- •Тема I. Основи будови, функціонування та сервіси глобальної комп’ютерної мережі Інтернет
- •1. Загальна характеристика та етапи розвитку глобальної комп’ютерної мережі Інтернет
- •2. Інтернет з'єднання
- •2.1. Протоколи комп’ютерних мереж в Інтернеті
- •2.2. Локальна мережа (Local-area networks - laNs)
- •2.3. Глобальна мережа (Wide-area networks - waNs)
- •2.4. Віртуальні приватні мережі (Virtual private network - vpn)
- •2.4.1. Переваги використання віртуальних приватних мереж
- •3. Служби глобальної комп’ютерної мережі Інтернет
- •4. Мережні дані та класифікація комп’ютерних мереж
- •5. Мережні пристрої
- •5.1. Network interface card (nic) – мережний адаптер
- •5.2. Установка nic та модему
- •5.3. Мережні топології
- •6. Короткий огляд високошвидкісного і комутованого підключення
- •7. Опис tcp/ip. Тестування підключення за допомогою утиліти ping
- •Список рекомендованих джерел інформації
- •1. Мережні моделі
- •1.1. Використання рівнів для опису передачі інформації
- •1.2. Модель osi
- •1.4. Однорангова модель взаємодії (peer-to-peer communications)
- •1.5. Модель tcp/ip
- •1.6. Складові процесу інкапсуляції
- •2. Система адресації комп’ютерів у мережі Інтернет
- •3. Ідентифікація комп’ютерів у мережі Інтернет за допомогою символьних імен - dns
- •Список рекомендованих джерел інформації
- •Тема III. Основи Web-дизайну
- •1.1. Концептуальна модель web
- •1.2. Характеристики World Wide Web
- •1.3. Організації www
- •2. Елементи Web - документів
- •2.1. Етапи розвитку мови html
- •2.2. Інші мови розмітки
- •2.3. Ієрархія dom
- •2.4. Структура html документа
- •2.5. Елементи, дескриптори і атрибути
- •2.6. Дескриптори, що визначають структуру html-документа
- •2.7. Включення зображень в Web-сторінку
- •2.8. Гіпертекстові посилання
- •Зовнішній вид фрагмента коду html у вікні навігатора
- •2.9. Таблиці
- •2.10. Списки в html документі
- •2.11. Фрейми
- •Список рекомендованих джерел інформації
- •Тема III. Основи Web-дизайну
- •3.6. Поддержка стилей
- •3.6.1 Встраиваемые стили
- •3.6.2 Включаемые стили
- •3.6.3 Связываемые стили
- •3.6.4. Импортируемые стили и правило @import
- •4.1. Формати графічних файлів Web-сторінок
- •4.1.1. Формат jpeg
- •4.1.2. Формат gif
- •4.1.4. Який формат краще
- •4.2. Звук в документах html
- •5. Додатки cgi
- •5.1. Створення форм
- •5.1.1. Опис форми
- •5.1.2. Створення органів керування для форми
- •5.1.3. Приклад документа html із формою
- •5.2. Передача даних програмі cgi
- •5.2.1. Метод get
- •5.2.2. Метод post
- •5.2.3. Порівняння - get і post
- •Список рекомендованих джерел інформації
- •Лабораторна робота №1
- •2. Вміти використовувати мережні команди для одержання інформації про топологію та конфігурацію мережі, мережне обладнання робочих станцій та працездатність комп’ютерної мережі.
- •1. Визначення апаратного забезпечення робочої станції
- •2. Вивчення роботи мережних команд в режимі емуляції dos (командному рядку).
- •Net send 15-09 Як справи, друже. Як працює мережа?
- •3. Дослідження підключення локальної мережі класу до глобальної мережі Internet.
- •Ping.Exe -t ім’я робочої станції викладача
- •Ping.Exe -l розмір пакету ім’я робочої станції
- •Ping.Exe -w інтервал ім’я робочої станції
- •4. Висновки за результатами лабораторної роботи
- •Лабораторна робота №2
- •2. Набуття навичок використання служби електронної пошти Інтернет із Web-інтерфейсом.
- •1. Створення облікового запису у програмі поштового клієнту ms Outlook Express:
- •2. Відправка повідомлень у програмі електронної пошти ms Outlook Express:
- •3. Прийом повідомлень у програмі електронної пошти ms Outlook Express:
- •4. Створення ієрархії папок для повідомлень.
- •5. Включення у повідомлення різних об’єктів.
- •6. Перегляд і збереження вкладених файлів.
- •7. Робота з адресною книгою.
- •8. Відправка кореспонденції із використанням Адресної книги.
- •9. Створення власного підпису.
- •10. Створення електронних листів із використанням вбудованих шаблонів.
- •11. Відповідь на електронні листи.
- •12. Робота з електронною поштою Web-базування:
- •13. Висновки за результатами лабораторної роботи.
- •Лабораторна робота №2
- •2. Набуття навичок використання служби електронної пошти Інтернет із Web-інтерфейсом.
- •1. Створення облікового запису у програмі поштового клієнту ms Outlook Express:
- •2. Відправка повідомлень у програмі електронної пошти ms Outlook Express:
- •3. Прийом повідомлень у програмі електронної пошти ms Outlook Express:
- •4. Створення ієрархії папок для повідомлень.
- •5. Включення у повідомлення різних об’єктів.
- •6. Перегляд і збереження вкладених файлів.
- •7. Робота з адресною книгою.
- •8. Відправка кореспонденції із використанням Адресної книги.
- •9. Створення власного підпису.
- •10. Створення електронних листів із використанням вбудованих шаблонів.
- •11. Відповідь на електронні листи.
- •12. Робота з електронною поштою Web-базування:
- •13. Висновки за результатами лабораторної роботи.
- •Лабораторна робота №4
- •Вивчити структуру побудови та елементи html-документа.
- •Вивчити застосування непарних міток та Esc-послідовностей у html-документах.
- •Вивчити засоби та дескриптори фізичного форматування тексту в html-документах.
- •Завдання
- •Висновки за результатами роботи
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
2.8. Гіпертекстові посилання
Дескриптор <а> є одним з важливих елементів HTML, який призначений для створення посилань і зв'язування тексту або зображення з документом розташованим на тому ж або іншому Web-вузлі. Щоб зв'язати фрагмент тексту або зображення треба використати контейнер з дескрипторами <а> ... </а>:
<a href="URL">...</a>
<a name="ідентифікатор">...</a>
Залежно від параметра href або name тег <а> встановлює посилання або якір. Якорем називається закладка усередині веб-сторінки на яку відбувається перехід.
Текст, оформлений у вигляді гіпертекстового посилання, за замовчуванням виводиться на екран монітору з підкресленням. Якщо ж роль гіпертекстового посилання виконує зображення, довкола нього відсвічується рамка синього кольору (або кольору, спеціально зазначеного розроблювачем). Якщо користувач поміщає курсор на гіпертекстове посилання (виконане у вигляді тексту або зображення), зовнішній вигляд курсору змінюється. Курсор перетворюється в зображення руки з витягнутим вказівним пальцем. У дескрипторі <а> може міститися кілька атрибутів, найчастіше використовується атрибут href (http://htmlbook.ru/html/a).
Якщо в складі дескриптора <а> зазначений атрибут href, фрагмент тексту, що міститься між відкриваючим і закриваючим дескрипторами, стає гіпертекстовим посиланням. Якщо користувач активізує таке посилання, на екрані браузера відобразиться пов'язана з нею Web-сторінка. На рис. 7 наведено фрагмент HTML-коду, за допомогою якого створюється гіпертекстове посилання, а нижчен на тому ж рисунку показаний зовнішній вигляд цього посилання.
<p><a href="images/xxx.jpg">Подивіться на мою фотографію!</a></p>
<p><a href="tip.html">Як зробити таке фото?</a></p>
<p><a href="http://www.anechka.kiev.ua/bublik/edit/map.html" target="_blank"> Довідник HTML </a></p>
Зовнішній вид фрагмента коду html у вікні навігатора
Рис. 7. Зразок вигляду сторінки із застосуванням дескриптора <а>
У третьому рядку вказано посилання на іншу сторінку з доменною адресою www.anechka.kiev.ua/bublik/edit/map.html, яка буде завантажена у браузер після активізації посилання Довідник HTML. Якщо в адресі не зазначений шлях, пошук файла буде виконуватися в тому ж каталозі, де знаходиться поточний документ. Як було сказано раніше, існують два типи URL: абсолютний і відносний. Абсолютний URL, який також називають статичним, містить усі компоненти, необхідні для адресації ресурсу в мережі, включаючи ідентифікатор протоколу. Звичайно абсолютний URL використовують для зазначення документів на інших Web-вузлах. Відносний URL, який також називають динамічним URL, використовується для ідентифікації ресурсів на локальному комп'ютері. У відносному URL присутні не всі компоненти. Звичайно у відносному URL не вказують адресу вузла і часто відносний URL складається тільки з імені файлу.
Якщо необхідно, щоб по гіпертекстовому посиланню користувач переходив до іншої частини поточного документа, треба позначити необхідну позицію документа маркером (цей маркер також називають якорем) і вказати ім'я маркера в складі посилання. Так, наприклад, нижче наведено вираз, за допомогою якого позиція в документі позначається маркером з назвою:
<a name="gloss">Словник</a>
Посилання, що вказує на позначену позицію, виглядає так:
<a href="#gloss">Пepexід до словника </a>
Перед именем маркера вказується символ "#".
У наступному прикладі активізація посилання приведе користувача до позначеної позиції glossary в іншому документі document.html:
<a href="document.html#glossary">Словник</a></p>
Атрибут target дозволяє вказати, у якому вікні повинен бути виведений документ, на який вказує посилання. Якщо в складі дескриптора <а> є присутнім атрибут target=name, то значення name - це ім'я вікна, у якому буде відображатися документ після активізації посилання. У якості зарезервованих імен використовуються наступні: _blank, _self, _parent, _top. Щоб документ виводився в новому вікні браузера, необхідно задати атрибут target="_blank" (http://htmlbook.ru/html/a/target ).