- •1.Світогляд,сутність,структура,типи.
- •2.Виникнення філософії
- •3. Розкрийте структуру філософії як системи знань
- •4.Багатоманітність форм і способів буття філософії
- •5. Розкрийте сутність міфологічного і релігійного світогляду та їх відмінність від філософського світогляду
- •6. Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світогляду
- •7. Розкрийте зміст і сутність філософської культури
- •8. Охарактеризуйте роль особистості в філософї
- •9. Охарактеризуйте світоглядну природу філософського знання
- •10. Обґрунтуйте особливості філософії як типу духовності
- •11. Філософія і релігія: особливості співвідношення
- •12. Охарактеризуйте співвідношення філософії та моралі, філософії та мистецтва
- •13. Філософія і наука: характер співвідношення
- •14. Місце філософії в сучасній культурі
- •15. Розкрийте сутність філософської проблематики
- •16. Існує точка зору, що філософія це мудрість і знання. Обґрунтуйте її зміст та своє ставлення до неї.
- •17. Основні риси та проблематика античної філософії
- •18. Порівняти східну і західну парадигми філософування.
- •19. Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій доби Середньовіччя і Відродження.
- •Середньовічний світогляд
- •20. Основні риси Середньовічної філософії.
- •21. Основні риси і проблематика філософії Відродження.
- •22. Проблеми пізнання і субстанції в філософії XVII ст.
- •23. Що означають поняття «теїзм», «деїзм», «пантеїзм» і як вони співвідносяться між собою? Назвіть філософів, що представляють ці позиції.
- •24. Проблема методу пізнання у філософських поглядах Бекона та Декарта
- •25. Основні риси філософії Просвітництва
- •26. Німецька класична філософія як втілення класичного типу раціональності.
- •27. Розкрийте сутність коперніканського перевороту Канта у філософії.
- •28. Основні риси філософії Гегеля.
- •29. Зміст і сутність антропологічного матеріалізму л. Фейєрбаха.
- •30. Розкрийте основну проблематику та вихідні принципи філософії марксизму
- •31. Проблематика раціонального та ірраціонального в філософії XX ст.
- •32. Охарактеризуйте характерні риси та основні напрями філософії XX ст.
- •33. Сцієнтизм та антисцієнтизм у філософії XX ст.
- •34. Філософія психоаналізу: основні представники та ідеї
- •35. Проблема людини в філософії XX ст.: екзистенціалізм, філософська антропологія, персоналізм.
- •36. Світова та українська філософія: особливості взаємозв’язків
- •37. Основні особливості і етапи розвитку філософської думки в Україні.
- •38. Філософські погляди г.Сковороди
- •39. Особливості розвитку української філософії 2-ої половини XIX-XX ст.
- •40. Філософські ідеї Києво-Могилянської Академії.
- •41. Проблема буття та її місце в філософії.
- •42. Проблема буття та небуття в філософії. Розкрийте відмінності тлумачення цієї проблеми в західній та східній філософії.
- •43. Філософське осмислення світу: вихідні категорії.
- •44. Розкрийте сутність філософських підходів до проблеми буття Бога
- •45. Філософське розуміння простору та часу.
- •46. Рух і розвиток: зміст і співвідношення.
- •47. Діалектика як вчення про розвиток.
- •48. Розкрийте зміст синергетики як концепції розвитку.
- •49. Проблема духовності в філософії.
- •50. Свідомість: сутність та властивості.
- •51. Свідомість як філософська проблема.
- •52. Свідомість як цілісна система.
- •53. Проблема несвідомого та його роль в людському бутті
- •54. Самосвідомість: її природа і специфіка.
- •55. Пізнання та його філософське тлумачення. Види пізнання.
- •56. Особливості чуттєвого та раціонального пізнання та їх роль у формуванні системи знань.
- •57. Пізнання і теорія істини
- •58. Наука: її особливості та соціальні функції
- •59. Наукове пізнання: специфіка, форми та методи.
- •60. Наука та основні закономірності її розвитку.
- •61. Розкрийте суть і співвідношення понять «парадигма», «наукова революція».
- •62. Охарактеризуйте зміст і особливості основних типів раціональності.
- •63. Технократизм та технократичне мислення: сутність та особливості.
- •64. Практика: сутність, види та роль в людській життєдіяльності.
- •65. Діалектика і логіка: їх зміст і співвідношення.
- •66. Розкрийте предмет логіки і сутність її основних законів.
- •67. Поняття, судження, умовиводи як форми законів.
- •68. Сутність людини в історико-філософському контексті. Есенційний та екзистенцій ний підходи до тлумачення сутності людини.
- •69. Проблемність людського буття: філософське осмилення.
- •70. Буття людини як буття можливого: творчість, своюода, вибір, відповідальність.
- •71. Проблема достотності людського буття.
- •72. Проблема сенсу життя і способи його філософського осмислення.
- •73. Проблема смерті та безсмертя в духовному досвіді людства.
- •74. Природа-людина-суспільство: філософські аспекти взаємодії.
- •75. Філософське розуміння суспільства.
- •76. Суспільство як цілісна система.
- •77. Індивідуальне та соціальне в людському бутті: їх взаємозв’язок.
- •78. Історичність буття суспільства.
- •79. Проблема прогресу та сенсу історії.
- •80. Проаналізуйте концепції періодизації та спрямованості історії.
- •81. Проаналізуте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •82. Логіка розвитку технічного прогресу в світлі проблеми виживання людства.
- •83. Глобальні проблеми сучасності та майбутнє людства. Феномен глобалізації.
- •84. Природа цінностей і ціннісних орієнтацій та способи їх обґрунтування та передачі.
- •85. Базові життєві цінності, їх смисл і співвідношення.
- •86. Проблема свободи: філософський аналіз.
- •87. Особливості ціннісно-духовних орієнтирів сучасної культури.
- •88. Філософське тлумачення техніки.
- •89. Поняття «ноосфера» та його та його філософський зміст.
- •90. В чому полягає специфіка етичних, естетичних та релігійних цінностей?
- •91. Розкрийте взаємозв’язок моральних і релігійних цінностей.
- •92. Розкрийте зміст релігії як тип духовності.
- •93. Розкрийте сутність естетики як типу духовності.
- •94. Відчуження: способи його осмислення та подолання.
- •95. Назвіть та охарактеризуйте основні категорії естетики.
- •96. Етика: її предмет, зміст, основні категорії.
83. Глобальні проблеми сучасності та майбутнє людства. Феномен глобалізації.
Глобальні проблеми зачіпають корінні інтереси всього людства в цілому і кожного жителя землі окремо, роблять істотний вплив на рішення інших, більш приватних проблем, що стоять перед тією або іншою державою. Ці проблеми можуть бути вирішені тільки об’єднанням зусиль всіх країн.
Безпосередньою причиною виникнення глобальних проблем є переважання стихійності в управлінні природними і суспільними процесами, споживче відношення не тільки до природи, але і до людини в умовах ринкової економіки.
Всі глобальні проблеми сучасності можна розділити на три групи:
-
Міжсоціальні проблеми – проблеми війни і миру, соціально-економічні проблеми, проблеми подолання відсталості тих або інших країн і так далі.
-
Проблеми системи «людина – суспільство» – охорони здоров’я, народонаселення, освіти, комп’ютеризації і науково-технічного прогресу в цілому, розвитку людини і його майбутнього.
-
Проблеми системи «природа – суспільство» – ресурсів, енергетики, продовольства, навколишнього середовища.
Особливу актуальність в рамках цієї ієрархії посідає проблема збереження миру. З середини ХХ століття ця проблема перестає носити локальний характер. Це пов’язано з появою і розповсюдженням таких видів зброї масового знищення, як ядерна, хімічна, бактерологічна, з розробкою тектонічної, електромагнітної, лазерної зброї, яка здатна знищити все живе на Землі. Це пов’язане також з постійним вдосконаленням цих видів зброї, нарощуванням її потужностей та розробкою унікальних технологій її доставки та використання.
Шляхами вирішення цієї проблеми є:
-
Відмова від війни, як засобу вирішення конфліктних проблем;
-
Кількісне і якісне скорочення видів зброї масового знищення;
-
Не розповсюдження технологій створення зброї масового знищення (ЗМЗ);
-
Об’явлення мораторіїв на випробовування ЗМЗ;
-
Створення зон вільних від ЗМЗ;
-
Забезпечення дієвого міжнародного контролю за наявною ЗМЗ та інші.
Особливу значимість серед тих проблем, що виникли в системі розвитку стосунків суспільства з природою набула екологічна проблема. Діяльність людства по освоєнню природи носить в останнє сторіччя необоротно руйнівний характер. Ця діяльність призводить до безперервного зменшення кисню, до зростання вуглекислого газу в атмосфері Землі, що може стати причиною глобальної зміни клімату в результаті «парникового ефекту». Зростання матеріального виробництва обумовлює такі необоротні процеси, як забруднення морів і океанів, атмосфери, виснаження озонового шару планети, зникнення лісів, опустинювання Землі, скорочення запасів прісної води, ерозію ґрунту і так далі. Не треба забувати, що людина – один з біологічних видів і як біологічний вид, вона може існувати тільки у визначених, сприятливих для її життя умовах. Економічний прогрес досягався і досягається за рахунок екологічного регресу.
Головна причина суперечності між економікою і екологією – установка людини на споживче відношення до природи. З розрахунку на кожного жителя індустріально розвинутих країн щорічно з природи виймається близько 38 тонн речовини, з яких лише 1-1,5% набирають форму споживчого продукту, а решту становлять відходи, що нерідко мають вкрай шкідливі властивості для природи в цілому.
Як наслідок цього, різко понизилося самоочищення біосфери, що вже не справляється з чужорідним вантажем, який викидає в неї людина.
Вирішення цієї проблеми можливо лише в комплексі з сировинною та енергетичною і перш за все на основі усвідомлення людиною і суспільством своєї відповідальності за стан місця свого існування і вироблення чітких правових норм, що обмежують антропогенний вплив на природу, обов’язкових для всіх країн.
Демографічна проблема. Демографічний чинник (народжуваність, смертність, щільність і міграція населення) здійснює істотний тиск на соціоприродне середовище в глобальних масштабах. Темпи зростання населення з розвитком цивілізації збільшуються. Вже зараз 2.5млрд. з 6.5млрд. населення планети голодує.
Демографічні процеси, починаючи з 60-х років ХХ ст., багато в чому визначаються двома протилежними тенденціями:
– «демографічний вибух», що призводить до різкого приросту населення в країнах Азіїї, Африки, Латинської Америки;
– «нульовий приріст» населення у країнах Західної а нині і Східної Європи.
Перша тенденція веде до різкого загострення соціально-економічних проблем в країнах, що розвиваються. Друга тенденція веде до різкого старіння населення в розвинених країнах і скорочення його взагалі. Це може призвести до військового протистояння між населенням країн з великою і малою щільністю. Вирішенню демографічної проблеми повинні сприяти державні програми, які при необхідності повинні сприяти заохочуваності народжуваності чи здійсненню контролю над ним.
Розуміння значимості і можливості вирішення глобальних проблем сучасності і збереження процесу подальшого розвитку суспільства стимулює нині діяльність безлічі державних, громадських та міжнародних організацій, включаючи Римський клуб. Ціль такої діяльності – активне дослідження глобальної проблематики, формування прогнозів на майбутнє та розробка проектних рекомендацій стосовно стратегії подальшого розвитку людства.