- •Тема I. Основи будови, функціонування та сервіси глобальної комп’ютерної мережі Інтернет
- •1. Загальна характеристика та етапи розвитку глобальної комп’ютерної мережі Інтернет
- •2. Інтернет з'єднання
- •2.1. Протоколи комп’ютерних мереж в Інтернеті
- •2.2. Локальна мережа (Local-area networks - laNs)
- •2.3. Глобальна мережа (Wide-area networks - waNs)
- •2.4. Віртуальні приватні мережі (Virtual private network - vpn)
- •2.4.1. Переваги використання віртуальних приватних мереж
- •3. Служби глобальної комп’ютерної мережі Інтернет
- •4. Мережні дані та класифікація комп’ютерних мереж
- •5. Мережні пристрої
- •5.1. Network interface card (nic) – мережний адаптер
- •5.2. Установка nic та модему
- •5.3. Мережні топології
- •6. Короткий огляд високошвидкісного і комутованого підключення
- •7. Опис tcp/ip. Тестування підключення за допомогою утиліти ping
- •Список рекомендованих джерел інформації
- •1. Мережні моделі
- •1.1. Використання рівнів для опису передачі інформації
- •1.2. Модель osi
- •1.4. Однорангова модель взаємодії (peer-to-peer communications)
- •1.5. Модель tcp/ip
- •1.6. Складові процесу інкапсуляції
- •2. Система адресації комп’ютерів у мережі Інтернет
- •3. Ідентифікація комп’ютерів у мережі Інтернет за допомогою символьних імен - dns
- •Список рекомендованих джерел інформації
- •Тема III. Основи Web-дизайну
- •1.1. Концептуальна модель web
- •1.2. Характеристики World Wide Web
- •1.3. Організації www
- •2. Елементи Web - документів
- •2.1. Етапи розвитку мови html
- •2.2. Інші мови розмітки
- •2.3. Ієрархія dom
- •2.4. Структура html документа
- •2.5. Елементи, дескриптори і атрибути
- •2.6. Дескриптори, що визначають структуру html-документа
- •2.7. Включення зображень в Web-сторінку
- •2.8. Гіпертекстові посилання
- •Зовнішній вид фрагмента коду html у вікні навігатора
- •2.9. Таблиці
- •2.10. Списки в html документі
- •2.11. Фрейми
- •Список рекомендованих джерел інформації
- •Тема III. Основи Web-дизайну
- •3.6. Поддержка стилей
- •3.6.1 Встраиваемые стили
- •3.6.2 Включаемые стили
- •3.6.3 Связываемые стили
- •3.6.4. Импортируемые стили и правило @import
- •4.1. Формати графічних файлів Web-сторінок
- •4.1.1. Формат jpeg
- •4.1.2. Формат gif
- •4.1.4. Який формат краще
- •4.2. Звук в документах html
- •5. Додатки cgi
- •5.1. Створення форм
- •5.1.1. Опис форми
- •5.1.2. Створення органів керування для форми
- •5.1.3. Приклад документа html із формою
- •5.2. Передача даних програмі cgi
- •5.2.1. Метод get
- •5.2.2. Метод post
- •5.2.3. Порівняння - get і post
- •Список рекомендованих джерел інформації
- •Лабораторна робота №1
- •2. Вміти використовувати мережні команди для одержання інформації про топологію та конфігурацію мережі, мережне обладнання робочих станцій та працездатність комп’ютерної мережі.
- •1. Визначення апаратного забезпечення робочої станції
- •2. Вивчення роботи мережних команд в режимі емуляції dos (командному рядку).
- •Net send 15-09 Як справи, друже. Як працює мережа?
- •3. Дослідження підключення локальної мережі класу до глобальної мережі Internet.
- •Ping.Exe -t ім’я робочої станції викладача
- •Ping.Exe -l розмір пакету ім’я робочої станції
- •Ping.Exe -w інтервал ім’я робочої станції
- •4. Висновки за результатами лабораторної роботи
- •Лабораторна робота №2
- •2. Набуття навичок використання служби електронної пошти Інтернет із Web-інтерфейсом.
- •1. Створення облікового запису у програмі поштового клієнту ms Outlook Express:
- •2. Відправка повідомлень у програмі електронної пошти ms Outlook Express:
- •3. Прийом повідомлень у програмі електронної пошти ms Outlook Express:
- •4. Створення ієрархії папок для повідомлень.
- •5. Включення у повідомлення різних об’єктів.
- •6. Перегляд і збереження вкладених файлів.
- •7. Робота з адресною книгою.
- •8. Відправка кореспонденції із використанням Адресної книги.
- •9. Створення власного підпису.
- •10. Створення електронних листів із використанням вбудованих шаблонів.
- •11. Відповідь на електронні листи.
- •12. Робота з електронною поштою Web-базування:
- •13. Висновки за результатами лабораторної роботи.
- •Лабораторна робота №2
- •2. Набуття навичок використання служби електронної пошти Інтернет із Web-інтерфейсом.
- •1. Створення облікового запису у програмі поштового клієнту ms Outlook Express:
- •2. Відправка повідомлень у програмі електронної пошти ms Outlook Express:
- •3. Прийом повідомлень у програмі електронної пошти ms Outlook Express:
- •4. Створення ієрархії папок для повідомлень.
- •5. Включення у повідомлення різних об’єктів.
- •6. Перегляд і збереження вкладених файлів.
- •7. Робота з адресною книгою.
- •8. Відправка кореспонденції із використанням Адресної книги.
- •9. Створення власного підпису.
- •10. Створення електронних листів із використанням вбудованих шаблонів.
- •11. Відповідь на електронні листи.
- •12. Робота з електронною поштою Web-базування:
- •13. Висновки за результатами лабораторної роботи.
- •Лабораторна робота №4
- •Вивчити структуру побудови та елементи html-документа.
- •Вивчити застосування непарних міток та Esc-послідовностей у html-документах.
- •Вивчити засоби та дескриптори фізичного форматування тексту в html-документах.
- •Завдання
- •Висновки за результатами роботи
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
5.2. Передача даних програмі cgi
Коли користувач заповнює форму і натискає на кнопку типу SUBMIT або на графічну кнопку (який виконує аналогічну функцію), дані з полів форми разом з іменами цих полів передаються навігатором серверу WWW. Сервер у свою чергу аналізує ці дані і запускає відповідну програму CGI, шлях до файла якої зазначений в операторі <FORM>.
Перед запуском програми CGI сервер WWW вибирає в залежності від значення параметра METHOD оператора <FORM> один із двох засобів передачі отриманих даних для опрацювання. Це методи GET і POST.
5.2.1. Метод get
Метод GET припускає передачу даних програмі CGI через перемінне середовище (environment variables). Це те саме перемінне середовище, що встановлюються в операційній системі MS-DOS командою SET.
Сервер WWW створює для програми CGI досить багато переменных середовища. Імена і призначення всіх цих перемінних будуть приведені пізніше, а поки - тільки самі необхідні.
Насамперед, метод GET припускає використання перемінне середовище з ім'ям QUERY_STRING. Саме сюди потрапляють дані з полів форми. Ці дані знаходяться в такому форматі:
Имя1=Значение1&Имя2=Значение2&Имя=Значение3
Тут у якості імен використовуються значення параметрів NAME, що задають імена поляж форми. Замість значень подставляются дані з відповідних полів. Скануючи вміст текстового рядка перемінне середовище QUERY_STRING, програма CGI може знайти в ній ім'я будь-якого потрібного поля і відповідного цього імені значення. Ніякі дані від виключених перемикачів не передаються, тому не варто думати, що в отриманому рядку обов'язково зустрінуться імена всіх поляж, розташованих у формі.
Адреса заданого рядка перемінне середовище в програмі, складеної на С, легко одержати за допомогою функції getenv:
char *szQueryString;
szQueryString = getenv("QUERY_STRING");
Якщо модифікується рядок перемінне середовище, те її варто скопіювати у внутрішній буфер. Операційна система серверу WWW може не припустити прямого редагування блока пам'яті, що містить перемінних середовищ.
Рядок, переданий у перемінне середовище QUERY_STRING, закодирована з використанням так називаної кодировки URL. У цій кодировке всі символи прогалин заміняються на символи +. Крім того, для уявлення кодів керуючих і деяких інших символів використовується послідовність символів виду %хх, де символи хх являють собою шестнадцатеричный код символу у виді двох символів ASCII.
5.2.2. Метод post
При використанні методу POST програма CGI одержує дані з форми через стандартний потік запровадження STDIN. Якщо програма CGI складена на мові програмування С, то для одержання даних вона може скористатися такими функціями, як fread або scanf.
Що ж стосується кількості байтів даних, що потрібно вважати зі стандартного потоку запровадження, то ця інформація передається програмі CGI через переменную середовища з ім'ям CONTENT_LENGTH.
Нижче приведений фрагмент коду для визначення розміру інформації для запровадження через стандартний потік STDIN:
int Size;
Size = atoi(getenv("CONTENT_LENGTH"));
Вхідні дані можуть бути потім отримані, наприклад, у такий спосіб:
char szBuf[8196];
fread(szBuf, Size, 1, stdin);
Зрозуміло, буфер для читання даних можна замовляти і динамічно, для чого варто скористатися такою функцією, як malloc.
Якщо в операторі <FORM> не зазначений параметр ENCTYPE (тип MIME переданих даних) або цей параметр має значення application/x-www-form-urlencoded, дані, отримані через стандартний потік запровадження, закодовані в кодировці URL Перед використанням випливає їх розкодувати відповідним чином.