374,6 КНм  224,6 кНм або Мmах  Мрозр,

Рис. 15.3

таким чином, умова міцності не виконується. Для збільшення М_розр змінюємо розміри перерізу балки.

Методом підбору розмірів перерізу рахуємо на машині доти, доки не виконається умова міцності.

Остаточно беремо: b = 0,35 м; h = 0,5 м.

Коефіцієнт постелі: к = 3,1510⁴ кН/м², ЕІ = 1,31210⁵ кНм².

Перевіряючи умову міцності, знаходимо:

641,5 КНм  665,3 кНм або Мmах  Мрозр.,

отже, для балки з новими розмірами поперечного перерізу умова міцності задовольняється.

На підставі отриманих даних побудовані епюри z, р, , М і Q (рис. 15.4).

Рис. 15.4

7.2. Визначення переміщень

Задача 16. Для показаних на рис. 16 балок визначити за допомогою метода Мора і правила Верещагіна вертикальне переміщення точки С та кутове переміщення перерізу D. Прийняти: сила F = qa; момент М = qa². Дані для розрахунку наведені в таблиці 16.

Таблиця 16

Варіант	Навантажен- ня q, кН/м	Довжина а, м		Варіант	Навантажен-ня q, кН/м	Довжина а,м		Варіант	Навантажен-ня q, кН/м	Довжина а, м
1	20	0,6		11	10	1,1		21	20	1,1
2	19	0,7		12	20	0,5		22	19	0,5
3	18	0,8		13	19	0,7		23	18	0,7
4	17	0,9		14	18	0,6		24	17	0,6
5	16	1,0		15	17	0,7		25	16	0,7
6	15	0,9		16	16	0,8		26	15	0,8
7	14	0,8		17	15	0,9		27	14	0,9
8	13	0,7		18	14	1,0		28	13	1,0
9	12	0,6		19	13	1,1		29	12	1,1
10	11	0,5		20	12	1,2		30	11	1,2

6. Накреслити схему балки та прикласти одиничний момент в точці D.

7. Визначити величину згинального моменту від одиничного моменту та побудувати його епюру.

8. Записати вирази інтеграла Мора для всіх ділянок балки, встановити границі інтегрування, провести інтегрування та обчислити величини прогину і кута повороту перерізу.

9. Записати вирази правила Верещагіна для всіх ділянок балки. Провести «перемноження» епюр та обчислити величини переміщень і кутів повороту перерізу балки.

10. Порівняти результати підрахунків за методом Мора і правилом Верещагіна.

Рис. 16

Рис. 16

Рис. 16

Рис. 16

Рис. 16. Закінчення