2. Особливості прояву депресії у людей похилого віку.

Депресії у людей літнього віку - найчастіший варіант психічних порушень у літніх людей. Це психічний розлад, який характеризується різко зниженим настроєм з негативною, песимістичною оцінкою самого себе, свого положення у середовищі і свого майбутнього. Депресивні стани знижують життєву енергію, підривають здоров'я, змінюють апетит і сон, знижують сексуальну потенцію, концентрацію уваги й пам'ять.

Ознаки депресії мають 40% людей похилого віку, які звертаються за медичною допомогою. Гіркота від втрат близьких та друзів, що її відчувають усі люди похилого віку, постійні негативні емоції на тлі зміни фізіологічних функцій, хвороб, усвідомлення втрачених можливостей викликають тугу та смуток і можуть сприяти появі депресії. Але слід пам’ятати, що при правильному розумінні суті віко залежних процесів похилі роки можуть стати достатньо щасливими та повноцінними.

Депресія у старшому віці характеризується поєднанням тривоги і туги. Тривога носить часто безпредметний характер, насичена невизначеними поганими передчуттями, посилюється увечері та вночі. У таких випадках високий ризик самогубства, пов’язаного з ідеями самообвинувачення, відчуттям безвихідності та самоти, неможливістю пристосуватися до змін умов життя.

У людини, яка страждає на депресію, змінюється соціальна поведінка. Вона може намагатися уникати людей, навіть тих, з якими у неї були найтісніші стосунки. Відчуваючи депресію, людина уникає тих, хто міг би їй допомогти. У стані депресії у неї збільшується нетерпимість, з'являються непритаманні їй риси характеру, хвороблива критичність

Депресії часто поєднуються з захворюваннями серця, печінки, легень, погіршуючи прогноз лікування і реабілітації хворих. Схильні до песимізму люди частіше страждають депресією і мають більше хвороб, ніж оптимісти, навіть якщо їх життя складається краще. Коріння песимізму і оптимізму закладається у дитинстві. Вихідці сімей з високим соціально-економічним статусом частіше бачать життя у позитиві, навіть при несприятливих змінах у житті. Ті ж, що виросли у бідності, навіть при поліпшенні свого економічного стану важко звільняються від песимізму

Ознаки депресії:

Відчуття провини, непотрібності і занижена самооцінка.

Нав’язливі ідеї, думки про самогубство (особливо у старих чоловіків).

Погана концентрація уваги, втрата апетиту.

Постійне відчуття втоми, швидка втомлюваність.

Безсоння, раннє прокидання.

Втрата зацікавленості до речей, які раніше цікавили.

Поява нових або загострення хронічних захворювань.

Допомога при депресії:

Необхідно забезпечити підопічному з депресією безпеку і підвищення відчуття власної гідності.

Важливо підкреслювати минулі заслуги і позитивні взаємодії, заспокоювати та підтримувати надію.

Сприяти тому, щоб підопічний міг застосувати свої таланти і проявити функціональні можливості свого організму

Допомогти налагодити порушені зв'язки з рідними, друзями; подолати проблеми зміни соціальних ролей

Відродити старі та набути нові інтереси до ігор, домашньої діяльності і церкви.

Важлива активна участь у взаємодопомозі та житті інших людей.

Потрібно ставити перед підопічним прості і реальні завдання і обов’язково хвалити його, коли він досягає мети.

Необхідно надати підопічному можливість виплакатися, якщо він цього хоче.

Для підтримання відчуття власної гідності необхідно підтримувати клієнта у бажанні до незалежності; надавати йому можливість вибору, оскільки контроль над власним життям важливий для підтримки психічного здоров’я.

Потрібно спостерігати за поведінкою підопічних і швидко реагувати на зміни у їхнього настрою. Необхідно попереджувати депресію, підтримуючи клієнтів у період змін їхнього життя.

Ефективність психотерапії часто вища при перебуванні хворих у лікарні чи у санаторії, ніж у домашніх умовах. У цих умовах легше формуються компанії і, відповідно, пацієнт не відчуває себе самотнім та тягарем для близьких, відпочиває від домашніх проблем. Одночасно члени сім’ї пацієнта теж мають можливість відпочити і відновити психологічну рівновагу. Поступово у хворих відновлюється бажання жити, допомагати по можливості дітям, а також більш спокійне відношення до можливості повторення депресивних станів

3. Вибрати правильну відповідь:

67. У людей із гіперздібностями, як правило, трапляється та­кий тип порушення взаємодії з реальністю:

а) пристосування;

б) протистояння;

в) хворобливе протистояння;

г) втеча;

*д) ігнорування.

Варіант № 28

1. Основні завдання та напрями роботи психологів,медпрацівників у збереженні психічного та психологічного здоров'я населення.

2. . Психопрофілактика психічного здоров'я у різних вікових групах.

3. Вибрати правильну відповідь:

66. Система вчинків чи окремі вчинки, що суперечать прийня­тим у суспільстві нормам і проявляються у вигляді незбалансованості психічних процесів, неадаптованості, порушенні процесу самоактуалізації у вигляді ухиляння від морального і естетичного контролю за власною поведінкою, називається:

а) кримінальною поведінкою;

б) адиктивною поведінкою;

в) делінквентною поведінкою;

г) патохарактерологічною поведінкою;

*д) девіантною поведінкою.

Варіант № 29