
- •Опір матеріалів
- •В.В. Астанін….
- •Передмова
- •Оформлення розрахунково-проектної роботи
- •1. Розтягання-стискання
- •1.1 Розрахунок статично визначуваного бруса
- •Порядок розв’язання задачі
- •Приклад. Розрахункова схема показана на рис. 1.2
- •1.2. Розрахунок статично невизначуваного бруса
- •Порядок розв’язання задачі
- •2. Теорія напруженого стану
- •2.1 Дослідження напруженого стану в точці
- •Порядок розв’язання задачі
- •3. Геометричні характеристики плоских перерізів.
- •3.1 Обчислення геометричних характеристик плоских перерізів.
- •Порядок розв’язання задачі
- •4. Плоске згинання
- •4.1 Побудова епюр поперечної сили q і згинального моменту м.
- •Порядок розв’язання задачі
- •4.2. Розрахунок балки на міцність
- •5. Зсув і Кручення
- •5.1. Розрахунок заклепкового з’єднання
- •5.2 Розрахунок зварного з’єднання
- •5.3. Розрахунок вала на міцність і жорсткість
- •Порядок розв’язання задачі
- •Задача 4
- •6. Складний опір
- •6.1. Ламаний стержень
- •Порядок розв’язання задачі
- •6.2 Похила балка
- •Порядок розв’язання задачі
- •6.3. Просторовий ламаний стержень
- •Порядок розв’язання задачі
- •6.4. Згинання з крученням
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок вала на згинання з крученням
- •6.5. Косе згинання
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок балки на косе згинання
- •6.6. Позацентрове стискання
- •Порядок розв’язання задачі
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок ступінчастої колони на позацентрове стискання
- •6.7. Тонкостінний стержень
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок тонкостінного стержня відкритого профілю на позацентрове стискання
- •7. Статично невизначувані системи
- •7.1. БАлка на пружній основі
- •Порядок розв’язання задачі
- •12. На рисунку накреслити задану схему балки і під нею розташувати епюри , m, q і р.
- •Застосування методу скінченних різниць до розрахунку балок на пружній основі
- •Розрахунок балки на пружній основі
- •374,6 КНм 224,6 кНм або Мmах Мрозр,
- •641,5 КНм 665,3 кНм або Мmах Мрозр.,
- •7.2. Визначення переміщень
- •Порядок розв’язання задачі
- •Визначення переміщень методом безпосереднього інтегрування диференціального рівняння зігнутої осі балки
- •Визначення переміщень балок за методом початкових параметрів
- •Визначення переміщень за допомогою інтеграла Мора і правила Верещагіна
- •7.3 Статично невизначувана рама
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок рами методом сил
- •8. Спеціальні задачі міцності
- •8.1. Поздовжнє згинання
- •Порядок розв’язання задачі
- •Приклади розрахунків елементів конструкцій на стійкість
- •8.2. Динамічна дія навантаження
- •8.2.1 Напруження і деформації при ударі
- •Порядок розв’язання задачі
- •Приклад 3
- •1. Спочатку розв’язуємо задачу без урахування маси балки
- •8.2.2 Розрахунок складної балочної конструкції при ударній дії навантаження.
- •8.2.3 Вільні коливання систем з одним ступенем вільності
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок балки на змушені коливання
- •Вільні і вимушені коливання систем з двома ступенями вільності
- •8.3Перевірка міцності та визначення довговічності конструктивного елемента з тріщиною
- •8.4. Розрахунок вала на витривалість
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок вала на витривалість
- •9. Розрахунок конструкцій за несучою здатністю
- •9.1. Згинання балки з ідеального пружно-пластичного матеріалу
- •9.2. Pозрахунoк ступінчастих брусів за несучою здатністю
- •17. Напруження і деформації в наслідок повзучості
- •17.1. Підбір поперечного перерізу балки при повзучості
- •18. Механіка руйнування
- •18.1. Розрахунок залишкової міцності елемента конструкції за наявності концентратора напружень і тріщини
- •18.2. Визначення залишкової довговічності елемента конструкції
Порядок розв’язання задачі
-
Накреслити схему навантаження елементарного кубика матеріалу і по ній встановити знаки напружень.
-
Провести перепозначення напружень відповідно до правил опору матеріалів.
-
Зобразити ортогональну проекцію елемента та показати напруження , , , , які діють на двох взаємно перпендикулярних площадках (ортогональної проекції).
-
Визначити головні напруження 1, 2, 3.
-
Знайти положення головних площадок та показати лінії дії головних напружень (на ортогональній проекції).
-
Визначити найбільші дотичні напруження та положення площадок, на яких вони діють.
-
Обчислити величини повних відносних деформацій.
-
Знайти величину відносної зміни об’єму.
-
Обчислити значення питомої потенціальної енергії деформації.
-
Провести перевірку міцності матеріалу: для крихкого стану матеріалу — за теорією міцності Мора, а для пластичного стану матеріалу — за четвертою теорією міцності.
а б
Рис. 2.2
Приклад. Потрібно:
1) виконати перепозначення напружень відповідно до правил опору матеріалів;
2) визначити головні напруження;
3) знайти положення головних площадок і показати лінії дії головних напружень;
4) визначити значення найбільших дотичних напружень і показати площадки, на яких вони діють;
5) виконати перевірку міцності матеріалів;
Дані для розрахунку:
МПа;
МПа;
МПа;
МПа;
матеріал - сталь Ст.30;
МПа.
Розв’язання:
1.
Перепозначаємо напруження по гранях
паралелепіпеда за правилами опору
матеріалів. При цьому має бути
.
Дамо напруженням нові позначення, які діють не на головних площадках (рис. 2.2, б). Отже, маємо:
МПа;
МПа;
МПа;
МПа.
2. Визначаємо
значення головних напружень. Головні
напруження нумеруємо так, щоб виконувалась
умова
.
Значення головних напружень знаходимо
за формулою
МПа.
Отже,
МПа,
МПа,
МПа.
3. Розрахуємо положення головних площадок. Для цього використовуємо формулу
.
Отже,
,
.
Положення
головних площадок і лінії дії головних
напружень зображені на рис. 2.3. Щоб
отримати лінію дії головного напруження
,
потрібно від лінії дії напруження
відкласти кут за ходом годинникової
стрілки (якщо кут додатний).
4.
Знаходимо значення найбільшого дотичного
напруження
за формулою
МПа.
Щоб
отримати напрямок нормалі до площадки,
на якій діє напруження
,
треба від напрямку головного напруження
відкласти кут 45 проти ходу годинникової
стрілки (рис. 2.3).
5. Виконаємо перевірку міцності матеріалу використовуючи третю теорію міцності. Маємо:
.
У цьому випадку:
,
тобто умова міцності за третьою теорією міцності виконується. Для сталі Ст. 30 залишкове відносне подовження при розриві = 21 %. Тому цей матеріал є пластичним і для перевірки його міцності можна скористатися третьою теорією міцності.
Рис. 2.3
3. Геометричні характеристики плоских перерізів.
3.1 Обчислення геометричних характеристик плоских перерізів.
Задача 4. Для складного перерізу (рис. 3.1) потрібно визначити величини головних центральних моментів інерції і положення головних центральних осей.
Дані для розрахунку наведені в табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Варіант |
Двотавр № |
Швелер № |
Кутик № |
Лист b × t, мм |
|
Варіант |
Двотавр № |
Швелер № |
Кутик № |
Лист b × t, мм |
1 |
20 |
14 |
5(3)* |
250 × 10 |
16 |
30 |
24 |
9(6) |
420 × 12 |
|
2 |
22 |
16 |
5(5) |
270 × 10 |
17 |
33 |
27 |
9(8) |
440 × 14 |
|
3 |
24 |
18 |
5,6(5) |
290 × 10 |
18 |
36 |
30 |
10(12) |
460 × 14 |
|
4 |
27 |
20 |
6,3(5) |
310 × 10 |
19 |
40 |
33 |
10(14) |
480 × 16 |
|
5 |
30 |
22 |
6,4(6) |
330 × 10 |
20 |
50 |
40 |
22(14) |
500 × 16 |
|
6 |
33 |
24 |
10(8) |
350 × 10 |
21 |
18 |
12 |
5,6(4) |
260 × 10 |
|
7 |
36 |
27 |
11(8) |
370 × 10 |
22 |
20 |
16 |
7(5) |
300 × 10 |
|
8 |
40 |
30 |
14(10) |
390 × 14 |
23 |
22 |
18 |
7(8) |
320 × 10 |
|
9 |
45 |
33 |
14(12) |
400 × 14 |
24 |
24 |
20 |
8(6) |
340 × 10 |
|
10 |
50 |
36 |
20(12) |
450 × 14 |
25 |
27 |
22 |
8(8) |
360 × 12 |
|
11 |
18 |
12 |
5,6(4) |
260 × 10 |
26 |
30 |
24 |
9(6) |
420 × 12 |
|
12 |
20 |
16 |
7(5) |
300 × 10 |
27 |
33 |
27 |
9(8) |
440 × 14 |
|
13 |
22 |
18 |
7(8) |
320 × 10 |
28 |
36 |
30 |
10(12) |
460 × 14 |
|
14 |
24 |
20 |
8(6) |
340 × 10 |
29 |
40 |
33 |
10(14) |
480 × 16 |
|
15 |
27 |
22 |
8(8) |
360 × 12 |
30 |
50 |
40 |
22(14) |
500 × 16 |
Примітка: Розміри та характеристики профілів взяти за Держстандартом.
Зірочкою (*) позначена товщина стінки кутика
Рис.
3.1
Рис. 3.1
Рис. 3.1
Рис. 3.1
Рис. 3.1 Закінчення