- •Тема I. Основи будови, функціонування та сервіси глобальної комп’ютерної мережі Інтернет
- •1. Загальна характеристика та етапи розвитку глобальної комп’ютерної мережі Інтернет
- •2. Інтернет з'єднання
- •2.1. Протоколи комп’ютерних мереж в Інтернеті
- •2.2. Локальна мережа (Local-area networks - laNs)
- •2.3. Глобальна мережа (Wide-area networks - waNs)
- •2.4. Віртуальні приватні мережі (Virtual private network - vpn)
- •2.4.1. Переваги використання віртуальних приватних мереж
- •3. Служби глобальної комп’ютерної мережі Інтернет
- •4. Мережні дані та класифікація комп’ютерних мереж
- •5. Мережні пристрої
- •5.1. Network interface card (nic) – мережний адаптер
- •5.2. Установка nic та модему
- •5.3. Мережні топології
- •6. Короткий огляд високошвидкісного і комутованого підключення
- •7. Опис tcp/ip. Тестування підключення за допомогою утиліти ping
- •Список рекомендованих джерел інформації
- •1. Мережні моделі
- •1.1. Використання рівнів для опису передачі інформації
- •1.2. Модель osi
- •1.4. Однорангова модель взаємодії (peer-to-peer communications)
- •1.5. Модель tcp/ip
- •1.6. Складові процесу інкапсуляції
- •2. Система адресації комп’ютерів у мережі Інтернет
- •3. Ідентифікація комп’ютерів у мережі Інтернет за допомогою символьних імен - dns
- •Список рекомендованих джерел інформації
- •Тема III. Основи Web-дизайну
- •1.1. Концептуальна модель web
- •1.2. Характеристики World Wide Web
- •1.3. Організації www
- •2. Елементи Web - документів
- •2.1. Етапи розвитку мови html
- •2.2. Інші мови розмітки
- •2.3. Ієрархія dom
- •2.4. Структура html документа
- •2.5. Елементи, дескриптори і атрибути
- •2.6. Дескриптори, що визначають структуру html-документа
- •2.7. Включення зображень в Web-сторінку
- •2.8. Гіпертекстові посилання
- •Зовнішній вид фрагмента коду html у вікні навігатора
- •2.9. Таблиці
- •2.10. Списки в html документі
- •2.11. Фрейми
- •Список рекомендованих джерел інформації
- •Тема III. Основи Web-дизайну
- •3.6. Поддержка стилей
- •3.6.1 Встраиваемые стили
- •3.6.2 Включаемые стили
- •3.6.3 Связываемые стили
- •3.6.4. Импортируемые стили и правило @import
- •4.1. Формати графічних файлів Web-сторінок
- •4.1.1. Формат jpeg
- •4.1.2. Формат gif
- •4.1.4. Який формат краще
- •4.2. Звук в документах html
- •5. Додатки cgi
- •5.1. Створення форм
- •5.1.1. Опис форми
- •5.1.2. Створення органів керування для форми
- •5.1.3. Приклад документа html із формою
- •5.2. Передача даних програмі cgi
- •5.2.1. Метод get
- •5.2.2. Метод post
- •5.2.3. Порівняння - get і post
- •Список рекомендованих джерел інформації
- •Лабораторна робота №1
- •2. Вміти використовувати мережні команди для одержання інформації про топологію та конфігурацію мережі, мережне обладнання робочих станцій та працездатність комп’ютерної мережі.
- •1. Визначення апаратного забезпечення робочої станції
- •2. Вивчення роботи мережних команд в режимі емуляції dos (командному рядку).
- •Net send 15-09 Як справи, друже. Як працює мережа?
- •3. Дослідження підключення локальної мережі класу до глобальної мережі Internet.
- •Ping.Exe -t ім’я робочої станції викладача
- •Ping.Exe -l розмір пакету ім’я робочої станції
- •Ping.Exe -w інтервал ім’я робочої станції
- •4. Висновки за результатами лабораторної роботи
- •Лабораторна робота №2
- •2. Набуття навичок використання служби електронної пошти Інтернет із Web-інтерфейсом.
- •1. Створення облікового запису у програмі поштового клієнту ms Outlook Express:
- •2. Відправка повідомлень у програмі електронної пошти ms Outlook Express:
- •3. Прийом повідомлень у програмі електронної пошти ms Outlook Express:
- •4. Створення ієрархії папок для повідомлень.
- •5. Включення у повідомлення різних об’єктів.
- •6. Перегляд і збереження вкладених файлів.
- •7. Робота з адресною книгою.
- •8. Відправка кореспонденції із використанням Адресної книги.
- •9. Створення власного підпису.
- •10. Створення електронних листів із використанням вбудованих шаблонів.
- •11. Відповідь на електронні листи.
- •12. Робота з електронною поштою Web-базування:
- •13. Висновки за результатами лабораторної роботи.
- •Лабораторна робота №2
- •2. Набуття навичок використання служби електронної пошти Інтернет із Web-інтерфейсом.
- •1. Створення облікового запису у програмі поштового клієнту ms Outlook Express:
- •2. Відправка повідомлень у програмі електронної пошти ms Outlook Express:
- •3. Прийом повідомлень у програмі електронної пошти ms Outlook Express:
- •4. Створення ієрархії папок для повідомлень.
- •5. Включення у повідомлення різних об’єктів.
- •6. Перегляд і збереження вкладених файлів.
- •7. Робота з адресною книгою.
- •8. Відправка кореспонденції із використанням Адресної книги.
- •9. Створення власного підпису.
- •10. Створення електронних листів із використанням вбудованих шаблонів.
- •11. Відповідь на електронні листи.
- •12. Робота з електронною поштою Web-базування:
- •13. Висновки за результатами лабораторної роботи.
- •Лабораторна робота №4
- •Вивчити структуру побудови та елементи html-документа.
- •Вивчити застосування непарних міток та Esc-послідовностей у html-документах.
- •Вивчити засоби та дескриптори фізичного форматування тексту в html-документах.
- •Завдання
- •Висновки за результатами роботи
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
6. Короткий огляд високошвидкісного і комутованого підключення
На початку 1960-х, модеми були використовували для забезпечення зв’язку між терміналами та головним центральним комп’ютером для введення/виведення інформації. Багато компаній орендувало комп’ютерний час, але існуюча ситуація була фінансово незручною. Швидкість передачі була дуже малою, 300 біт/с, передаючи приблизно 30 символів за секунду.
ПК отримав широке розповсюдження у 1970-х, з’явились електронні дошки оголошень Bulletin Board Systems (BBS). Ці дошки BBS давали користувачам можливість з’єднуватись залишати або читати повідомлення на дошках обговорення (discussion board).
Прийняття швидкості передачі 300 біт/с було обумовлено тим, що для більшості людей вона перевищувала швидкість читання та набору тексту. На початку 1980-х кількість електронних дошок оголошень експоненціальне збільшилось і швидкості 300 біт/с вже не вистачало для передачі великих файлів та графіки. Починаючи з 1990-х модеми почали працювати із швидкістю 9600 біт/с та досягли сучасного стандарту 56 000 біт/с у 1998 році.
Так неминуче вийшли на споживчий ринок високошвидкісні послуги для корпоративних клієнтів – це Digital Subscriber Line (DSL) цифрові клієнтські лінії та кабельні модеми. Ці послуги вже не вимагали дороге устаткування та додаткової телефонної лінії. Цей сервіс був постійно діючий і не потрібно з’єднуватись для встановлення кожної сесії. Усе це дало можливість широкого доступу до мережі Internet малим офісам та мережам домашніх користувачів.
7. Опис tcp/ip. Тестування підключення за допомогою утиліти ping
Transmission Control Protocol/Internet Protocol (TCP/IP) - це є стек протоколів та правил виробника для забезпечення взаємодії комп’ютерів та доступу до відкритих ресурсів в мережі.
Для роботи стеку протоколів TCP/IP на робочій станції необхідно його сконфігурувати засобами операційної системи. Цей процес аналогічний для всіх операційних систем, наприклад, Windows або Mac.
Утиліта ping використовується для тестування Internet з’єднання. Ця назва булла надана на честь дії гідролокації, використовуваної, щоб локалізувати і визначити відстань до підводного об'єкту.
При виконанні команди ping посилаються IP пакети, що повторюються (multiple), до вказаного місця призначення. Кожен пакет відправляється та очікується на відповідь. Отримана відповідь на команду ping містить результат виконання команди та час проходження сигналу. Ця інформація дає можливість визначити доступність місця призначення. Команда ping використовується для тестування працездатності NIC на прийом/передачу, конфігурацію ТCP/IP та мереживі підключення. Вказані нижче приклади показують зразки команд користувача, які він може використовувати в мережі:
-
ping 127.0.0.1 – ця команда викликає внутрішній loop back тест для перевірки стеку протоколів ТCP/IP та функції NIC на прийом/передачу.
-
ping IP address of host computer перевірка робочої станції персонального комп’ютера , конфігурації його IP адреси та його зв'язок на рівні робочої станції.
-
ping default-gateway IP address - тестування шлюзу за замовчуванням, перевіряє доступність маршрутизатора, який з’єднує локальну мережу з іншими мережами.
-
ping remote destination IP address перевірка віддаленої робочої станції та її зв’язок з робочою станцію персонального комп’ютера
8. Web-навігатори та plug-ins
Для навігації в мережі Інтернет використовують програму - браузер. Спочатку браузери призначались для перегляду документів з Web-серверів, але конкуренція між виробниками програмного забезпечення призвела до того, що в них з'явилася безліч додаткових можливостей. Як наслідок, у сучасних браузерах поєднуються всі можливі додатки для доступу до Internet.
Web-навігатори (Web-браузер) - це програма, яка встановлена на комп'ютері користувача і призначена для пошуку й відображення інформації в мережі. Браузер зчитує Web-сторінки й інші файли з диска сервера й відображає їх вміст на моніторі комп'ютера користувача. Серед найбільш популярних браузерів слід назвати Microsoft Internet Explorer, Netscape Navigator, Opera. Ця програма навігатор підтримує різні служби Інтернет, у тому числі HTTP, FTP, програми читання новин, електронну пошту, мову програмування Java, а також більш старі протоколи, такі як Telnet і Gopher.
Мова програмування Java використовується для створення невеликих програм (аплетів), які запускають для виконання браузери. Internet Explorer є повністю інтегрованим програмним продуктом фірми Microsoft.
Web-навігатори виконують наступні дії:
-
З’єднуються з Web-сервером.
-
Відправляють запит на одержання інформації.
-
Пересилають інформацію.
-
Відображають на дисплеї отриману інформацію.
Рис. 12. Навігатор Internet Explorer фірми Microsoft
Для того щоб за допомогою браузера звернутись до сервера, що має певну IP-адресу, не обхідно ввести повне доменне ім'я цього сервера. Наприклад, якщо ви ввійшли в Інтернет і хочете зв'язатись з кафедрою комп'ютерних систем, то повинні ввести посилання http://www.comsys.ntu-kpi.kiev.ua. Цей запис означає, що для звертання до цього сервера слід використовувати протокол передачі гіпертексту (http). Така форма запису називається універсальним локатором ресурсу (Universal Resource Locator - URL). Якщо браузеру потрібно визначити IP-адресу будь-якого доменного імені, то він підключається до кореневого сервера імен і, після того як сервер повідомить йому адресу, встановлює з'єднання.
Після встановлення з'єднання сервер починає передавати інформацію, що звичайно є інструкціями з приводу того, що і у якому вигляді повинно відображатися на екрані комп'ютера. Цей набір інструкцій, відправлених сервером, називається Web-сторінкою або початковою сторінкою сервера. Web-сторінка може вміщувати текст, малюнки, звук, анімацію, додатки або посилання на інші сервери або Web-сторінки на тому самому сервері.
Інші протоколи Інтернет працюють так само. Наприклад, щоб звернутись до FTP-сервера кафедри комп'ютерних систем НТУУ КПІ, ви повинні ввести ftp://comsys.ntu-kpi.kiev.ua.
Існує також багато файлів та ефектів, які навігатор стандартними засобами не може відкрити та відобразити на моніторі. Щоб запустити (відкрити) ці файли навігатору необхідно використати можливості інших додатків. Ці додатки працюють під управлінням навігатора у фоновому режимі:
-
Flash- та Shockwave-програвач (Flash player, Shockwave player) – відкриває мультимедіа файли створені засобами Macromedia Flash;
-
Adobe Acrobat Reader - програмний продукт або модуль, який дозволяє користувачеві переглядати і роздруковувати файли у форматі PDF (Adobe Portable Document Format - формат машинонезалежних документів компанії Adobe);
-
Quick Time – відкриває відео файли, що створені за технологією компанії Apple;
-
програвач Windows Media - це додаток, який дозволяє користувачеві програвати аудіо- і відео-файли;
-
Real Player – відкриває аудіо файли.
Наприклад, для того ,щоб встановити Flash plug-in необхідно зробити наступне:
-
відкрити в навігаторі Web- сайт фірми Macromedia;
-
завантажити *.exe файл (flash32.exe);
-
інсталювати отриманий додаток у Web-навігаторі.