- •Опір матеріалів
- •В.В. Астанін….
- •Передмова
- •Оформлення розрахунково-проектної роботи
- •1. Розтягання-стискання
- •1.1 Розрахунок статично визначуваного бруса
- •Порядок розв’язання задачі
- •Приклад. Розрахункова схема показана на рис. 1.2
- •1.2. Розрахунок статично невизначуваного бруса
- •Порядок розв’язання задачі
- •2. Теорія напруженого стану
- •2.1 Дослідження напруженого стану в точці
- •Порядок розв’язання задачі
- •3. Геометричні характеристики плоских перерізів.
- •3.1 Обчислення геометричних характеристик плоских перерізів.
- •Порядок розв’язання задачі
- •4. Плоске згинання
- •4.1 Побудова епюр поперечної сили q і згинального моменту м.
- •Порядок розв’язання задачі
- •4.2. Розрахунок балки на міцність
- •5. Зсув і Кручення
- •5.1. Розрахунок заклепкового з’єднання
- •5.2 Розрахунок зварного з’єднання
- •5.3. Розрахунок вала на міцність і жорсткість
- •Порядок розв’язання задачі
- •Задача 4
- •6. Складний опір
- •6.1. Ламаний стержень
- •Порядок розв’язання задачі
- •6.2 Похила балка
- •Порядок розв’язання задачі
- •6.3. Просторовий ламаний стержень
- •Порядок розв’язання задачі
- •6.4. Згинання з крученням
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок вала на згинання з крученням
- •6.5. Косе згинання
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок балки на косе згинання
- •6.6. Позацентрове стискання
- •Порядок розв’язання задачі
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок ступінчастої колони на позацентрове стискання
- •6.7. Тонкостінний стержень
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок тонкостінного стержня відкритого профілю на позацентрове стискання
- •7. Статично невизначувані системи
- •7.1. БАлка на пружній основі
- •Порядок розв’язання задачі
- •12. На рисунку накреслити задану схему балки і під нею розташувати епюри , m, q і р.
- •Застосування методу скінченних різниць до розрахунку балок на пружній основі
- •Розрахунок балки на пружній основі
- •374,6 КНм 224,6 кНм або Мmах Мрозр,
- •641,5 КНм 665,3 кНм або Мmах Мрозр.,
- •7.2. Визначення переміщень
- •Порядок розв’язання задачі
- •Визначення переміщень методом безпосереднього інтегрування диференціального рівняння зігнутої осі балки
- •Визначення переміщень балок за методом початкових параметрів
- •Визначення переміщень за допомогою інтеграла Мора і правила Верещагіна
- •7.3 Статично невизначувана рама
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок рами методом сил
- •8. Спеціальні задачі міцності
- •8.1. Поздовжнє згинання
- •Порядок розв’язання задачі
- •Приклади розрахунків елементів конструкцій на стійкість
- •8.2. Динамічна дія навантаження
- •8.2.1 Напруження і деформації при ударі
- •Порядок розв’язання задачі
- •Приклад 3
- •1. Спочатку розв’язуємо задачу без урахування маси балки
- •8.2.2 Розрахунок складної балочної конструкції при ударній дії навантаження.
- •8.2.3 Вільні коливання систем з одним ступенем вільності
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок балки на змушені коливання
- •Вільні і вимушені коливання систем з двома ступенями вільності
- •8.3Перевірка міцності та визначення довговічності конструктивного елемента з тріщиною
- •8.4. Розрахунок вала на витривалість
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок вала на витривалість
- •9. Розрахунок конструкцій за несучою здатністю
- •9.1. Згинання балки з ідеального пружно-пластичного матеріалу
- •9.2. Pозрахунoк ступінчастих брусів за несучою здатністю
- •17. Напруження і деформації в наслідок повзучості
- •17.1. Підбір поперечного перерізу балки при повзучості
- •18. Механіка руйнування
- •18.1. Розрахунок залишкової міцності елемента конструкції за наявності концентратора напружень і тріщини
- •18.2. Визначення залишкової довговічності елемента конструкції
Розрахунок балки на косе згинання
Приклад. Для балки двотаврового перерізу, яка піддається косому згинанню (рис. 10.1, а, в). Потрібно:
1) підібрати двотавровий переріз;
2) знайти положення нейтральної осі;
3)
визначити нормальне напруження
у точках А,
В,
С
і D
небезпечного перерізу
балки.
Дані для розрахунку:
Р
= 18 кН;
l = 3 м; m0
= 5 кНм;
= 30°;
160
МПа.
Розв’язання:
1. Підбираємо двотавровий переріз балки. Спочатку будуємо епюру згинальних моментів М (рис. 10.1, б). Маємо:
Мmах = 11,0 кНм.
Умова міцності для двотаврового перерізу при косому згинанні має вигляд:
.

Рис. 10.1
Звідси знаходимо:
.
Оскільки
невідомі дві величини, а саме
і
,
то необхідно задатися відношенням
/
.
Це відношення для двотаврів дорівнює
6,1...13,5. Тому в першому наближенні візьмемо
/
=
10.
Враховуючи,
що
;
,
маємо:

Візьмемо
в першому наближенні: двотавр №27а;
=
407
см3;
= 50,0 см3.
Перевіряємо виконання умови міцності

Оскільки
було отримано недонапруження, то беремо
двотавр №27;
=
371 см3;
= 41,5 см3.
У цьому випадку

Остаточно
візьмемо: двотавр № 27 (ДСТУ 8239-89);


2. Знаходимо положення нейтральної осі. Маємо:

Оскільки tg 30° = 0,577, то отримуємо

Отже,
=
–84,9°. Знак «мінус» вказує на те, що кут
у цьому випадку треба відкладати від
осі у проти
ходу годинникової стрілки. Нейтральну
вісь показано на рис. 10.1,
в.
3. Визначаємо нормальне напруження в точках А, В, С і D небезпечного перерізу балки.
Нормальне напруження в будь-якій точці небезпечного перерізу в цьому випадку можна визначити за формулою

Згинальний момент має місце в перерізі балки, де прикладена сила Р; цей переріз і буде небезпечним. Маємо:
.
Для двотавра №27 ширина полиці b = 125 мм, висота двотавра h=270 мм. Тому координати точок А, B, С і D будуть мати такі значення:
А(6,25; 13,5); В(–6,25; 13,5);
С(6,25; –13,5); D (–6,25; –13,5).
Координати точок вказані в сантиметрах.
Отже,




6.6. Позацентрове стискання
Задача 12. Жорсткий стержень стискається поздовжньою силою, прикладеною в точці K поперечного перерізу (рис. 11). Визна-чити величину найбільшої стискаючої сили, провести нейтральну лінію та побудувати епюру нормальних напружень в поперечному перерізі стержня. Визначити, на скільки зміниться величина стискаючої сили, якщо її прикласти в центрі ваги перерізу. Дані для розрахунку наведені в таблиці 11.
Таблиця 11
|
Варіант |
Розмір а, м |
Допустимі напруження |
|
Варіант |
Розмір а, м |
Допустимі напруження |
||
|
на розтягання [+], МПА |
на стискання [−], МПА |
на розтягання [+], МПА |
на стискання [−], МПА |
|||||
|
1 |
3,2 |
0,4 |
1,2 |
16 |
2,8 |
0,5 |
1,3 |
|
|
2 |
3,4 |
0,5 |
1,3 |
17 |
3,0 |
0,6 |
1,4 |
|
|
3 |
2,0 |
0,6 |
1,4 |
18 |
3,2 |
0,7 |
1,5 |
|
|
4 |
2,2 |
0,7 |
1,5 |
19 |
3,4 |
0,8 |
1,6 |
|
|
5 |
2,4 |
0,8 |
1,3 |
20 |
3,6 |
0,4 |
1,2 |
|
|
6 |
2,6 |
0,9 |
1,2 |
21 |
3,4 |
0,5 |
1,3 |
|
|
7 |
2,8 |
0,4 |
1,3 |
22 |
2,2 |
0,7 |
1,5 |
|
|
8 |
3,0 |
0,5 |
1,4 |
23 |
2,6 |
0,5 |
1,3 |
|
|
9 |
3,8 |
0,6 |
1,5 |
24 |
3,0 |
0,5 |
1,3 |
|
|
10 |
4,0 |
0,7 |
1,2 |
25 |
3,8 |
0,6 |
1,4 |
|
|
11 |
3,8 |
0,8 |
1,3 |
26 |
4,0 |
0,5 |
1,3 |
|
|
12 |
4,0 |
0,9 |
1,4 |
27 |
2,4 |
0,5 |
1,3 |
|
|
13 |
2,2 |
0,6 |
1,3 |
28 |
2,6 |
0,4 |
1,2 |
|
|
14 |
2,4 |
0,5 |
1,2 |
29 |
3,0 |
0,6 |
1,4 |
|
|
15 |
2,6 |
0,4 |
1,3 |
30 |
3,2 |
0,7 |
1,5 |
|
