
- •Опір матеріалів
- •В.В. Астанін….
- •Передмова
- •Оформлення розрахунково-проектної роботи
- •1. Розтягання-стискання
- •1.1 Розрахунок статично визначуваного бруса
- •Порядок розв’язання задачі
- •Приклад. Розрахункова схема показана на рис. 1.2
- •1.2. Розрахунок статично невизначуваного бруса
- •Порядок розв’язання задачі
- •2. Теорія напруженого стану
- •2.1 Дослідження напруженого стану в точці
- •Порядок розв’язання задачі
- •3. Геометричні характеристики плоских перерізів.
- •3.1 Обчислення геометричних характеристик плоских перерізів.
- •Порядок розв’язання задачі
- •4. Плоске згинання
- •4.1 Побудова епюр поперечної сили q і згинального моменту м.
- •Порядок розв’язання задачі
- •4.2. Розрахунок балки на міцність
- •5. Зсув і Кручення
- •5.1. Розрахунок заклепкового з’єднання
- •5.2 Розрахунок зварного з’єднання
- •5.3. Розрахунок вала на міцність і жорсткість
- •Порядок розв’язання задачі
- •Задача 4
- •6. Складний опір
- •6.1. Ламаний стержень
- •Порядок розв’язання задачі
- •6.2 Похила балка
- •Порядок розв’язання задачі
- •6.3. Просторовий ламаний стержень
- •Порядок розв’язання задачі
- •6.4. Згинання з крученням
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок вала на згинання з крученням
- •6.5. Косе згинання
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок балки на косе згинання
- •6.6. Позацентрове стискання
- •Порядок розв’язання задачі
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок ступінчастої колони на позацентрове стискання
- •6.7. Тонкостінний стержень
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок тонкостінного стержня відкритого профілю на позацентрове стискання
- •7. Статично невизначувані системи
- •7.1. БАлка на пружній основі
- •Порядок розв’язання задачі
- •12. На рисунку накреслити задану схему балки і під нею розташувати епюри , m, q і р.
- •Застосування методу скінченних різниць до розрахунку балок на пружній основі
- •Розрахунок балки на пружній основі
- •374,6 КНм 224,6 кНм або Мmах Мрозр,
- •641,5 КНм 665,3 кНм або Мmах Мрозр.,
- •7.2. Визначення переміщень
- •Порядок розв’язання задачі
- •Визначення переміщень методом безпосереднього інтегрування диференціального рівняння зігнутої осі балки
- •Визначення переміщень балок за методом початкових параметрів
- •Визначення переміщень за допомогою інтеграла Мора і правила Верещагіна
- •7.3 Статично невизначувана рама
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок рами методом сил
- •8. Спеціальні задачі міцності
- •8.1. Поздовжнє згинання
- •Порядок розв’язання задачі
- •Приклади розрахунків елементів конструкцій на стійкість
- •8.2. Динамічна дія навантаження
- •8.2.1 Напруження і деформації при ударі
- •Порядок розв’язання задачі
- •Приклад 3
- •1. Спочатку розв’язуємо задачу без урахування маси балки
- •8.2.2 Розрахунок складної балочної конструкції при ударній дії навантаження.
- •8.2.3 Вільні коливання систем з одним ступенем вільності
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок балки на змушені коливання
- •Вільні і вимушені коливання систем з двома ступенями вільності
- •8.3Перевірка міцності та визначення довговічності конструктивного елемента з тріщиною
- •8.4. Розрахунок вала на витривалість
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок вала на витривалість
- •9. Розрахунок конструкцій за несучою здатністю
- •9.1. Згинання балки з ідеального пружно-пластичного матеріалу
- •9.2. Pозрахунoк ступінчастих брусів за несучою здатністю
- •17. Напруження і деформації в наслідок повзучості
- •17.1. Підбір поперечного перерізу балки при повзучості
- •18. Механіка руйнування
- •18.1. Розрахунок залишкової міцності елемента конструкції за наявності концентратора напружень і тріщини
- •18.2. Визначення залишкової довговічності елемента конструкції
18.2. Визначення залишкової довговічності елемента конструкції
Визначення кількості циклів до руйнування (залишкову довговічність) і аналіз стану елемента при варіації початкової довжини тріщини розглянемо для конструктивного елемента за наявності концентратора напружень і тріщини (рис. 18.5), на який діє асиметричний цикл навантаження.
Дані
для розрахунку: матеріал Д16; механічні
характеристики матеріалу
критичний коефіцієнт інтенсивності
напружень
МПа·м
,
умовна границя текучості
=
400 МПа, найбільший коефіцієнт інтенсивності
напружень циклу при швидкості поширення
тріщини 10
м/цикл,
МПа·м
,
параметр n = 4; коефіцієнт асиметрії
циклу r = 0,33; максимальна інтенсивність
навантаження
140 МПа; ширина елемента
2W = 20 см; висота елемента 2h = 40 см; товщина елемента t = 2 мм; радіус отвору R = 1см.
Величину
(
)
визначаємо за формулою
Рис. 18.5
де
різниця (
-
)
являє собою залишкову довговічність
елемента конструкції з тріщиною;
,
.
Критичну
довжину тріщини
розраховуємо з умови руйнування Ірвіна,
коли
(рис. 18.3). У цьому випадку
,
,
=
0,63.
Використовуючи формулу Сімпсона, обчислюємо інтеграл, що входить у вираз (18.5).
Вводимо позначення:
.
Тоді
(18.6)
де
m = 8, m + 1 – кількість вузлових
точок, у яких відомі значення підінтегральної
функції ƒ().
Для
обчислення поправкової функції F1(),
яка залежить від геометрії елемента і
тріщини, використовується графік (рис.
18.2) і табл. 18.1. Розрахунок роблять у
табличній формі. Так, для початкової
довжини тріщини
отримано результати, наведені в табл.
18.3. Підставляючи значення ƒ(
)
у вираз (18.6), обчислюємо величину інтеграла
Після розрахунку значення інтеграла, за формулою (18.5) визначаємо число циклів, яке витримає такий конструктивний елемент до руйнування
Таблиця 18.3.
і |
аі, см |
|
F1() |
|
0 |
1,300 |
0,130 |
1,091 |
41,8 |
1 |
1,925 |
0,193 |
1,075 |
20,2 |
2 |
2,550 |
0,255 |
1,074 |
11,6 |
3 |
3,175 |
0,318 |
1,091 |
7,0 |
4 |
3,800 |
0,380 |
1,119 |
4,4 |
5 |
4,425 |
0,443 |
1,158 |
2,8 |
6 |
5,050 |
0,505 |
1,203 |
1,9 |
7 |
5,675 |
0,568 |
1,284 |
1,1 |
8 |
6,300 |
0,630 |
1,374 |
0,7 |
Примітка.
Аналогічні
обчислення можна зробити і при інших
значеннях початкової довжини тріщини
.