11. Обгрунтуйте вплив хімічного складу і види скла на споживні властивості готових скловиробів

Головні сировинні матеріали - це матеріали за допомогою яких до скломаси вводять кислотні, лужні і лужноземельні окисли, що забезпечують одержання виробів з необхідними фізичними і хімічними властивостями. Кварцовий пісок – покращує механічну та термічну міцність, хімічну стійкість: знижує крихкість, але підвищується температура варіння. Допоміжні сировинні матеріали полегшують та прискорюють варіння, фарбування та глушіння скла. Скло – це речовина аморфно-кристалічної структури, яку одержують завдяки переохолодженню розплаву, що складається із різних окислів і набуває при поступовому підвищенні в’язкості механічні властивості твердих тіл. Хімічний склад скла є різним і залежить від вимог, які висувають до властивостей скловиробів. Склад скла виражають через окисли, які входять до нього. Види скла на споживні властивості готових скловиробів: 1. Натрій, кальцій, силікати; 2. Спеціальні, жиростійкі, ситали; 3. Кришталеве, мало свинцевий кришталь (від 18-24%PbO), свинцевий кришталь(від 24-30% PbO), високо свинцевий кришталь(30% і більше PbO), барієвий(не менше 18% оксиду барію); 4. Алюмоборосилікатне (жиростійке); 5. Барієвий кришталь

14. Класифікація та характеристика скляних побутових виробів

1. За призначенням: столовий і чайний, господарський для приготування їжі, художньо-декоративні вироби. 2. За складом: вапняно-натрієве скло, свинцеве-калієве скло, тугоплавке скло. 3. За способом формування: видувні, пресовані, пресовидувні, комбіновані. 4. За кольором: безколірне, кольорове, накладні. 5.За видами: блюдця, склянки, бокальчики, келихи, чарки, фужери, тарілки, чашки, вази, карафи, маслянки, молочники, цукорниці, сільниці, гірчичниці, тарілки для оселедців. 6. За фасонами: форма корпусу (овальна, конічна, куляста). 7. За розмірами: дрібні, середні, крупні, особливо крупні. 8. За комплектністю: штучний, набори, прибори, сервізи. 9. За оздобленням: гладкі декоровані. 10. За термічною обробкою: загартовані, незміцнені.

12. Обгрунтуйте вплив способу формування скляного посуду на споживні властивості та ціну готових виробів

За способом формування розрізняють посуд ручного, вільного, машинноговидування, пресовану, прессовидувную, багатостадійного формування,моллірованную, відцентрової виробітку. Споживчі властивості скляних товарів. Споживчі властивості скляних виробів обумовлюють можливість їх використання за призначенням, зручність і надійність в експлуатації,красу і художню виразність. Вони залежать від досконалості авторського зразка, властивостей скла і якості виготовлення виробів. Основними споживчими властивостями скляних побутових виробів є функціональні, ергономічні, естетичні та властивості надійності.  Функціональні властивості скловиробів передбачають можливість виконання ними двох основних функцій: "брати" і зберігати їжу і напої в незмінному кількості та якості і "віддавати" їх повністю або частково в міру необхідності. Ці властивості залежать від природи скла,форми, розмірів і призначення виробів, особливостей їжі і напоїв. Всі ці чинники обумовлюють варіантність форми і розмірів виробів.  Здатність "брати" і зберігати їжу і напої визначається наступними груповими показниками: хімічну стійкість до їжі та напоїв,стійкістю до атмосферних впливів, стійкістю до теплових впливів,стійкістю до механічних впливів. Здатність "віддавати" їжу і напої: функціональністю об'ємно-просторового рішення та універсальністю. Ергономічні властивості зумовлюють насамперед зручність  (комфортність) користування і гігієнічність скловиробів. Комфортність побутового посуду визначається зручністю утримання, перенесення, виконання функцій зберігання, мийки, а також зручністю транспортування і зберігання.  Гігієнічні властивості зумовлені насамперед природою і властивостями скла і характеризуються такими груповими показниками як нешкідливість і загрязняемость. Естетичні властивості скляних побутових товарів визначаються цілісністю композиції, раціональністю форми і інформативністю. Цілісність композиції характеризує розташування, додавання і з'єднання частин в єдине ціле в певному порядку. Вона зумовлена просторово-декоративним будовою, тектонікою, пропорціями форми скловиробів. Раціональність форми характеризує відповідність форми виробу функціональним призначенням та умовами навколишнього середовища, відповідність тонального і колірного рішення окремих елементів вимогам ергономіки,стильового рішення - інтер'єру, технологію виготовлення – властивостям матеріалу.  Інформативність скловиробів визначається знаковість, оригінальністю і відповідністю їх стилю і моді, що панує в даний час. Властивість надійності скляних виробів визначається їх довговічністю і зберігання. Найбільше значення має довговічність, яка характеризується фізичним та моральним зносом. Показниками ряду споживчих властивостей виробів є показники фізико-хімічних властивостей скла. Найважливішими з них є наступні. Щільність скла змінюється від 2,2 г/см3 у кварцового скла до 3,0 г/см 3 і більше у високо свінцового кришталю. Залежить вона в основному від наявності в складі скла оксидів важких металів (свинцю, барію, цинку) і впливає на масу виробів, оптичні та термічні властивості. Зі збільшенням щільності зростає показник заломлення світла, блиск і гра світла вгранях, однак термостійкість, міцність і твердість знижуються. Механічні властивості скла характеризуються відсутністю пластичних деформацій, високою міцністю при стисканні (500-800 МПа) і низькою при розтягу, вигині (25-100 МПа) і особливо при ударі (15-20 МПа). Міцність залежить від хімічного складу: збільшується від наявності в складі скла SiO2, Аl2Оз, В2Оз, МgО і зменшується від присутності лужних оксидів, РЬО. Однак вирішальний вплив має внутрішня структура скла, стан поверхні, наявність на ній дефектів. Міцність підвищують шляхом загартування,іонного обміну в розплавах солей, нанесення на поверхню оксидно-металевих покриттів і іншими прийомами. Термічні властивості скла характеризуються досить низькою теплопровідністю, значною теплоємність і термічним розширенням. Термічна стабільність виробів збільшується з підвищенням механічної міцності скла, теплопровідності і зі зменшенням термічного розширення і теплоємності. Мірою термостійкості служить перепад температур, що витримує виріб без руйнування. Термостійкість кварцового скла - 1000 ° С, сортового посуду зі скла - 95 °, посуду з ситалів - 300-600 ° С. Всі методи, що підвищують механічну міцність, одночасно покращують і термостійкість. Оптичні властивості скла різноманітні. Стекла можуть бути прозорими  (коефіцієнт пропускання 0,85 і більше) і в різному ступені заглушених, безбарвними і пофарбованими, з поверхнею блискучою та матовою. Оптичні характеристики стекол - показники заломлення і середньої дисперсії,коефіцієнти відбиття і пропускання; показники кольору багато в чому визначають естетичні достоїнства посуду. Особливо важлива здатність скла сприймати забарвлення, які підвищують емоційну виразність виробів. Хімічна стійкість скла визначає призначення і надійність вирий. Вона досить висока особливо по відношенню до води, органічних і мінеральних кислот (крім плавикової). Луги і карбонати лугів діють більш агресивно. Плавикова кислота розчиняє скло і тому використовується для нанесення на скло візерунків, матування та хімічної полірування виробів.

Вироби, шо були виготовлені ручним способом більш дорогі, бо виготовлення відбувається в два стани. Оздоблені вироби вважаються більш дорожчими в порівнянні із звичайними.