
- •Опір матеріалів
- •В.В. Астанін….
- •Передмова
- •Оформлення розрахунково-проектної роботи
- •1. Розтягання-стискання
- •1.1 Розрахунок статично визначуваного бруса
- •Порядок розв’язання задачі
- •Приклад. Розрахункова схема показана на рис. 1.2
- •1.2. Розрахунок статично невизначуваного бруса
- •Порядок розв’язання задачі
- •2. Теорія напруженого стану
- •2.1 Дослідження напруженого стану в точці
- •Порядок розв’язання задачі
- •3. Геометричні характеристики плоских перерізів.
- •3.1 Обчислення геометричних характеристик плоских перерізів.
- •Порядок розв’язання задачі
- •4. Плоске згинання
- •4.1 Побудова епюр поперечної сили q і згинального моменту м.
- •Порядок розв’язання задачі
- •4.2. Розрахунок балки на міцність
- •5. Зсув і Кручення
- •5.1. Розрахунок заклепкового з’єднання
- •5.2 Розрахунок зварного з’єднання
- •5.3. Розрахунок вала на міцність і жорсткість
- •Порядок розв’язання задачі
- •Задача 4
- •6. Складний опір
- •6.1. Ламаний стержень
- •Порядок розв’язання задачі
- •6.2 Похила балка
- •Порядок розв’язання задачі
- •6.3. Просторовий ламаний стержень
- •Порядок розв’язання задачі
- •6.4. Згинання з крученням
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок вала на згинання з крученням
- •6.5. Косе згинання
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок балки на косе згинання
- •6.6. Позацентрове стискання
- •Порядок розв’язання задачі
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок ступінчастої колони на позацентрове стискання
- •6.7. Тонкостінний стержень
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок тонкостінного стержня відкритого профілю на позацентрове стискання
- •7. Статично невизначувані системи
- •7.1. БАлка на пружній основі
- •Порядок розв’язання задачі
- •12. На рисунку накреслити задану схему балки і під нею розташувати епюри , m, q і р.
- •Застосування методу скінченних різниць до розрахунку балок на пружній основі
- •Розрахунок балки на пружній основі
- •374,6 КНм 224,6 кНм або Мmах Мрозр,
- •641,5 КНм 665,3 кНм або Мmах Мрозр.,
- •7.2. Визначення переміщень
- •Порядок розв’язання задачі
- •Визначення переміщень методом безпосереднього інтегрування диференціального рівняння зігнутої осі балки
- •Визначення переміщень балок за методом початкових параметрів
- •Визначення переміщень за допомогою інтеграла Мора і правила Верещагіна
- •7.3 Статично невизначувана рама
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок рами методом сил
- •8. Спеціальні задачі міцності
- •8.1. Поздовжнє згинання
- •Порядок розв’язання задачі
- •Приклади розрахунків елементів конструкцій на стійкість
- •8.2. Динамічна дія навантаження
- •8.2.1 Напруження і деформації при ударі
- •Порядок розв’язання задачі
- •Приклад 3
- •1. Спочатку розв’язуємо задачу без урахування маси балки
- •8.2.2 Розрахунок складної балочної конструкції при ударній дії навантаження.
- •8.2.3 Вільні коливання систем з одним ступенем вільності
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок балки на змушені коливання
- •Вільні і вимушені коливання систем з двома ступенями вільності
- •8.3Перевірка міцності та визначення довговічності конструктивного елемента з тріщиною
- •8.4. Розрахунок вала на витривалість
- •Порядок розв’язання задачі
- •Розрахунок вала на витривалість
- •9. Розрахунок конструкцій за несучою здатністю
- •9.1. Згинання балки з ідеального пружно-пластичного матеріалу
- •9.2. Pозрахунoк ступінчастих брусів за несучою здатністю
- •17. Напруження і деформації в наслідок повзучості
- •17.1. Підбір поперечного перерізу балки при повзучості
- •18. Механіка руйнування
- •18.1. Розрахунок залишкової міцності елемента конструкції за наявності концентратора напружень і тріщини
- •18.2. Визначення залишкової довговічності елемента конструкції
Розрахунок вала на згинання з крученням
Приклад.
Підібрати діаметр вала постійного
перерізу (рис. 9.1, а).
Для розрахунків використати теорію
міцності потенціальної енергії
формозмінення. Матеріал валу сталь
марки 40Х .
800
МПа,
1,5.
Дані для розрахунку:
Сила Р = 12 кН; вага шківів і зубчастого колеса:
G1 = 1,0 кН; G2 = 0,75 кН; G3 = 0,5 кН; діаметри: D1 = 40 см; D2 = 30 см; D3 = 25 см; = 30;
Розв’язання.
1. Визначаємо
значення сили Р1. Для цього
складаємо рівняння
,
де х поздовжня вісь вала. Маємо:
Підставляючи в це
рівняння числові значення
і
,
отримаємо:
.
Звідси
12,5
кН.
2. Будуємо епюру
згинальних моментів
,
які діють у вертикальній площині. Сили
,
,
,
і
переносимо паралельно самим собі до
поздовжньої осі вала. Потім сили
,
і
розкладаємо на вертикальні й горизонтальні
складові. Вертикальні сили (
),
і
(
).
Маємо (рис. 9.1, б):
у перерізі С:
=
1,5
+
1,0 = 10 кН;
у перерізі D:
= 0,75 кН;
у перерізі Е:
= 1,5 12,5 + 0,5 = 19,25 кН.
Визначаємо
вертикальні опорні реакції
і
:
,
звідси
= 2,75 кН;
Рис. 9.1
,
,
звідси
=27,25 кН.
Перевірка:
;
2,75 + 27,25 30 = 0, 0 = 0.
Розрахуємо згинальні
моменти
для поперечних перерізів А, В, С,
D, Е,
;
кНм;
кНм;
кНм;
.
За цими даними
будуємо епюру
(рис. 9.1, в).
3. Будуємо епюру
згинальних моментів
,
які діють у горизонтальній площині.
Маємо такі горизонтальні сили (рис. 9.1,
г):
у перерізі С:
=
1,5
= 18 0,866 = 15,59 кН;
у перерізі D;
1,1Р = 1,1
= 13,2 кН.
Визначаємо
горизонтальні опорні реакції
і
:
звідси
= 14,88 кН;
звідси
=
13,91 кН.
Перевірка:
14,88 + 13,91 28,79 = 0; 28,79 28,79 = 0; 0 = 0.
Визначаємо згинальні
моменти
для поперечних перерізів А, В, С,
D, Е:
кНм;
кНм;
.
За цими даними
будуємо епюру
(рис. 9.1, д).
4. Будуємо епюру повних згинальних моментів М. Повний згинальний момент у будь-якому поперечному перерізі вала може бути визначений за формулою
.
Для поперечних перерізів А, В, С, D, Е. Маємо:
кНм;
кНм;
кНм;
.
За отриманими
даними будуємо епюру повних згинальних
моментів М (рис. 9.1,
е). Площини дії цих моментів у різних
перерізах вала різні, але відповідні
ординати епюри умовно сумісні з площиною
рисунка. На тих ділянках вала, де прямі,
які обмежують епюри
і
,
перетинають осі епюр у точках, розташованих
на одній вертикалі, епюра М обмежена
прямими, а на решті ділянок вона обмежена
кривими (рис. 9.1, е).
5. Будуємо епюру крутних моментів Мк, яка при сумісній дії згинання і кручення будується так само, як і при чистому крученні.
У перерізах С і Е, де розташовані шківи, і в перерізі D, де насаджено зубчасте колесо, слід прикласти зовнішні скручувальні моменти. Маємо:
кНм;
кНм.
Ці скручувальні моменти прикладаємо в перерізах С, D і Е вала (рис. 9.1, ж). За цими даними будуємо епюру крутних моментів Мк, (рис. 9.1, з).
6. Визначаємо небезпечний переріз вала, який встановлюється на основі епюр М і Мк. У цьому випадку небезпечним буде переріз D при х = 0,6 – 0. У цьому перерізі
М = 3,94 кНм; Мк = 1,20 кНм.
7. Знаходимо діаметр вала. Умова міцності при сумісному згинанні і крученні за четвертою теорією міцності має вигляд:
.
Тут
– розрахункове напруження за четвертою
теорією міцності;
– розрахунковий (приведений) момент за
четвертою теорією міцності; W
осьовий момент опору поперечного
перерізу вала;
– допустиме напруження.
Отже,
.
За цією формулою можна розрахувати діаметр вала. Спочатку знаходимо:
кНм;
МПа.
Таким чином,
м3
= 7,65 см3.
Для вала круглого поперечного перерізу
,
де r радіус вала; d діаметр вала.
Отже,
см.
Візьмемо остаточно d = 4,30 см.