3. Дослідження підключення локальної мережі класу до глобальної мережі Internet.

3.1. Для тестування Internet з’єднання або перевірки здатності вашого комп'ютера встановити з'єднання використовується утиліта режиму командного рядка - ping.exe. При виконанні команди ping відправляються IP пакети, що повторюються, до вказаного місця призначення. Після передачі пакету очікується на нього відповідь. Отримана відповідь містить протокол результату виконання команди в якому вказано час проходження сигналу. Ця інформація дає можливість визначити доступність мережного пристрою. Команда ping використовується для тестування працездатності мережного пристрою на прийом/передачу пакетів даних, конфігурацію ТCP/IP та мережні підключення.

У режимі командного рядка виконайте команду ping.exe   /? та ознайомтеся з призначенням і параметрами команди:

Рис. 9. Екранна копія запуску на виконання команди ping.exe   /?

3.2. Виконайте команду ping.exe  для вузлів визначених у п. 2.9.

3.3. Проведіть безперервне тестування під'єднання до мережі робочої станції викладача (наприклад, 15-00):

Ping.Exe -t ім’я робочої станції викладача

(для переривання виконання команди натисніть комбінацію клавіш Ctrl+C).

3.4. Перевірте здатність отримати пакети розмірів 1000, 2000, 3000, 5000 байт довільної робочої станції локальної мережі:

Ping.Exe -l розмір пакету ім’я робочої станції

3.5. Введіть запит із збільшеним часом очікування відповіді від робочої станції вашого сусіда до 10 секунд:

Ping.Exe -w інтервал ім’я робочої станції

(інтервал: наприклад 5000 відповідає 5 сек).

3.6. У режимі емуляції командного рядка виконати команду arp.exe   /? та ознайомтеся з призначенням та параметрами команди.

3.7. У режимі емуляції командного рядка виконати команду nbtstat.exe    /? та ознайомтеся з призначенням та параметрами команди.

3.8. У режимі командного рядка виконайте команду arp.exe   -а і nbtstat.exe   -n та заповніть таблицю співставлення IP адрес – фізичним адресам комп'ютерів в мережі, що наведена нижче (для власного комп’ютера використати дані з протоколу команди ipconfig.exe п. 2.4.):

№	Ім’я комп’ютера в мережі класу	IP адреса мережного адаптера	Фізична адреса мережного адаптера	Тип IP адреси (статична/динамічна)
1.
2.
3.

3.9. Побудуйте схему підключення локальної мережі комп’ютерного класу до глобальної мережі Internet із вказуванням мережних імен, IP та MAC адрес комп’ютерів за зразком на рисунку, наведений нижче. Визначте фізичну топологію мережі навчального комп’ютерного класу.

Рис. 10. Схема підключення комп’ютерного класу до Інтернету

4. Висновки за результатами лабораторної роботи

4.1. За результатами виконання роботи скласти письмовий звіт у MS WORD. У висновках рекомендується описати застосування утиліт режиму емуляції командного рядка net.exe, ipconfig.exe, netstat.exe, ping.exe, arp.exe з найважливішими параметрами.

4.2. Скориставшись довідковою підсистемою та самостійно опрацювавши рекомендовані джерела інформації переглянути й занотувати відповіді на контрольні питання.

Контрольні питання

1. За допомогою довідкової системи Windows дати означення:

• мережному адаптеру;

• сервер;

• сервер-друку;

• адміністратор мережі;

• біт;

• біт за секунду;

• ім’я;

• ім’я групи;

• локальна мережа;

• протокол;

• віддалений комп’ютер;

• робоча група;

• IP-адреса.

2. Яке призначення команди hostname.exe?

3. Які функції виконує системна утиліта net.exe?

4. Які формати має командний рядок для запуску команди net.exe?

5. За допомогою якої команди можна визначити мережну назву групи?

6. Які функції виконує команда ipconfig.exe?

7. За допомогою якої команди можна отримати інформацію про можливість з’єднання двох комп’ютерів?

8. Яка утиліта дозволяє визначити фізичну адресу мережного адаптера?

9. Що таке MAC адреса?

10. Що таке NetBIOS ім’я комп’ютера?

11. Що таке ідентифікатор процесу програми PID?

12. Які задачі вирішуються локальними мережами?

13. Назвіть базові фізичні топології мережі.

14. Що таке режим емуляції DOS?

Список рекомендованих джерел інформації

1. Кулаков Ю. О. Комп’ютерні мережі: підручн. [для студ. вищ. навч. закл.] /  Кулаков Ю. О., Луцький Г. М. За ред. Ю. С. Ковтанюка. - К.: Юніор, 2003. – 400 с.: іл.

2. Степанова Я. М. Методи і засоби передачі даних: підручн. [для студ. вищ. навч. закл.] /  Степанова Я. М., Рассамакін В. Я.: – К.: Київ. Нац.торг.-екон. ун-т, 2006. – 252 с. – Бібліогр.: с. 251.

3. Буров Є. В. Комп’ютерні мережі: підручн. [для студ. вищ. навч. закл.] /  Буров Є. В. – Львів: «Магнолія плюс», 2006. – 264 с. – Бібліогр.: с. 261.

4. Галкин В. А. Телекоммуникации и сети: Учеб. пособие для вузов / Галкин В. А., Григорьев Ю. А. – М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2003. - 608 с.: ил. – (Сер. Информатика в техническом университете.). – Библиогр.: с. 595 – 596.

5. Валецька Т.М. Комп’ютерні мережі: апаратні засоби. / Валецька Т.М. – Чернівці: Зелена Буковина, 2001. – 138 с.

6. Computer Basics. [Електронний ресурс.] – Назва з екрана. Режим доступу до ресурсу: http://www.jegsworks.com/Lessons/lessonintro.htm

7. Программирование сети в VC++. [Електронний ресурс.] – Назва з екрана. Режим доступу до ресурсу: http://www.firststeps.ru/mfc/steps/