- •Опір матеріалів
- •В.В. Астанін….
- •Передмова
- •Оформлення розрахунково-проектної роботи
- •1. Розтягання-стискання
- •1.1 Розрахунок статично визначуваного бруса
- •Порядок розв’язання задачі
- •Приклад. Розрахункова схема показана на рис. 1.2
- •1.2. Розрахунок статично невизначуваного бруса
- •Порядок розв’язання задачі
- •2. Теорія напруженого стану
- •2.1 Дослідження напруженого стану в точці
- •Порядок розв’язання задачі
- •3. Геометричні характеристики плоских перерізів.
- •3.1 Обчислення геометричних характеристик плоских перерізів.
- •Порядок розв’язання задачі
- •4. Плоске згинання
- •4.1 Побудова епюр поперечної сили q і згинального моменту м.
- •Порядок розв’язання задачі
- •4.2. Розрахунок балки на міцність
- •5. Зсув і Кручення
- •5.1. Розрахунок заклепкового з’єднання
- •5.2 Розрахунок зварного з’єднання
- •5.3. Розрахунок вала на міцність і жорсткість
- •Порядок розв’язання задачі
- •Задача 4
- •6. Складний опір
- •6.1. Ламаний стержень
- •Порядок розв’язання задачі
- •6.2 Похила балка
- •Порядок розв’язання задачі
- •6.3. Просторовий ламаний стержень
- •Порядок розв’язання задачі
- •6.4. Згинання з крученням
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок вала на згинання з крученням
- •6.5. Косе згинання
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок балки на косе згинання
- •6.6. Позацентрове стискання
- •Порядок розв’язання задачі
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок ступінчастої колони на позацентрове стискання
- •6.7. Тонкостінний стержень
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок тонкостінного стержня відкритого профілю на позацентрове стискання
- •7. Статично невизначувані системи
- •7.1. БАлка на пружній основі
- •Порядок розв’язання задачі
- •12. На рисунку накреслити задану схему балки і під нею розташувати епюри , m, q і р.
- •Застосування методу скінченних різниць до розрахунку балок на пружній основі
- •Розрахунок балки на пружній основі
- •374,6 КНм 224,6 кНм або Мmах Мрозр,
- •641,5 КНм 665,3 кНм або Мmах Мрозр.,
- •7.2. Визначення переміщень
- •Порядок розв’язання задачі
- •Визначення переміщень методом безпосереднього інтегрування диференціального рівняння зігнутої осі балки
- •Визначення переміщень балок за методом початкових параметрів
- •Визначення переміщень за допомогою інтеграла Мора і правила Верещагіна
- •7.3 Статично невизначувана рама
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок рами методом сил
- •8. Спеціальні задачі міцності
- •8.1. Поздовжнє згинання
- •Порядок розв’язання задачі
- •Приклади розрахунків елементів конструкцій на стійкість
- •8.2. Динамічна дія навантаження
- •8.2.1 Напруження і деформації при ударі
- •Порядок розв’язання задачі
- •Приклад 3
- •1. Спочатку розв’язуємо задачу без урахування маси балки
- •8.2.2 Розрахунок складної балочної конструкції при ударній дії навантаження.
- •8.2.3 Вільні коливання систем з одним ступенем вільності
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок балки на змушені коливання
- •Вільні і вимушені коливання систем з двома ступенями вільності
- •8.3Перевірка міцності та визначення довговічності конструктивного елемента з тріщиною
- •8.4. Розрахунок вала на витривалість
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок вала на витривалість
- •9. Розрахунок конструкцій за несучою здатністю
- •9.1. Згинання балки з ідеального пружно-пластичного матеріалу
- •9.2. Pозрахунoк ступінчастих брусів за несучою здатністю
- •17. Напруження і деформації в наслідок повзучості
- •17.1. Підбір поперечного перерізу балки при повзучості
- •18. Механіка руйнування
- •18.1. Розрахунок залишкової міцності елемента конструкції за наявності концентратора напружень і тріщини
- •18.2. Визначення залишкової довговічності елемента конструкції
Розрахунок вала на витривалість
Для розрахунку
вала на витривалість необхідно визначити
коефіцієнт запасу міцності в небезпечних
перерізах вала 1-1, 2-2, 3-3, 4-4 і
5-5 (рис. 12.1). Вал зазнає змінного згинання
з крученням. Згинальний момент змінюється
від
до
,
крутний момент від
до
.

Рис. 12.1
Матеріал вала вуглецева сталь, обробка шліфування.
Дано:










Розв’язання. Переріз 1-1 проходить через галтель. Визначаємо нормальні напруження:
;
.
Маємо:
кНм;
кНм;
.
Отже,
;
.
Далі
;
.
Визначаємо дотичні напруження
;
.
Маємо:
кНм;
кНм;
.
Отже,
;
;
;
.
Визначаємо ефективні
коефіцієнти концентрації
і
для ступінчастого валу з галтеллю.
Маємо: r/d = 3/30 = 0,1.
Використовуючи
додаток, рис. Д 9.8 і Д 9.9 знаходимо:
;
для D/d = 2. Використовуючи додаток,
рис. Д 9.10 дістаємо:
;
при D/d = 40/30 = 1,33. Далі при
маємо:
;
.
Визначаємо масштабні
коефіцієнти
.
Зазвичай допускають, що
.
Використовуючи додаток, рис. Д 9.6,
дістаємо, що при
і
=
1,18, а використовуючи додаток, рис. Д 9.7,
дістаємо коефіцієнт якості поверхні
.
При
для тонкого шліфування маємо
=
1,10.
Далі розраховуємо
загальні коефіцієнти зниження границі
витривалості
і
:
;
.
Знаходимо частинні
коефіцієнти запасу за границею
витривалості
:
;
.
Обчислюємо частинні
коефіцієнти запасу за границею текучості
:
;
.
Визначаємо коефіцієнти запасу міцності за границею витривалості к і за границею текучості n:
;
.
Переріз 2-2 проходить через поперечний отвір. Визначаємо геометричні характеристики поперечного перерізу вала (рис. 12.2):
;

Рис.
12.2
;
;
;
.
Розраховуємо
нормальні напруження: оскільки
,
то при обчисленні нормальних напружень
використовуємо осьовий момент опору
.
Маємо:
;
;
;
.
Обчислюємо дотичні напруження:
;
;
;
.
Визначаємо ефективні
коефіцієнти концентрації
для вала з поперечним отвором. Маємо:
2r/d = 6/30 = 0,2;
Використовуючи
додаток, рис. Д 9.13 (крива 2), знаходимо
,
а додаток, рис. Д 9.14
.
Масштабний
коефіцієнт
і коефіцієнт якості поверхні
залишаються такими ж самими, як і для
перерізу 1-1. Маємо:
;
.
Далі знаходимо
загальні коефіцієнти зниження границі
витривалості
і
:
;
.
Обчислюємо частинні
коефіцієнти запасу за границею
витривалості
:
;
.
Обчислюємо частинні
коефіцієнти запасу за границею текучості
:
;
.
Визначаємо коефіцієнти запасу за границею витривалості к і за границею текучості n:
;
.
Як бачимо, коефіцієнти запасу міцності к і n у перерізі 2-2 зовсім малі. Тому належить передбачити технологічні методи зміцнення.
Переріз 3-3 проходить через кільцеву виточку (напівкруглу канавку). Визначаємо нормальні напруження
;
.
Маємо:
.
Отже,
;
.
;
.
Визначимо дотичні напруження:
;
.
Маємо:
.
Отже,
;
;
;
.
Визначаємо
ефективні коефіцієнти концентрації
і
для перерізу вала з напівкруглою
канавкою. Маємо: t/r
= 1; r/d
= 3/30 = 0,1.
Використовуючи додаток, рис. Д 9.11,
при
знаходимо, що
=
.
Значення
у цьому випадку можна визначити за
формулою:
.
Масштабний
коефіцієнт
і коефіцієнт якості поверхні
залишаються такими ж, як і для перерізу
1-1. Маємо:
=
=
;
.
Далі розраховуємо
загальні коефіцієнти зниження границі
витривалості
і
:
;
.
Дістаємо частинні
коефіцієнти запасу за границею
витривалості
:
;
.
Обчислюємо частинні
коефіцієнти запасу за границею текучості
:
;
.
Визначаємо коефіцієнти запасу міцності за границею витривалості к і за границею текучості n:
;
.
Коефіцієнти запасу міцності к і n в перерізі 3-3 зовсім малі, тому слід збільшити діаметр d або передбачити технологічні методи зміцнення.
Переріз 4-4 проходить через вал з напресованою деталлю, яка передає момент.
Коефіцієнти
,
які характеризують вплив концентрації
напружень і абсолютних розмірів, для
валів з напресованими деталями визначаємо
за додатком, рис. Д 9.15. Ці криві відповідають
і тиску посадки
.
При
і
необхідно враховувати поправки
і
за додатком, рис. Д 9.16 і
Д 9.17, потім вирахувати значення
за формулою:

Отже, за графіком
додатка, рис. Д 9.15 (крива 1)
.
При
(за графіком додатока, рис. Д 9.16);
при
(за графіком додатока, рис. Д 9.17).
В цьому випадку
.
Із-за відсутності достатньої кількості дослідних даних можна прийняти для валів з непресованими деталями, що
.
Тоді
.
Визначаємо частинні
коефіцієнти запасу за границею
витривалості
і
:
;

Для перерізу 4-4
напруження
,
і
т. д. будуть такими ж, як і в перерізі
1-1.
Визначимо коефіцієнти запасу міцності за границею витривалості:

Коефіцієнт запасу
міцності за границею текучості буде
таким же, як і в перерізі 1-1

Переріз 5-5 проходить через вал зі шпоночними пазом (рис. 12.3). Розмір шпонки береться за ДСТУ. Визначимо нормальні напруження:
;
.
В даному випадку Wz > Wy, тому в розрахунку будемо враховувати Wy . Значення моменту опору нетто перерізу приведено в додатку, табл. Д 9.11.
Маємо: Wy = 2,32 см2.
Отже,

Рис. 12.3



Визначимо дотичні напруження:


Значення Wp визначаємо за таблицею (додатку, табл. Д 9.11):
Wp = 4,97 см2.
Отже,



Визначимо ефективні
коефіцієнти концентрації
і
для перерізу вала з шпоночкою канавкою.
Використовуючи додаток таблиці Д 9.9 і
Д 9.10, при
знаходимо,
=
1,5 і
=
1,4.
Масштабний
коефіцієнт
і коефіцієнт якості поверхні
залишаються
такими ж, як і для перерізу 1-1. Маємо:
=
=
1,18;
=
1,10.
Далі визначимо
загальні коефіцієнти зниження границі
витривалості
і
:


Визначимо частинні
коефіцієнти запасу за границею
витривалості
і
:


Обчислюємо частинні коефіцієнти запасу за границею текучості:

Визначаємо
коефіцієнти запасу міцності за границею
витривалості
і за границею текучості n:


