософії XX ст.
- •32. Охарактеризуйте характерні риси та основні напрями філософії XX ст.
- •33. Сцієнтизм та антисцієнтизм у філософії XX ст.
- •34. Філософія психоаналізу: основні представники та ідеї
- •35. Проблема людини в філософії XX ст.: екзистенціалізм, філософська антропологія, персоналізм.
- •36. Світова та українська філософія: особливості взаємозв’язків
- •37. Основні особливості і етапи розвитку філософської думки в Україні.
- •38. Філософські погляди г.Сковороди
- •39. Особливості розвитку української філософії 2-ої половини XIX-XX ст.
- •40. Філософські ідеї Києво-Могилянської Академії.
- •41. Проблема буття та її місце в філософії.
- •42. Проблема буття та небуття в філософії. Розкрийте відмінності тлумачення цієї проблеми в західній та східній філософії.
- •43. Філософське осмислення світу: вихідні категорії.
- •44. Розкрийте сутність філософських підходів до проблеми буття Бога
- •45. Філософське розуміння простору та часу.
- •46. Рух і розвиток: зміст і співвідношення.
- •47. Діалектика як вчення про розвиток.
- •48. Розкрийте зміст синергетики як концепції розвитку.
- •49. Проблема духовності в філософії.
- •50. Свідомість: сутність та властивості.
- •51. Свідомість як філософська проблема.
- •52. Свідомість як цілісна система.
- •53. Проблема несвідомого та його роль в людському бутті
- •54. Самосвідомість: її природа і специфіка.
- •55. Пізнання та його філософське тлумачення. Види пізнання.
- •56. Особливості чуттєвого та раціонального пізнання та їх роль у формуванні системи знань.
- •57. Пізнання і теорія істини
- •58. Наука: її особливості та соціальні функції
- •59. Наукове пізнання: специфіка, форми та методи.
- •60. Наука та основні закономірності її розвитку.
- •61. Розкрийте суть і співвідношення понять «парадигма», «наукова революція».
- •62. Охарактеризуйте зміст і особливості основних типів раціональності.
- •63. Технократизм та технократичне мислення: сутність та особливості.
- •64. Практика: сутність, види та роль в людській життєдіяльності.
- •65. Діалектика і логіка: їх зміст і співвідношення.
- •66. Розкрийте предмет логіки і сутність її основних законів.
- •67. Поняття, судження, умовиводи як форми законів.
- •68. Сутність людини в історико-філософському контексті. Есенційний та екзистенцій ний підходи до тлумачення сутності людини.
- •69. Проблемність людського буття: філософське осмилення.
- •70. Буття людини як буття можливого: творчість, своюода, вибір, відповідальність.
- •71. Проблема достотності людського буття.
- •72. Проблема сенсу життя і способи його філософського осмислення.
- •73. Проблема смерті та безсмертя в духовному досвіді людства.
- •74. Природа-людина-суспільство: філософські аспекти взаємодії.
- •75. Філософське розуміння суспільства.
- •76. Суспільство як цілісна система.
- •77. Індивідуальне та соціальне в людському бутті: їх взаємозв’язок.
- •78. Історичність буття суспільства.
- •79. Проблема прогресу та сенсу історії.
- •80. Проаналізуйте концепції періодизації та спрямованості історії.
- •81. Проаналізуте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •82. Логіка розвитку технічного прогресу в світлі проблеми виживання людства.
- •83. Глобальні проблеми сучасності та майбутнє людства. Феномен глобалізації.
- •84. Природа цінностей і ціннісних орієнтацій та способи їх обґрунтування та передачі.
- •85. Базові життєві цінності, їх смисл і співвідношення.
- •86. Проблема свободи: філософський аналіз.
- •87. Особливості ціннісно-духовних орієнтирів сучасної культури.
- •88. Філософське тлумачення техніки.
- •89. Поняття «ноосфера» та його та його філософський зміст.
- •90. В чому полягає специфіка етичних, естетичних та релігійних цінностей?
- •91. Розкрийте взаємозв’язок моральних і релігійних цінностей.
- •92. Розкрийте зміст релігії як тип духовності.
- •93. Розкрийте сутність естетики як типу духовності.
- •94. Відчуження: способи його осмислення та подолання.
- •95. Назвіть та охарактеризуйте основні категорії естетики.
- •96. Етика: її предмет, зміст, основні категорії.
86. Проблема свободи: філософський аналіз.
Жодна філософська проблема не приковувала й не приковує до себе таку увагу, як проблема свободи. Для особи мати свободу – це історичний, соціальний і моральний імператив, критерії її індивідуальності й рівня розвитку суспільства. Довільне обмеження свободи особи, жорстка регламентація її свідомості й поведінки, зведення ролі людини до простого «гвинтика» в соціальних і технологічних системах призводить до шкоди як особі, так і суспільству. Лише завдяки свободі особи суспільство набуває здатність не просто пристосовуватися до наявних природних і суспільних обставин навколишньої дійсності, але й перетворювати їх відповідно до своїх цілей. Звичайно, немає й не може бути якоїсь абстрактної, тим більш абсолютної свободи людини ні від природи, ні від суспільства, але разом з тим конкретним матеріальним носієм свободи, її суб’єктом завжди є особа, а відповідно й ті спільності, у які вона включена – нації, класи, держава.
В історії суспільної думки свобода традиційно розглядалась в її співвідношенні з необхідністю. Сама ж необхідність сприймалась, як правило, у вигляді долі, фатуму, передвизначення, що керують вчинками людини й заперечують свободу її волі. Протиставлення понять «свобода» і «необхідність», заперечення чи підміна одного з них іншим більше двох тисяч років було каменем спотикання для мислителів, які так і не знаходили задовільного розв’язання проблем. Проблему цю не можуть обійти ні мораль, ні право, бо без визнання свободи особи не може бути і мови про юридичну та моральну відповідальність за свої вчинки. Якщо люди не мають свободи, а діють лише примусово, за необхідністю, то питання про їх відповідальність за поведінку втрачає сенс. Слід брати до уваги і те, що у своїй практичній діяльності люди зіштовхуються з конкретно-історичними втіленнями історичної необхідності у вигляді реально існуючих природних умов життя, соціальних і економічних відносин, наявних матеріально-технічних засобів тощо. Люди не вільні у виборі об’єктивних умов своєї діяльності: більше того, самі ці умови великою мірою визначають коло їх інтересів, їх прагнення, сподівання і т.п. Однак люди, безумовно, мають значну свободу у визначенні цілей свої діяльності, оскільки в кожний даний історичний момент існує не одна, а кілька цілком реальних можливостей розвитку. Навіть тоді, коли немає розумної альтернативи, люди здатні віддалити настання для них явищ чи прискорити наближення бажаних. Нарешті, люди більш або менш вільні у виборі засобів досягнення поставлених перед собою цілей. Свобода, отже, не абсолютна, вона перетворюється в житті як здійснення можливості вибору певної мети і плану дій. Свобода у цьому є тим вагомішою, чим краще люди усвідомлюють свої реальні можливості, чим більше засобів знаходяться у їх розпорядженні для досягнення поставлених цілей, чим більшою мірою можуть скористатися сприятливими для них тенденціями суспільного розвитку і протидіяти несприятливим.
В рамках свободи людини існує безліч проблем, які тим чи іншим чином можуть впливати на здатність її до самореалізації. До числа таких проблем слід віднести:
а) проблему співвідносності між індивідуальною та суспільною свободами;
б) проблему співвідносності між індивідуальними свободами конкретних індивідів;
в) проблему перенесення свобод з площини їх декларативності в площину суспільної реальності;
г) проблема забезпечення повноти реалізації в суспільстві цілісного комплексу гарантованих прав і свобод кожним громадянином;
д) проблема встановлення адекватної міри відповідальності за порушення або обмеження гарантованих людині прав і свобод та і інші.
Наряду з правами і свободами, які сприяють забезпеченню повноти реалізації можливостей людини змінити своє буття і буття суспільства на краще, велику роль відіграє творчість, як форма цілеспрямованої, цілепокладаючої діяльності людей направленої на формування системи новітніх цінностей, як матеріальних так і духовних. На це повинна бути спрямована діяльність як самих індивідів так і суспільства в цілому. Суть проблеми творчості буде більш детально висвітлена в темі «Проблема цінностей у філософії».
Отже, потрібно формувати культуру суспільних відносин, оволодівати нормами цивілізованого життя. Справжня свобода, яка передбачає необхідні соціальні умови для всебічного розвитку особи, реалізується тоді, коли всі люди отримують безперешкодний доступ до нагромадженого людського досвіду, знань і духовних цінностей, одержують можливість для розкриття закладених у них здібностей і обдарувань.