Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Neprod_tov_ekzaen.docx
Скачиваний:
38
Добавлен:
16.12.2018
Размер:
150.58 Кб
Скачать

45. Порівняльна характеристика штучного хутра різних способів виробництва за споживними ластивостями

Штучне хутро складається з двох головних частин - несучої основи (або грунту) і ворсового покриву. У різних хутрі застосовуються різні матеріали для грунту і ворс і технології кріплення ворсового покриву до основи. На сьогоднішній день виготовляється кілька різновидів штучного хутра - тканий, трикотажний, прошивний і клейовий. Назви повністю відображають метод закріплення ворсового покриву на грунті. Тканий штучне хутро. Технологія вироблення тканого штучного хутра досить проста. На відстані, що дорівнює двом довжинам ворсу майбутнього хутра, розміщені грунти, що складаються з міцних волокон. Ці грунтові полотна дуже густо сплітаються тонким ворсові волокном. Таким чином, утворюється подобу сендвіча - між двома щільними грунтовими полотнами розташований густий ворсовий покрив. Надалі цей «Сендвіч» розрізається вздовж, внаслідок чого виходять два хутряних полотна з однаковою висотою ворсу. Для закріплення ворсу в грунті його із зворотного боку обробляють спеціальним клейовим складом. Трикотажний штучне хутро. При виробленні трикотажного хутра ворс вплутується в основу на спеціальних кругловязальних машинах. Така технологія дозволяє міцно закріпити кожну ворсинку на несучому грунтовому полотні за допомогою вузлика. Трикотажний штучне хутро дуже міцний, випадання ворсинок для нього практично не характерно. Клейовий штучне хутро. Клейовий хутро виготовляється приклеюванням ворсового покриву до основи. Технологія ця досить складна, потребує застосування спеціальної техніки. Останнім часом набув поширення метод приклеювання ворсинок з використанням електростатичного поля. Хутро, вироблений таким способом, володіє густим і рівномірно розташованим ворсом, що імітує натуральне хутро. При виробництві штучного хутра застосовуються натуральні тканини і волокна, штучні синтетичні волокна. На сьогоднішній день найбільше застосування знайшли поліефірні волокна, які характеризуються високою механічною міцністю, легко піддаються обробці і фарбуванні. На основі цих волокон виробляється хутро з найтоншим м'яким ворсом, що імітує натуральні хутра. З кожним роком виробництво штучного хутра збільшується. І це не дивно. Штучне хутро за багатьма властивостями не поступається хутрі натуральному, навіть їх зовнішній вигляд вже практично не відрізняється. А вартість штучного хутра значно нижче натурального. Штучне хутро можна мати будь-які зовнішні дані - колір, довжину ворсу, густоту, блиск і багато іншого.

46. Килими та килимові вироби: групування за видом пряжі, способом виробництва, властивостями

За способом виробництва килими поділяють на ткані (ручної роботи і машинного виробництва), в’язані і неткані. Килими ручної роботи за особливістю своєї структури поділяють на ворсові, безворсові та гладкі. Ворсові килими ручного виробництва бувають з високим, середнім і низьким ворсом, переважно прямокутної форми. Залежно від особливостей переплетення ниток утоку з нитками основи безворсові килимові вироби поділяють на килими, паласи, шпалери і сумахи. Основними споживчими властивостями килимових виробів є ергономічні, естетичні та зносостійкі. До ергономічних властавостей належать: ♦ стійкість до забруднення, що мае велике значения для підлогових виробів; ♦ здатність і легкість чищення ворсової поверхні, що залежить від поперечного перетину волокон, вмісту во-логи, наявності електростатичних зарядів, забруднюю-чих речовин; І.С. Полікарпов, Л.В. Пелик, Є.М. Стефанюк «Килими та килимові вироби» ♦ термо- і вогнестійкість, що мае велике значения при екс-плуатації килимових виробів в громадських і адміністра-тивних приміщеннях, на транспорті; ♦ теплоізоляційні властивості, які залежать від товщини виробу і об’ємності волокон тощо; ♦ акустичні властивості, що сприяють поглинанню звуку; ♦ ступінь статичної електризації синтетичних килимових виробів; ♦ лінійні розміри, маса килима, маса ворсу на 1 м2; ♦ структурне оформления, яке визначає вид і призначення виробу Стійкість до забруднення. Зразок килима кладуть в барабан, який повертається зі швидкістю 2000 об/год. В барабан засипа-ють штучну суміш бруду, яка складається з наступних компонентов, %: глина — 76,5, білила — 20,0, активоване вугілля — 1,25, окис заліза (іржа) — 1,25, сажа — 1,0. Штучна суміш бруду може також складатися з білого пігмен-ту (каолін або глина — 50%, кварцовий пил — 38%), чорного пігменту (активоване вугілля -- 1%, окис заліза — 0,5, сажа -0,5%), жирових речовин (ланолін -- 7,5 %, вазелін -- 2,5%). Суміш перемішують в місткості, просівають через сито і змішу-ють з дев’ятьма частинами піску. Стійкість килима до забруднення визначають зіставленням еталону із зразком, колір і товарний вигляд якого не повинен змінюватися після чищення. Ступінь забруднення килимів визначають за допомогою спектрального фотометра. Результати випробувань порівнюють із зразками килимів, які піддавалися штучному забрудненню. Теплоізоляційні властивості. Однією з важливих експлу-атаційно-технічних властивостей килимів і килимових виробів є теплоізоляція. Від неї багато в чому залежить зручність жит-лових приміщень: прохолода влітку, тепло взимку Акустичні властивості. Килими з розрізним ворсом, що використовуються в приміщеннях зі спеціальним акустичним режимом, наприклад, у приміщеннях для радіомовлення і звуко3. Споживчі властивості килимів та килимових виробів запису, повинні володіти здатністю поглинати звук в діапазо-нах акустичних коливань між 250 і 4000 Гц. Поглинаюча здатність ворсового килимового покриття ви-ражається в децибелах. Ступінь звукопоглинання посилюєть-ся при збільшенні товщини ворсової поверхні і зменшується при невідповідності маси ворсу і товщини ворсової поверхні за-даним параметрам. Ступінь статичної електризації синтетичних килимових виробів. Килими, виготовлені із синтетичних текстурованих ниток або волокнистих матеріалів, накопичують електричні заряди. Як правило, накопичення електростатичних зарядів в поліамідних килимах відбувається в зимовий час, в добре опа-люваному приміщенні. Накопичення електростатичних зарядів не відбувається у тому випадку, коли електричний опір поверхні рівний 5х1011 Ом (опір, що вимірюється кільцевим електродом при температурі 22°С і відносній вологості повітря 50%). Електричний опір поверхні килима падає приблизно на 30—40% при підвищеній відносній вологості повітря в при-міщенні з 50 до 80%, що свідчить про взаємозв’язок гідро-фільних властивостей волокнистого матеріалу і його здатність накопичувати електростатичні заряди. Сума елек-тростатичних зарядів, яка рівна 7х1012 Ом, достатня для того, щоб при зіткненні з металевими предметами людина відчула неприємний, хоча й абсолютно безпечний для неї поштовх. У теплу погоду електростатичні заряди нейтралі-зуються в міру утворення вологої плівки на поверхні кили-мового покриття. Навпаки, в холодну погоду повітря в опа-люваних приміщеннях стає сухим, волога плівка зникає і на поверхні килимового покриття нагромаджуються електро-статичні заряди. Синтетичні і чисто вовняні ворсові килими накопичують електричні заряди в результаті зіткнення підошви взуття (шкіряної, вінілової, комбінованої) з ворсовою поверхнею килима. При кожному кроці людина одержує електростатичний заряд, урівноважений рівним і протилежним йому зарядом на килимі. В умовах нормально! вологості в приміщенні заряд розсіюється у ворсі, як тільки нога людини знову торкнеться килима. Недостатня вологість заважає нормальному розсіюван-ню (напіврозпаду) заряду. Для зниження накопичення електростатичних зарядів в синтетичних килимових покриттях підлоги слід відновити вміст вологи в повітрі, необхідний для нормального самопо-чуття людини. Для цього рекомендується підтримувати в при-міщенні відносну вологість повітря в межах 50—60%. Відно-вити вміст вологи в повітрі можна і за допомогою специального пристрою для розбризкування води на поверхні ворсу кили-мового покриття. Крім того, для зменшення накопичення електростатичних зарядів в суміш для виготовлення килимової ворсової пряжі вводять металізовані штапельні волокна, а також застосову-ють модифіковане антистатичне синтетичне поліамідне (аро-матичне) волокно. Лінійні розміри, маса килима, маса ворсу на 1 м2. Для визначення видів килимів і килимових виробів встановлені методи відбору зразків і методика визначення показників маси килима, маси ворсу на 1 м2. Випробуванням піддають 3-5 зразків кожного артикула без зовнішніх дефектів. 3 кожного вирізають проби для визначення необхідних показників. Лінійні розміри (довжину, ширину) вимірюють лінійкою або на вимірному столі з гладкою рівною поверхнею. Довжину (в м) обчислюють за формулою: I = пі + 11, де п - кількість відміряних за довжиною ділянок килима; / - довжина однієї з ділянок, м; 11 — довжина останньої ділянки, м. Ширину визначають вимірювальною лінійкою по лицьовій стороні килима, в декількох місцях, рівномірно розташованих по довжині килима. Лінійку прикладають перпендикулярно до країв килима. При довжині до 10 м ширину виміряють в трьох місцях, при більшій довжині — в п’яти. Вимірювання проводять з точністю до 1 см. Ширину килима обчислюють як середньоа-рифметичне результатов всіх вимірювань з точністю до 1 см. 47. Розкрийте класифікацію та дайте характеристику асортименту лляних тканин Асортимент лляних тканин гірше асортименту інших видів тканин, менш різноманітний по волокнистому складом і будовою. Його складають напівлляні тканини з використанням бавовняної пряжі, поліефірних волокон і ниток. Льняні тканини це в основному тканини побутового призначення. Їх легко обробляти, мало розтяжним, гнильної-стійкі, з хорошими гігієнічними властивостями. До недоліків можна віднести усадку і сминаемость. Полотна - їх випускають лляними і напівлляних, білими і напівбілого, полотняним і жакардовим переплетенням. Жакардові полотна називаються Камчатний. Залежно від товщини, полотна ділять на дуже тонкі (лляної батист), тонкі, середні, напівгруба, грубі. Використовують полотна для виготовлення постільної і столової білизни, костюмів. Для пошиття суконь використовують тканини різних назв. Волокнистий склад їх, будова і обробка залежать від напрямку моди.  Бортівка - прокладочний матеріал з лляної пряжі сухого прядіння, переплетення полотняне може бути чисто лляної та напівлляних. Бортівка випускається гладкоокрашенную, з безусадковому обробкою, клейовим покриттям. Може випускатися льнокапроновая і льнонітроновая бортівка. Група хлопкольняних тканин складає значну частку в асортименті лляних тканин. Льняні тканини випускаються кіслованнимі, білими, напівбілого, гладко фарбовані, набивними, пістрявотканими і меланжевими. Невелику групу становлять хлопкольняние тканини з друкованим малюнком на білому або суворому тлі, останні віднесені в прейскуранті до групи тонких суворих тканин. Вони порівняно легкі (їх поверхневащільність складає 130-155 г. / М 2) і їх використовують для пошиття легких літніх суконь. Також невелику групу складають гладкофарбовані тканини комбінованих переплетень з кареточних малюнками, що імітують вишивку або мережку на полотняному тлі. Тканини поверхневої щільності 137-150г. / М 2 призначені для виготовлення суконь, але зустрічаються і більш важкі (180-р-230 г. / М 2) плательно-костюмні тканини (наприклад, арт. 062166 з жакардовим або кареточних малюнком).  Другу велику групу в асортименті лляних платтяних тканин складають льнолавсановие тканини, що виробляються зі змішаної пряжі з вмістом лавсанових волокон 33%, 50% і 62%. Льнолавсановие тканини більш важкі в порівнянні з хлопкольнянимі, їх поверхнева щільність коливається в межах 150-280 м. / М 3, однак тут можна виділити групи платтяних і костюмно-платтяних тканин. Меланжеві і пістрявотканими льнолавсановие тканини мають різноманітні малюнки клітин і смуг.  Третю велику групу асортименту лляних тканин складають тканини з бавовняною пряжею в основі і льнолавсановой змішаної пряжею в качці, іноді в поєднанні з бавовняною пряжею. Це дозволяє одержувати більш легкі, тонкі і менш жорсткі тканини з хорошими гігієнічними властивостями, при збереженні високої міцності і зносостійкості. Оскільки запровадження бавовняної пряжі трохи знижує несминаемость і підвищує усадочної тканин, в порівнянні з льнолавсановимі, ​​їх піддають малосмінаемой і малоусадочной обробці. 

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]