
- •Опір матеріалів
- •В.В. Астанін….
- •Передмова
- •Оформлення розрахунково-проектної роботи
- •1. Розтягання-стискання
- •1.1 Розрахунок статично визначуваного бруса
- •Порядок розв’язання задачі
- •Приклад. Розрахункова схема показана на рис. 1.2
- •1.2. Розрахунок статично невизначуваного бруса
- •Порядок розв’язання задачі
- •2. Теорія напруженого стану
- •2.1 Дослідження напруженого стану в точці
- •Порядок розв’язання задачі
- •3. Геометричні характеристики плоских перерізів.
- •3.1 Обчислення геометричних характеристик плоских перерізів.
- •Порядок розв’язання задачі
- •4. Плоске згинання
- •4.1 Побудова епюр поперечної сили q і згинального моменту м.
- •Порядок розв’язання задачі
- •4.2. Розрахунок балки на міцність
- •5. Зсув і Кручення
- •5.1. Розрахунок заклепкового з’єднання
- •5.2 Розрахунок зварного з’єднання
- •5.3. Розрахунок вала на міцність і жорсткість
- •Порядок розв’язання задачі
- •Задача 4
- •6. Складний опір
- •6.1. Ламаний стержень
- •Порядок розв’язання задачі
- •6.2 Похила балка
- •Порядок розв’язання задачі
- •6.3. Просторовий ламаний стержень
- •Порядок розв’язання задачі
- •6.4. Згинання з крученням
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок вала на згинання з крученням
- •6.5. Косе згинання
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок балки на косе згинання
- •6.6. Позацентрове стискання
- •Порядок розв’язання задачі
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок ступінчастої колони на позацентрове стискання
- •6.7. Тонкостінний стержень
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок тонкостінного стержня відкритого профілю на позацентрове стискання
- •7. Статично невизначувані системи
- •7.1. БАлка на пружній основі
- •Порядок розв’язання задачі
- •12. На рисунку накреслити задану схему балки і під нею розташувати епюри , m, q і р.
- •Застосування методу скінченних різниць до розрахунку балок на пружній основі
- •Розрахунок балки на пружній основі
- •374,6 КНм 224,6 кНм або Мmах Мрозр,
- •641,5 КНм 665,3 кНм або Мmах Мрозр.,
- •7.2. Визначення переміщень
- •Порядок розв’язання задачі
- •Визначення переміщень методом безпосереднього інтегрування диференціального рівняння зігнутої осі балки
- •Визначення переміщень балок за методом початкових параметрів
- •Визначення переміщень за допомогою інтеграла Мора і правила Верещагіна
- •7.3 Статично невизначувана рама
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок рами методом сил
- •8. Спеціальні задачі міцності
- •8.1. Поздовжнє згинання
- •Порядок розв’язання задачі
- •Приклади розрахунків елементів конструкцій на стійкість
- •8.2. Динамічна дія навантаження
- •8.2.1 Напруження і деформації при ударі
- •Порядок розв’язання задачі
- •Приклад 3
- •1. Спочатку розв’язуємо задачу без урахування маси балки
- •8.2.2 Розрахунок складної балочної конструкції при ударній дії навантаження.
- •8.2.3 Вільні коливання систем з одним ступенем вільності
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок балки на змушені коливання
- •Вільні і вимушені коливання систем з двома ступенями вільності
- •8.3Перевірка міцності та визначення довговічності конструктивного елемента з тріщиною
- •8.4. Розрахунок вала на витривалість
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок вала на витривалість
- •9. Розрахунок конструкцій за несучою здатністю
- •9.1. Згинання балки з ідеального пружно-пластичного матеріалу
- •9.2. Pозрахунoк ступінчастих брусів за несучою здатністю
- •17. Напруження і деформації в наслідок повзучості
- •17.1. Підбір поперечного перерізу балки при повзучості
- •18. Механіка руйнування
- •18.1. Розрахунок залишкової міцності елемента конструкції за наявності концентратора напружень і тріщини
- •18.2. Визначення залишкової довговічності елемента конструкції
Порядок розв’язання задачі
1. Накреслити в масштабі схему вала.
2. Використовуючи умову рівноваги, визначити величину М0.
3. Використовуючи метод перерізів, визначити на кожній ділянці вала величину крутного моменту.
4. Побудувати епюру крутних моментів, розташувавши її під схемою вала.
5. За умовою міцності знайти діаметр кожної ділянки вала.
6. Визначити повні кути закручування перерізів вала та побудувати епюру, розташувавши її під епюрою крутних моментів Мк.
7. Визначити відносний кут закручування кожної ділянки вала та провести перевірочний розрахунок за умовою жорсткості.
Приклад.
Для перерізу (рис.3.2), який складається
з швелера (рис. 3.3, а),
нерівнополочного кутика (рис.3.3, б)
і пластини (рис.3.3,в),
визначити положення головних центральних
осей
і значення головних центральних моментів
інерції перерізу
,
.
Дані для розрахунку:
Швелер №27 Кутик Пластина
(ДСТУ 8240-97) нерівнополочний
12,5/8(12)
(ДСТУ 8510-86)
Площа перерізу Площа перерізу Площа перерізу
A= 35,20 см2 ; A=23,36 см2; A= 8,4 см2;
Іy1= 4160,0 см4; Iz3=364,79 см4; h= 0,6 см;
Іz1= 262,0 см4; Іy3=116,84 см4; b= 14 см..
y0= 2,47 см; Iu min=85,51 см4;
h= 27 см; y0=4,22 см; b= 9,5 см.
z0= 2,0 см; b= 12,5 см;
h=8,0 см; кут нахилу осі: tgα =0,4
Розв’язання:.
1. Визначаємо положення центра ваги перерізу.
Координати центра ваги перерізу можна знайти за формулами:
.
Осі у
і z
сумісні з осями
.
Спочатку обчислимо площу перерізу A:
.
Рис. 3.2
Визначимо статичні моменти перерізу
.
Отже,
За цими
даними наносимо на рис. 3.4 положення
центра ваги перерізу С
і проводимо центральні осі
і
.
Рис. 3.3
2.
Визначимо моменти інерції перерізу
відносно осей
і
:
Значення
відцентрового моменту для кутика
відносно осей у2,
z2
можна отримати за формулою:
звідси:
Звідси відцентровий момент інерції відносно осей ус , zс:
Далі можна визначити положення головних центральних осей інерції перерізу у 0 , z0
Тут tgα=0,4; α=22º. tg44º =0,965
Цей кут
відкладаємо від осі
за годинниковою стрілкою (рис. 3.3).
3. Визначимо значення головних центральних моментів інерції перерізу:
Звідси:
,
.
Отже,
9247,4
см4;
1151,6 см4.
Перевірка:
,
8616 + 1783 = 9247,4 + 1151,6;
10339 см4= 10339 см4.
Примітка.
Для складних перерізів в яких є
нерівнобокий кутик
відцентровий момент
необхідно визначити за методикою.
Дано: нерівнобокий
кутик 1258010мм
(ДСТУ 8510-86);
;
;
;
;
;
.
Осі u і v головні центральні осі.
Розв’язання.
Цю задачу розв’язуємо двома способами.
Рис.
3.4
.
Додатний кут відкладають від осі у проти ходу годинникової стрілки.
Оскільки
,
.
Звідси знаходимо відцентровий момент інерції:
.
Оскільки
то
.
Другий спосіб. Маємо:
.
Із урахуванням
того, що
,
.
Тут кут відкладається від осі v за ходом годинникової стрілки, отже, він від’ємний.
Значення
знаходимо із співвідношення
.
Звідси
312
+ 100 – 59,3 = 353 см4.
Далі sin 44 = 0,695.
Отже,
.