«Рух 4 травня» 1919 р.

Першим великим народним виступом став «Рух 4 травня» 1919 р. Приводом до нього послужило рішення Паризької мир­ної конференції про передачу Японії китайських територій -колишніх володінь Німеччини в провінції ПІаньдун з портом Ціндао. 4 травня 1919 р. студенти Пекіна вийшли на демонстра­цію з вимогами захистити суверенітет Китаю, не підписувати Версальський договір, покарати зрадників національних інтересів. Глава пекінського уряду генерал Дуань Ціжуй кинув проти сту­дентів поліцію і війська. «Рух 4 травня» охопив більшість вели­ких міст Китаю. В ньому на патріотичній основі об'єдналися студенти, інтелігенція, ремісники, торговці, підприємці, пролета­ріат. Створювались студентські асоціації, купецькі товариства, інші організації. Вони проводили мітинги, демонстрації, збори. Почався бойкот японських товарів. У Париж на адресу китайсь­кої делегації було відправлено близько 7 000 телеграм протес­ту. Під тиском широких верств населення прояпонський пекін­ський уряд дав розпорядження звільнити заарештованих учас­ників руху і заявив про свою відмову підписати Версальский договір. «Рух 4 травня» 1919 р. сприяв консолідації антиімпері­алістичних сил у Китаї. Багато його учасників у майбутньому стали відомими громадськими діячами, членами Гоміндану, КПК, відігравали важливу роль у політичному житті країни.

Створення кпк. І і II з'їзди кпк

Із середовища радикально настроєної інтелігенції, активістів «Руху 4 травня» вийшли перші китайські марксисти – Чень Дусю, Лі Дачжао, Ден Чжунся, Чжан Тайлей, Пен Дай та ін. Інте рес викликали ідеї революційного перетворення світу і запро вадження соціальної справедливості, які вони трактували, вихо дячи з конкретних умов своєї країни. В плані практичного втілен ня цих ідей китайські марксисти посилено вивчали досвід ро сійських більшовиків. Був перекладений на китайську мову ря; робіт К. Маркса і Ф. Енгельса, твори В. Леніна і Л. Троцького написані після жовтневого перевороту 1917 р. В 1920 р. в Кита почали виникати марксистські гуртки. В липні 1920 р. виниі перший марксистський гурток у Шанхаї (керівник Чень Дусю) в жовтні 1920 р. - в Пекіні (керівник Лі Дачжао). Марксисті організувалися також в Чанша, Гуанчжоу, Ухані, Цзінані, в емі грації в Токіо. В 1921 р. виник гурток у середовищі китайсько молоді у Франції, з якого вийшло багато майбутніх лідерів КШ (Чжоу Еньлай, Ден Сяопін, Лі Лісань, Чень І, Лі Фучунь та ін.) З листопада 1920 р. почав напівлегально видаватися журнал «Ко муніст». Допомогу китайським марксистам надав Комінтерн Виникли умови для створення Комуністичної партії Китаю.

23 липня - 5 серпня 1921 р. в Шанхаї нелегально відбувс; з'їзд представників марксистських гуртків, який оголосив себі _ І з'їздом. Комуністичної партії^Китаю^ В його роботі взяли участ! 12 делегатів від 7 гуртків, в яких нараховувалось 53 чол. Булі присутніми представник виконкому Комінтерну Г. Маринг і упов новажений Далекосхідного секретаріату Комінтерну Нікольсь кий. З'їзд розглянув такі питання: об'єднання марксистська гуртків у комуністичну партію; вироблення програмних і ста тутних положень; прийняття плану практичної роботи; обран ня керівних органів. Були прийняті програмні документи: «Пер ша програма Комуністичної партії Китаю», «Перше рішення прі завдання Комуністичної партії Китаю». Характер партії визна чався як пролетарський, проголошувався курс на соціалістичну революцію, повалення влади буржуазії і встановлення диктату ри пролетаріату (програма-максимум). Найближчими завдання ми партії (програма-мінімум) визнавались участь у політичнії боротьбі проти мілітаризму і бюрократії, забезпечення свободі слова, друку і зборів. Боротьба робітничого класу протиставля лась усім іншим напрямкам національно-революційного руху З'їзд обрав тимчасове бюро КПК у складі Чень Дусю (секретар) Чжан Готао і Лі Да.

Головною метою всього китайського революційного рух; початку 20-х років XX ст. було вироблення спільних дій проті залежності від великих держав, напівколоніального статусу мілітаризму. Комінтерн висунув ідею єдиного антиімперіалістич ного фронту, в якому б об'єднались різні політичні сили длі боротьби за національне і соціальне визволення.

16_-2Ж-латш S922 p. в Шанхаї нелегально відбувся II з'їзд КПКЛі його роботі взя­ли участь 12 делегатів від 123 членів партії. Обговорювались зміст програми-мінімум і так­тика національно-визвольного руху в китайських умовах. Де­легати прийняли резолюції: про міжнародне становище і КПК; про міжнародний імпе­ріалізм і КПК; про єдиний на­ціональний фронт; про вступ у Комінтерн; про парламентсь­ку діяльність; про профспілко­вий рух і КПК; про молодіж­ний рух; про жіночий рух; про Статут КПК. Основним рішен­ням з'їзду було прийняття програми-мінімум. Вона була опублікована під назвою «Де­кларація II з'їзду КПК» і містила такі вимоги: звільнення від гніту імперіалізму, ліквідація мілітаризму, створення демократич­ної республіки, автономія для національних меншин, прийняття трудового законодавства. Програма передбачала підтримку кому­ністами революційного буржуазно-демократичного руху і ство­рення єдиного антиімперіалістичного фронту з Гомінданом.