- •Тема I. Основи будови, функціонування та сервіси глобальної комп’ютерної мережі Інтернет
- •1. Загальна характеристика та етапи розвитку глобальної комп’ютерної мережі Інтернет
- •2. Інтернет з'єднання
- •2.1. Протоколи комп’ютерних мереж в Інтернеті
- •2.2. Локальна мережа (Local-area networks - laNs)
- •2.3. Глобальна мережа (Wide-area networks - waNs)
- •2.4. Віртуальні приватні мережі (Virtual private network - vpn)
- •2.4.1. Переваги використання віртуальних приватних мереж
- •3. Служби глобальної комп’ютерної мережі Інтернет
- •4. Мережні дані та класифікація комп’ютерних мереж
- •5. Мережні пристрої
- •5.1. Network interface card (nic) – мережний адаптер
- •5.2. Установка nic та модему
- •5.3. Мережні топології
- •6. Короткий огляд високошвидкісного і комутованого підключення
- •7. Опис tcp/ip. Тестування підключення за допомогою утиліти ping
- •Список рекомендованих джерел інформації
- •1. Мережні моделі
- •1.1. Використання рівнів для опису передачі інформації
- •1.2. Модель osi
- •1.4. Однорангова модель взаємодії (peer-to-peer communications)
- •1.5. Модель tcp/ip
- •1.6. Складові процесу інкапсуляції
- •2. Система адресації комп’ютерів у мережі Інтернет
- •3. Ідентифікація комп’ютерів у мережі Інтернет за допомогою символьних імен - dns
- •Список рекомендованих джерел інформації
- •Тема III. Основи Web-дизайну
- •1.1. Концептуальна модель web
- •1.2. Характеристики World Wide Web
- •1.3. Організації www
- •2. Елементи Web - документів
- •2.1. Етапи розвитку мови html
- •2.2. Інші мови розмітки
- •2.3. Ієрархія dom
- •2.4. Структура html документа
- •2.5. Елементи, дескриптори і атрибути
- •2.6. Дескриптори, що визначають структуру html-документа
- •2.7. Включення зображень в Web-сторінку
- •2.8. Гіпертекстові посилання
- •Зовнішній вид фрагмента коду html у вікні навігатора
- •2.9. Таблиці
- •2.10. Списки в html документі
- •2.11. Фрейми
- •Список рекомендованих джерел інформації
- •Тема III. Основи Web-дизайну
- •3.6. Поддержка стилей
- •3.6.1 Встраиваемые стили
- •3.6.2 Включаемые стили
- •3.6.3 Связываемые стили
- •3.6.4. Импортируемые стили и правило @import
- •4.1. Формати графічних файлів Web-сторінок
- •4.1.1. Формат jpeg
- •4.1.2. Формат gif
- •4.1.4. Який формат краще
- •4.2. Звук в документах html
- •5. Додатки cgi
- •5.1. Створення форм
- •5.1.1. Опис форми
- •5.1.2. Створення органів керування для форми
- •5.1.3. Приклад документа html із формою
- •5.2. Передача даних програмі cgi
- •5.2.1. Метод get
- •5.2.2. Метод post
- •5.2.3. Порівняння - get і post
- •Список рекомендованих джерел інформації
- •Лабораторна робота №1
- •2. Вміти використовувати мережні команди для одержання інформації про топологію та конфігурацію мережі, мережне обладнання робочих станцій та працездатність комп’ютерної мережі.
- •1. Визначення апаратного забезпечення робочої станції
- •2. Вивчення роботи мережних команд в режимі емуляції dos (командному рядку).
- •Net send 15-09 Як справи, друже. Як працює мережа?
- •3. Дослідження підключення локальної мережі класу до глобальної мережі Internet.
- •Ping.Exe -t ім’я робочої станції викладача
- •Ping.Exe -l розмір пакету ім’я робочої станції
- •Ping.Exe -w інтервал ім’я робочої станції
- •4. Висновки за результатами лабораторної роботи
- •Лабораторна робота №2
- •2. Набуття навичок використання служби електронної пошти Інтернет із Web-інтерфейсом.
- •1. Створення облікового запису у програмі поштового клієнту ms Outlook Express:
- •2. Відправка повідомлень у програмі електронної пошти ms Outlook Express:
- •3. Прийом повідомлень у програмі електронної пошти ms Outlook Express:
- •4. Створення ієрархії папок для повідомлень.
- •5. Включення у повідомлення різних об’єктів.
- •6. Перегляд і збереження вкладених файлів.
- •7. Робота з адресною книгою.
- •8. Відправка кореспонденції із використанням Адресної книги.
- •9. Створення власного підпису.
- •10. Створення електронних листів із використанням вбудованих шаблонів.
- •11. Відповідь на електронні листи.
- •12. Робота з електронною поштою Web-базування:
- •13. Висновки за результатами лабораторної роботи.
- •Лабораторна робота №2
- •2. Набуття навичок використання служби електронної пошти Інтернет із Web-інтерфейсом.
- •1. Створення облікового запису у програмі поштового клієнту ms Outlook Express:
- •2. Відправка повідомлень у програмі електронної пошти ms Outlook Express:
- •3. Прийом повідомлень у програмі електронної пошти ms Outlook Express:
- •4. Створення ієрархії папок для повідомлень.
- •5. Включення у повідомлення різних об’єктів.
- •6. Перегляд і збереження вкладених файлів.
- •7. Робота з адресною книгою.
- •8. Відправка кореспонденції із використанням Адресної книги.
- •9. Створення власного підпису.
- •10. Створення електронних листів із використанням вбудованих шаблонів.
- •11. Відповідь на електронні листи.
- •12. Робота з електронною поштою Web-базування:
- •13. Висновки за результатами лабораторної роботи.
- •Лабораторна робота №4
- •Вивчити структуру побудови та елементи html-документа.
- •Вивчити застосування непарних міток та Esc-послідовностей у html-документах.
- •Вивчити засоби та дескриптори фізичного форматування тексту в html-документах.
- •Завдання
- •Висновки за результатами роботи
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
Список рекомендованих джерел інформації
-
Язык HTML – основы [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://on-line-teaching.com/html/ . – Заголовок з екрана. – Рос.
-
A Little History of the World Wide Web [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.w3.org/History.html. – Заголовок з екрана. – Англ.
-
Document Object Model (DOM) Level 2 Core Specification [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.w3.org/TR/DOM-Level-2-Core/. – Заголовок з екрана. – Англ.
-
18 Scripts [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.w3.org/TR/REC-html40/interact/scripts.html#h-18.1. – Заголовок з екрана. – Англ.
-
Ю. Лукач «Справочник Веб-разработчика» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://wdh.suncloud.ru/contents.htm. – Заголовок з екрана. – Рос.
-
HTML 4.01/XHTML 1.0 Reference [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.w3schools.com/tags/default.asp. – Заголовок з екрана. – Англ.
-
Тег <table> [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://htmlbook.ru/html/table. – Заголовок з екрана. – Рос.
-
Кулаков Ю.О., Луцький Г.М. Комп’ютерні мережі. Підручник / За ред. Ю.С. Ковтанюка – К.: Юніор, 2003. – 400 с., іл. ISBN 966–7223–27–7.
-
С. Спейнаур, В. Куэрсиа. Справочник Web-мастера: Пер. с англ. – К.: Изд. группа BHV, 1997.
-
Современный самоучитель работы в сети Интернет. Самые популярные программы. Под. ред. Комягина В.Б. М.: 000. Изд-во «ТРИУМФ», 2000 – 496 с.
-
Интернет. Энциклопедия. Под ред. Л. Мелиховой – СПб: Питер, 2001. – 528 с.
-
Internet. Полное руководство. Маргарет Левин Янг. Пер. с англ. – К.: Издательская группа BHV, 2001. – 864 с.
-
Web-мастеринг для профессионалов. Нидерст Дж. СПб.: Питер, 2001. – 576 с.
ІНТЕРНЕТ В БІЗНЕСІ
Тема III. Основи Web-дизайну
1. World Wide Web
3.6. Поддержка стилей
Термин стиль определяет особенности отображения элементов, например начертание шрифта, цвет фона, цвет гипертекстовых ссылок, расположение объектов на Web-странице и т.д. Стили HTML-, XHTML- и XML-документов задаются с помощью каскадных листов стилей (CSS - Cascading Style Gheets). CSS предоставляют разработчику следующие возможности.
-
Вместо того чтобы отдельно кодировать каждую Web-страницу, разработчик может создать один файл, содержащий листы стилей, и ссылаться на него из всех HTML-документов.
-
Листы стилей обеспечивают дополнительную степень контроля над шрифтами, цветом фона и другими характеристиками, влияющими на отображение документа.
-
Листы стилей позволяют достаточно быстро и просто изменять внешний вид Web-страниц.
-
Объем документов уменьшается, соответственно уменьшается время их копирования.
Существует четыре способа использования листов стилей в HTML-документе: встраивание, включение, связывание и импортирование. В составе документа можно одновременно использовать различные типы листов стилей. При этом действуют правила каскади-рования: встраиваемые стили приоритетнее включаемых, включаемые стили приоритетнее связываемых и связываемые стили имеют преимущество перед импортируемыми.
