Платники

Об’єкти оподаткування

Ставки

Фізичні особи

Юридичні особи

Неоподатковуваний дохід

Соціальні пільги

×

Оподатковуваний дохід

13%

Сума податку

Рис. 33. Структурно-логічна схема прибуткового податку з громадян

Єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва запроваджено з 1999 р. з метою спрощення системи їх оподат­кування (один податок замість кількох, передбачених законо­давством). Право вибору системи оподаткування (єдиний по­даток чи сукупність цих податків) надається платникам.

Платниками податку можуть бути:

1. фізичні особи, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, у яких середньорічна чисельність залучених працівників не перевищує 10 осіб, а річний обсяг реалізації 500 тис. грн.;

2. юридичні особи, у яких середньорічна чисельність пра­цюючих не перевищує 50 осіб, а обсяг реалізації за рік — 1 млн. грн.

Ставка податку для фізичних осіб установлюється місцеви­ми органами влади залежно від діяльності в розмірі від 20 до 200 грн. на місяць. Для юридичних осіб ставки встановлено у розмірі 6 % від обсягу виручки від реалізації, якщо платник окремо сплачує ПДВ, або 10 %, якщо ПДВ не сплачується.

Фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця на окре­мий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного по­датку в таких розмірах:

• до місцевого бюджету — 43 %;

• до Пенсійного фонду України — 42 %;

• на обов'язкове соціальне страхування — 15 % (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення — 4 %) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідну до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Юридичні особи – суб'єкти малого підприємництва – сплачують єдиний податок на окремий рахунок відділень Держав­ного казначейства України. Відділення Державного казначей­ства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку в таких розмірах:

• до Державного бюджету України — 20 %;

• до місцевого бюджету — 23 %;

• до Пенсійного фонду України — 42 %;

• на обов'язкове соціальне страхування — 15 % (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 %) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідної до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Таким чином, єдина відмінність від порядку розподіл коштів єдиного податку фізичних осіб полягає в тому, що сума бюджетних платежів не розподіляється між державним та місцевим бюджетами, а повністю спрямовується до місцевого бюджету.

Практикум

Завдання для самостійної роботи

1. У чому полягає економічна сутність податків?

2. у чому полягає відмінності між податком і обов’язковим платежем?

3. Назвіть джерела податків.

4. Які функції податків?

5. За якими ознаками класифікують податки?

6. Які існують способи утримання податків?

7. Охарактеризуйте економічний зміст податкової системи.

8. Назвіть загальнодержавні податки і збори України.

9. Що таке податкова політика?

10. Охарактеризуйте механізми оподаткування податком на додану вартість, акцизним збором і митом.

11. Дайте характеристику механізму оподаткування прибутку підприємств, податку з доходів фізичних осіб.