Тема 8. Податки та податкова система

8.1. Економічна сутність і функції податків.

8.2. Елементи податку, їх характеристика.

8.3. Податкова система та податкова політика в Україні.

8.4. Класифікація податків.

8.5. Характеристика основних податків податкової системи України.

8.1. Економічна сутність і функції податків

Податки – це економічні відносини, які виникають між державою і юридичними та фізичними особами з приводу при­мусового відчуження нею частини новоствореної вартості в грошовій формі, її вилучення і перерозподілу для фінансування державних видатків. Вони є вихідною категорією фінансів, економічною базою функціонування держави і найважливішою фінансовою формою регулювання ринкових відносин. Це – обов'язковий елемент економічної системи держави незалеж­но від того, яку модель економічного розвитку вона обирає, які політичні сили перебувають при владі. Податкам властиві певні риси, що відрізняють їх від понять „плата”, „платіж”, „відрахування” (рис. 23).

Характерні особливості податку

Обов’язковість платежу (за порушення встановленого терміну сплати, розміру платежу чи ухиляння від сплати передбачається відповідальність)

Перехід права власності при сплаті податку (частина коштів із власності підприємства чи громадян переходить у власність держави)

Індивідуальна безоплатність (держава не бере на себе зобов’язання надати кожному окремому платнику певний еквівалент його платежу)

Регулярність сплати (податки встановлюються винятково державою, базуються на актах вищої юридичної сили)

Рис. 23. Характерні ознаки податків

Отже, податки – це обов'язкові платежі, які законодавчо встановлюються державою, сплачуються юридичними та фі­зичними особами в процесі перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту й акумулюються в централі­зованих грошових фондах для фінансового забезпечення вико­нання державою покладених на неї функцій.

За сутністю податки виконують дві функції: фіскальну і розподільчо-регулюючу. Деякі дослідники виділяють ще й контрольну² (рис. 24).

За допомогою фіскальної функції забезпечується формування дохідної частини бюджету. Носії фіскальної суті мають відповідати вимогам постійності, стабільності, рівномірності розподілу фіскального тягаря у територіальному розмірі.

Розподільчо-регулююча функція полягає в тому, що за до­помогою податків відбувається перерозподіл вартості націо­нального доходу між державою та її суб'єктами, і через еле­менти податку (об'єкт, суб'єкт оподаткування, ставка подат­ку, податкові пільги тощо) держава в змозі регулювати вартісні пропорції такого розподілу. Змінюючи пропорції функціону­вання ресурсів в економіці, оподаткування суттєво впливає на процес виробництва, нагромадження капіталу, інвестування, платоспроможний попит і пропозицію.

Контрольна функція розкривається в тому, що податки є сигналізатором якісних і кількісних пропорцій, які складаються в соціально-економічному житті суспільства в результаті розподілу і перерозподілу ВВП. Це створює можливості для використання податків як засобів контролю.

фіскальна

розподільно-регулююча

контрольна

Рис. 24. Функції податків

Суспільне призначення податків виражається в єдності їх функцій.

8.2. Елементи податку, їх характеристика

Оволодіння основами податкової теорії вимагає чіткого розуміння податкової термінології, тобто понять, які заведено називати елементами податку. До таких понять належать: об’єкт податку, або податкова база, суб’єкт (платник) податку, джерело сплати податку, одиниця оподаткування, ставка податку, податкова пільга, податкова квота (рис. 25).

Елементи системи оподаткування

Об’єкт податку – предмет, що підлягає оподаткуванню.

Платник податку – юридична або фізична особа, на яку законом покладено обов’язок сплачувати податок.

Суб’єкт податку – один із учасників процесу оподаткування. В якості суб’єкта може виступати держава, державний податковий орган, платник податку.

Джерело сплати податку – фонд, із якого дійсно сплачується податок. Податок може сплачуватись із доходів, майна, капіталу, що реалізується з метою погашення податкової заборгованості.

Масштаб вимірювання об’єкта податку – одиниця вимірювання податку. Розрізняють фізичні і грошові одиниці.

Податкова ставка – розмір податку на одиницю вимірювання. Ставки можуть бути тверді (визначаються як грошова сума на одиницю оподаткування в натуральному вимірі) або відсоткові (застосовуються лише до об’єктів оподаткування в грошовому вимірі).

Податкова пільга – повне або часткове звільнення від оподаткування

Податкова квота – частка податку у доході платника

Рис. 25. Елементи системи оподаткування

Види податкових ставок і методи їх встановлення наведені на рис. 26 і 27.

Класифікація податкових ставок

прогресивні

передбачають зростання податкової ставки при збільшенні об’єкта оподаткування

регресивні

зменшення податкової ставки при збільшенні об’єкта оподаткування

пропорційні

єдині ставки, що не залежать від розміру об’єкта оподаткування

Рис. 26. Види податкових ставок

Методи встановлення податкових ставок

Ґрунтується на побажаннях і передбаченнях тих, хто розробляє і затверджує податкові ставки

Інтуїтивний

Орієнтується здебільшого на фіскальну функцію податків. Полягає у визначенні податкових ставок на основі існуючого досвіду оподаткування з урахуванням забезпеченості видатків держави і вплив кожного податку на фінансові ресурси платників

Емпіричний

Базується на розробці математичної моделі, яка враховує всі інтереси держави та платника і визначальні фактори, що діють у процесі справляння того чи іншого податку

Економіко-математичне моделювання

Рис. 27. Методи встановлення податкових ставок