- •Опір матеріалів
- •В.В. Астанін….
- •Передмова
- •Оформлення розрахунково-проектної роботи
- •1. Розтягання-стискання
- •1.1 Розрахунок статично визначуваного бруса
- •Порядок розв’язання задачі
- •Приклад. Розрахункова схема показана на рис. 1.2
- •1.2. Розрахунок статично невизначуваного бруса
- •Порядок розв’язання задачі
- •2. Теорія напруженого стану
- •2.1 Дослідження напруженого стану в точці
- •Порядок розв’язання задачі
- •3. Геометричні характеристики плоских перерізів.
- •3.1 Обчислення геометричних характеристик плоских перерізів.
- •Порядок розв’язання задачі
- •4. Плоске згинання
- •4.1 Побудова епюр поперечної сили q і згинального моменту м.
- •Порядок розв’язання задачі
- •4.2. Розрахунок балки на міцність
- •5. Зсув і Кручення
- •5.1. Розрахунок заклепкового з’єднання
- •5.2 Розрахунок зварного з’єднання
- •5.3. Розрахунок вала на міцність і жорсткість
- •Порядок розв’язання задачі
- •Задача 4
- •6. Складний опір
- •6.1. Ламаний стержень
- •Порядок розв’язання задачі
- •6.2 Похила балка
- •Порядок розв’язання задачі
- •6.3. Просторовий ламаний стержень
- •Порядок розв’язання задачі
- •6.4. Згинання з крученням
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок вала на згинання з крученням
- •6.5. Косе згинання
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок балки на косе згинання
- •6.6. Позацентрове стискання
- •Порядок розв’язання задачі
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок ступінчастої колони на позацентрове стискання
- •6.7. Тонкостінний стержень
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок тонкостінного стержня відкритого профілю на позацентрове стискання
- •7. Статично невизначувані системи
- •7.1. БАлка на пружній основі
- •Порядок розв’язання задачі
- •12. На рисунку накреслити задану схему балки і під нею розташувати епюри , m, q і р.
- •Застосування методу скінченних різниць до розрахунку балок на пружній основі
- •Розрахунок балки на пружній основі
- •374,6 КНм 224,6 кНм або Мmах Мрозр,
- •641,5 КНм 665,3 кНм або Мmах Мрозр.,
- •7.2. Визначення переміщень
- •Порядок розв’язання задачі
- •Визначення переміщень методом безпосереднього інтегрування диференціального рівняння зігнутої осі балки
- •Визначення переміщень балок за методом початкових параметрів
- •Визначення переміщень за допомогою інтеграла Мора і правила Верещагіна
- •7.3 Статично невизначувана рама
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок рами методом сил
- •8. Спеціальні задачі міцності
- •8.1. Поздовжнє згинання
- •Порядок розв’язання задачі
- •Приклади розрахунків елементів конструкцій на стійкість
- •8.2. Динамічна дія навантаження
- •8.2.1 Напруження і деформації при ударі
- •Порядок розв’язання задачі
- •Приклад 3
- •1. Спочатку розв’язуємо задачу без урахування маси балки
- •8.2.2 Розрахунок складної балочної конструкції при ударній дії навантаження.
- •8.2.3 Вільні коливання систем з одним ступенем вільності
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок балки на змушені коливання
- •Вільні і вимушені коливання систем з двома ступенями вільності
- •8.3Перевірка міцності та визначення довговічності конструктивного елемента з тріщиною
- •8.4. Розрахунок вала на витривалість
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок вала на витривалість
- •9. Розрахунок конструкцій за несучою здатністю
- •9.1. Згинання балки з ідеального пружно-пластичного матеріалу
- •9.2. Pозрахунoк ступінчастих брусів за несучою здатністю
- •17. Напруження і деформації в наслідок повзучості
- •17.1. Підбір поперечного перерізу балки при повзучості
- •18. Механіка руйнування
- •18.1. Розрахунок залишкової міцності елемента конструкції за наявності концентратора напружень і тріщини
- •18.2. Визначення залишкової довговічності елемента конструкції
Порядок розв’язання задачі
1. Визначити центр ваги, головні центральні осі перерізу та головні моменти інерції.
2. Визначити положення центру згинання поперечного перерізу.
3. Побудувати епюри нормальних напружень від N, My, Mz і B при заданій стискаючій силі F в точці А перерізу.
4. Побудувати сумарні епюри нормальних напружень. Сумарна епюра нормальних напружень будується шляхом накладення попередніх епюр.
5. Побудувати епюри зміни бімоменту В(х) і згинальнокрутного моменту М (х) по довжині стержня, один кінець якого жорстко закріплений.
Розрахунок тонкостінного стержня відкритого профілю на позацентрове стискання
Приклад. Для заданого тонкостінного стержня (поперечний переріз якого показано на рис. 14.1) потрібно:
-
визначити центр ваги, положення головних центральних осей і підрахувати головні моменти інерції;
-
визначити центр згинання і головний секторіальний момент інерції;
-
від стискальної сили Р, прикладеної в точці Б перерізу, побудувати епюри нормальних напружень в долях Р; від осьової поздовжньої сили N; від моменту Му; від моменту Мz; від бімоменту В;
-
побудувати сумарну епюру нормальних напружень у частинах Р;
-
визначити допустиму стискальну силу Р і побудувати кінцеву епюру нормальних напружень.
-
Унаслідок симетрії перерізу, центр ваги лежить на осі симетрії у, а сама вісь у є головною центральною віссю. Довільно проводимо вісь z1. Координата центра ваги перерізу:
;
см3;
см2;

Рис. 14.1 (розміри в сантиметрах).
см.
Визначаємо моменти інерції відносно осей у та z (у, z – головні, центральні осі інерції):
см4;

Отже, маємо
.
-
Секторіальна площа являє собою подвійну площу, описану радіусом-вектором РА під час руху точки А по контуру від початку відліку О до деякого значення дуги s. Якщо радіус-вектор обертається за годинниковою стрілкою, приріст площі має знак «плюс», а якщо проти – «мінус». Секторіальна площа вимірюється в квадратних сантиметрах. Ця площа залежить від початку відліку і положення полюса:
.
Будуємо епюру
секторіальної площі
при довільно вибраному полюсі
(рис
14.2).
Початок відліку дуги s потрібно вибирати так, щоб виконувалась умова:
.
(а)
Якщо є вісь симетрії,
то початок відліку О1
потрібно розмістити на цій осі
симетрії. У цьому випадку умова (а)
буде виконана. Епюру
показано на рис. 14.3.
Будуємо також епюри y та z, тобто закони зміни відстаней точок контуру від осей y i z (рис. 14.4 і 14.5).
Координати центра згинання:
;
.


Рис. 14.2 Рис. 14.3
Розміри в сантиметрах


Рис. 14.4 Рис. 14.5
Оскільки товщина
контуру
стала, то
.
У цьому випадку:
;
.
Для обчислення інтегралів, які входять у ці формули, можна користуватись правилом Верещагіна.
Розраховуємо:
см4;

см;

Відрізки yc
і zc відкладаються від
полюса
в напрямку головних центральних осей
y i z (рис. 14.6).
Тепер будуємо
епюру головної секторіальної площі
при центрі згинання P як при головному
секторіальному полюсі.
Використовуємо співвідношення:
.

Рис. 14.6
Тут:
– секторіальна площа при полюсі
;
– те саме при полюсі
y, z i

– координати точок s і
в системі координат y, z; а, b
– координати полюса
в системі координат
,
що має початок у точці
і паралельні осям y i z.
У цьому випадку:
см;
см,
=
0.
Отже,

За цією формулою
будуємо епюру головної секторіальної
площі
(рис. 7.7).
Точка 1.
;
Точка 2.
см2;
Точка 3.
см2;
Точка 4.
см2;
Точка 5.
см2;

Рис. 14.7
Точка 6.
см2;
Точка 7.
см2;
Точка 8.
см2;
Точка 9.
;
Точка 10.
см2.
Визначаємо головний секторіальний момент інерції перерізу:

см6.
-
Якщо сила
стискає, то напруження в будь-якій точці
перерізу визначаються за формулою:
.
Уцьому випадку
бімомент
,
отже:
,
де
,
,
– ординати епюр
,
,
у точці прикладення сили
.
У нашому випадку:
см2,
см4,
см4,
см6;
см;
см;
см2; 
Отже,

.
Використовуючи
цю формулу, будуємо епюри напружень
,
,
і
(рис. 14.8–14.11).
Потім будуємо сумарну епюру
(рис. 14.12).


Рис. 14.8 Рис. 14.9


Рис.14.10 Рис.14.11
Ординати всіх епюр (Рис. 14.8-14.12) необхідно помножити на 10-3 P/см2
Рис.14.12
Точка 1.
.
Точка 2.

.
Точка 3.

.
Точка 4.

.
Точка 5.
.
Точка 6.

.
Точка 7.

.
Точка 8.

.
Точка 9.

.
Точка 10.

.
В формулах для
визначення напруження
в
точках 1-10 сила Р виражена в Ньютонах
(Н).
-
Найбільше за абсолютною величиною напруження

.
За умовою міцності
МПа.
Отже,
.
Звідси
.
Будуємо кінцеву епюру нормальних напружень (від сили
Р = 546 кН), (рис. 14.13).

Рис 14.13
