- •Тема I. Основи будови, функціонування та сервіси глобальної комп’ютерної мережі Інтернет
- •1. Загальна характеристика та етапи розвитку глобальної комп’ютерної мережі Інтернет
- •2. Інтернет з'єднання
- •2.1. Протоколи комп’ютерних мереж в Інтернеті
- •2.2. Локальна мережа (Local-area networks - laNs)
- •2.3. Глобальна мережа (Wide-area networks - waNs)
- •2.4. Віртуальні приватні мережі (Virtual private network - vpn)
- •2.4.1. Переваги використання віртуальних приватних мереж
- •3. Служби глобальної комп’ютерної мережі Інтернет
- •4. Мережні дані та класифікація комп’ютерних мереж
- •5. Мережні пристрої
- •5.1. Network interface card (nic) – мережний адаптер
- •5.2. Установка nic та модему
- •5.3. Мережні топології
- •6. Короткий огляд високошвидкісного і комутованого підключення
- •7. Опис tcp/ip. Тестування підключення за допомогою утиліти ping
- •Список рекомендованих джерел інформації
- •1. Мережні моделі
- •1.1. Використання рівнів для опису передачі інформації
- •1.2. Модель osi
- •1.4. Однорангова модель взаємодії (peer-to-peer communications)
- •1.5. Модель tcp/ip
- •1.6. Складові процесу інкапсуляції
- •2. Система адресації комп’ютерів у мережі Інтернет
- •3. Ідентифікація комп’ютерів у мережі Інтернет за допомогою символьних імен - dns
- •Список рекомендованих джерел інформації
- •Тема III. Основи Web-дизайну
- •1.1. Концептуальна модель web
- •1.2. Характеристики World Wide Web
- •1.3. Організації www
- •2. Елементи Web - документів
- •2.1. Етапи розвитку мови html
- •2.2. Інші мови розмітки
- •2.3. Ієрархія dom
- •2.4. Структура html документа
- •2.5. Елементи, дескриптори і атрибути
- •2.6. Дескриптори, що визначають структуру html-документа
- •2.7. Включення зображень в Web-сторінку
- •2.8. Гіпертекстові посилання
- •Зовнішній вид фрагмента коду html у вікні навігатора
- •2.9. Таблиці
- •2.10. Списки в html документі
- •2.11. Фрейми
- •Список рекомендованих джерел інформації
- •Тема III. Основи Web-дизайну
- •3.6. Поддержка стилей
- •3.6.1 Встраиваемые стили
- •3.6.2 Включаемые стили
- •3.6.3 Связываемые стили
- •3.6.4. Импортируемые стили и правило @import
- •4.1. Формати графічних файлів Web-сторінок
- •4.1.1. Формат jpeg
- •4.1.2. Формат gif
- •4.1.4. Який формат краще
- •4.2. Звук в документах html
- •5. Додатки cgi
- •5.1. Створення форм
- •5.1.1. Опис форми
- •5.1.2. Створення органів керування для форми
- •5.1.3. Приклад документа html із формою
- •5.2. Передача даних програмі cgi
- •5.2.1. Метод get
- •5.2.2. Метод post
- •5.2.3. Порівняння - get і post
- •Список рекомендованих джерел інформації
- •Лабораторна робота №1
- •2. Вміти використовувати мережні команди для одержання інформації про топологію та конфігурацію мережі, мережне обладнання робочих станцій та працездатність комп’ютерної мережі.
- •1. Визначення апаратного забезпечення робочої станції
- •2. Вивчення роботи мережних команд в режимі емуляції dos (командному рядку).
- •Net send 15-09 Як справи, друже. Як працює мережа?
- •3. Дослідження підключення локальної мережі класу до глобальної мережі Internet.
- •Ping.Exe -t ім’я робочої станції викладача
- •Ping.Exe -l розмір пакету ім’я робочої станції
- •Ping.Exe -w інтервал ім’я робочої станції
- •4. Висновки за результатами лабораторної роботи
- •Лабораторна робота №2
- •2. Набуття навичок використання служби електронної пошти Інтернет із Web-інтерфейсом.
- •1. Створення облікового запису у програмі поштового клієнту ms Outlook Express:
- •2. Відправка повідомлень у програмі електронної пошти ms Outlook Express:
- •3. Прийом повідомлень у програмі електронної пошти ms Outlook Express:
- •4. Створення ієрархії папок для повідомлень.
- •5. Включення у повідомлення різних об’єктів.
- •6. Перегляд і збереження вкладених файлів.
- •7. Робота з адресною книгою.
- •8. Відправка кореспонденції із використанням Адресної книги.
- •9. Створення власного підпису.
- •10. Створення електронних листів із використанням вбудованих шаблонів.
- •11. Відповідь на електронні листи.
- •12. Робота з електронною поштою Web-базування:
- •13. Висновки за результатами лабораторної роботи.
- •Лабораторна робота №2
- •2. Набуття навичок використання служби електронної пошти Інтернет із Web-інтерфейсом.
- •1. Створення облікового запису у програмі поштового клієнту ms Outlook Express:
- •2. Відправка повідомлень у програмі електронної пошти ms Outlook Express:
- •3. Прийом повідомлень у програмі електронної пошти ms Outlook Express:
- •4. Створення ієрархії папок для повідомлень.
- •5. Включення у повідомлення різних об’єктів.
- •6. Перегляд і збереження вкладених файлів.
- •7. Робота з адресною книгою.
- •8. Відправка кореспонденції із використанням Адресної книги.
- •9. Створення власного підпису.
- •10. Створення електронних листів із використанням вбудованих шаблонів.
- •11. Відповідь на електронні листи.
- •12. Робота з електронною поштою Web-базування:
- •13. Висновки за результатами лабораторної роботи.
- •Лабораторна робота №4
- •Вивчити структуру побудови та елементи html-документа.
- •Вивчити застосування непарних міток та Esc-послідовностей у html-документах.
- •Вивчити засоби та дескриптори фізичного форматування тексту в html-документах.
- •Завдання
- •Висновки за результатами роботи
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
2.3. Ієрархія dom
HTML і інші подібні мови мають ієрархічну структуру. Структура ієрархічної системи нагадує піраміду: кожен об'єкт пов'язаний з об'єктами, розташованими нижче. Ієрархічні системи часто зустрічаються в повсякденному житті. Так, ієрархічною системою є армія; у ній на верхніх поверхах піраміди знаходяться генерали, а на нижніх поверхах - солдати. Ієрархічну структуру має файлова система; у теці можуть міститися файли і підтеки.
DOM є ієрархічною структурою. DOM - це набір логічних правил, згідно яким створюються прикладні програми у Web. У застосуванні до браузерів DOM описує HTML-елементи і поєднання HTML-елементів, а також створює стандартний інтерфейс, який забезпечує виконання HTML-елементами певних дій, незалежно від навігатора або платформи.
У ієрархії DOM - HTML-документ є об'єктом, а дескриптори - властивостями цього об'єкту. HTML-дескриптори, у свою чергу, можуть розглядатися як об'єкти (підпорядковані об'єкту документа), що мають власні властивості.
Для наглядного представлення Web-сторінку треба уявити у вигляді дерева елементів документа (рис. 4) [4].
Рис. 5. Графічне представлення Web-сторінки у вигляді дерева елементів
Кожний елемент даного дерева відповідає елементу HTML і, отже, має тег(і), вміст і набір атрибутів. Для переходу до об'єктної моделі документа необхідно: назвати всі елементи дерева об'єктами, а їх атрибути зробити доступними для читання й для зміни зі сценаріїв і аплетів. У результаті дерево елементів HTML-документа стає динамічно керованим; більше того, тепер можна кожному елементу додавати нові властивості, крім стандартних атрибутів HTML.
Такий підхід був покладений за основу динамічної моделі HTML оглядачів (браузерів) Microsoft, а потім прийнятий за основу стандартів W3C, що отримали назву об'єктна модель документа DOM. При цьому W3C розширив поняття DOM на будь-які XML-документи, розглядаючи HTML DOM як спеціалізований окремий випадок з додатковими можливостями. Таким чином, DOM - це модель HTML- і XML-документів, яка є незалежною від платформи й мови програмування і визначає:
-
інтерфейси й об'єкти, які використовуються для подання документа й маніпулювання їм;
-
семантику цих інтерфейсів і об'єктів, включаючи їх атрибути й реакцію на події;
-
взаємозв'язки між цими інтерфейсами й об'єктами.
На теперішній день консорціум W3C стандартизував DOM першого й другого рівнів (DOM 1 і DOM 2); у стадії робочого проекту перебуває DOM 3. Ці абревіатури відповідно позначають наступне:
-
DOM 1 описує базове представлення XML- і HTML-документів у вигляді дерев об'єктів;
-
DOM 2 розширює базові інтерфейси DOM 1 і додає до них підтримку подій і стилів;
-
DOM 3 описує завантаження й синтаксичний аналіз документів, а також їх відображення й форматування.
Даний підхід дозволяє використовувати мови програмування при створенні Web-документа, наприклад, JavaScript, і забезпечувати контроль за поведінкою Web-сторінки. DOM дозволяє пов'язувати з будь-яким елементом сценарії. Дії, що виконуються сценарієм, поставленим у відповідність елементу, можуть розглядатися як дії цього елементу.