39. Класифікація ткацьких переплетень, визначити вплив виду переплетення на властивості готових тканин

I клас – прості: полотняне – мають шаховий мальнок і гладку лицьову сторону, тканина міцна, недолік – сильно мнеться=2 нитка; саржеве – в рапорті три нитки, роблять на тканині саржеву лінію, мало зминається; атласне – 5 ниток, гладке, на поверхню виходять нитки основи, тканина стійка до стирання; сатинове – гладкість поперек тканини. II клас – дрібновізерункові переплетення: похідні – репсове на поверхні буде повздовжена нитка; рогошка – дви нитки у основі і дві утока; комбіновані – одержують поєднанням головних і похідних переплетень; дрібновізерунчасті – з дрібним ткацьким малюнком. III клас – складні переплетення утворені з двох і більше систем ниток – це полутора дві- і багатошарові переплетення: ворсові, піке, махрові, перевивочні. IV клас – великовізерунчасті переплетення(жаккардове) – крупний ткацький малюнок.

40. Охарактерзувати властивості текстильної пряжі та ниток, визначити будову, структуру, властивості, вкажіть вплив на якість та призначення готових текстильних товарів

Якість тканини та інших текстильних матеріалів значною мірою залежить від будови та структури ниток і пряжі. На властивості ниток і пряжі значний вплив мають, крім волокнистого складу, особливості їх будови. Структура ниток характеризується такими основними показниками: товщиною(лінійною густиною), кількістю елементарних ниток у комплексній нитці, кількістю одиночних ниток у скрученій або суканій пряжі(нитці), величиною і напрямком крутки тощо, а також властивостями – розривним навантаженням, розривним подовженням та рівномірністю. Лінійна густина(товщина)пряжі ниток визначається масою, що припадає на одиницю довжини. За одиницю маси беруть грам(г), за одиницю довжини-кілометр(км), за одиницю виміру лінійної густини-текс, г/км. Лінійну густинну вторинних ниток(пряжі), позначають числами, розділеними знаком множення, наприклад: 20 тексх2. Лінійну густину ниток(пряжі), одержаних із різних за товщиною первинних ниток(пряжі), позначають сумою:33,3текс+45,4текс або 25текс+45текс. Крутка ниток – це кількість скручень на 1м довжини. Розрізняють пряжу і нитки правої Z і лівої S круток. Позначають структуру ниток(пряжі) умовними знаками, наприклад 100 текс S 630(однониткова пряжа лінійної густини 100текс, лівого напрямку крутки, 600 кр/м). Укрутка ниток – це різниця між довжиною скручених ниток після розкручування і їх затилковою довжиною(на круткомірі) до довжини нитки після розкручування. Розривне навантаження ниток – найбільше зусилля, яке витримує нитка, коли її розтягують до розриву. Розривне навантаження ниток визначають розривом одиничної нитки або пасьма на динамометрі. Відносне розривне навантаження – навантаження, що припадає на одиницю лінійної густини пряжі або ниток. Розривне поводження – приріст довжини(мм) у момент розриву ниток, що піддавалися розтяганню. Відносне розривне поводження ниток визначається у відсотках до їх затилкової довжини. Розривне поводження ниток визначають одночасно з визначенням розривного навантаження одиничної нитки. При позначенні якості текстильних ниток велике значення має показник рівномірності(нерівномірності). Щоб оцінити нерівномірність ниток за багатьма показниками структури і їх властивостей, використовують коефіцієнт варіації.. текстуровані нитки характеризуються ще так званими текстурними властивостями: об’ємністю, розтяжністю, товщиною у вільному стані.