- •Тема 1. Призначення та основні напрями діяльності центральних банків
- •Тема 2. Організація та регулювання готівкового обігу
- •Тема 3. Кредитно-розрахункове обслуговування комерційних банків
- •Тема 4. Регулювання банківської діяльності та нагляд
- •Тема 5. Центральний банк – банкір і фінансовий агент уряду
- •Тема 6. Грошово-кредитна політика та інструменти її реалізації
- •Тема 7. Валютна політика
- •Основні напрямки діяльності центральних банків
- •Принципи організації та функціонування нбу.
- •Європейська система центральних банків: основи організації та функціонування
- •Взаємовідносини нбу з органами державної влади
- •Статус і форми організації центральних банків
- •Порядок формування і повноваження Ради нбу
- •Порядок формування і повноваження Правління нбу
- •Порядок формування і повноваження Ради нбу
- •Призначення центральних банків та основні положення, що характеризують їх правовий статус.
- •Охарактеризуйте діяльність центрального банку як банкіра уряду
- •Охарактеризуйте діяльність центрального банку як “банку банків”
- •Охарактеризуйте принципи незалежності і економічної самостійності нбу
- •Операції центрального банку та їх відображення в балансі
- •Причини виникнення емісійних банків у 19 ст. Та їх сутність. Причини і шляхи створення центральних банків.
- •Прогнозування нбу готівкового обігу: зміст, призначення прогнозу і організація роботи по його складанню в установах нбу
- •Прогнозування видач готівки з кас банків на оплату праці
- •Повноваження нбу як емісійного центру готівкового обороту.
- •Регулювання нбу готівкового обігу у позабанківській сфері.
- •Організація емісійно-касової роботи в системі нбу.
- •Чинники, що визначають структуру грошової маси за формою грошей, і шляхи скорочення частки готівки.
- •Світовий досвід рефінансування комерційних банків
- •Розвиток кредитних відносин нбу з комерційним банком
- •Рефінансування комерційних банків шляхом проведення операцій репо
- •Охарактеризуйте моделі міжбанківських розрахунків у сеп за консолідованим кореспондентським рахунком
- •Охарактеризуйте принципи організації та функціонування сеп нбу та порядок проведення розрахунків через сеп
- •Охарактеризуйте структурну побудову сеп нбу і функції її окремих ланок
- •Рефінансування нбу банків шляхом надання кредиту овернайт.
- •Рефінансування нбу банків шляхом надання стабілізаційного кредиту та довгострокового кредиту.
- •Охарактеризуйте порядок рефінансування нбу комерційних банків шляхом проведення кредитних тендерів (умови доступу, порядок надання і погашення кредитів).
- •Рефінансування нбу банків шляхом надання стимулюючих кредитів.
- •Регулювання банківської діяльності: зміст, необхідність, задачі
- •Охарактеризуйте методи банківського нагляду, що застосовує нбу.
- •Організація системи банківського регулювання і нагляду (світовий досвід і в Україні).
- •Сутність необхідність та організація системи банківського регулювання та нагляду в Україні
- •Система гарантування банківських вкладів в Україні
- •Порядок ліцензування банківської діяльності в Україні (умови, порядок видачі ліцензії та письмових дозволів – на прикладі конкретного виду діяльності банків).
- •Сучасні світові тенденції розвитку системи банківського регулювання .
- •Дистанційний моніторинг діяльності банків: зміст і способи здійснення
- •Порядок інспектування комерційних банків
- •Визначення рейтингової оцінки діяльності банків за системою camels (порядок оцінки кожного компоненту) та її застосування.
- •4,1 Контроль нбу за дотриманням комерційними банками економічних нормативів
- •Оцінка нбу діяльності банків за системою оцінки ризиків
- •Формування і використання резервів на покриття кредитного ризику
- •Формування і використання резервів на покриття ризиків від непогашення дебіторської заборгованості
- •Контроль нбу за дотриманням банками економічних нормативів. Санкції нбу за порушення нормативів.
- •Охарактеризуйте заходи впливу, які застосовує нбу до комерційних банків за порушення банківського законодавства
- •Охарактеризуйте запровадження нбу тимчасової адміністрації в банках.
- •Охарактеризуйте порядок та основні етапи процедури ліквідації банків в Україні.
- •Сутність, призначення та порядок розрахунків нормативів, що регламентують діяльність банків.
- •Норматив регулювання ліквідності
- •Нормативи що регламентують ризики
- •Охарактеризуйте порядок отримання банками України письмових дозволів на виконання окремих операцій .
- •Охарактеризуйте діяльність нбу на первинному ринку державних цінних паперів
- •Зовнішній борг і роль нбу в управлінні боргом
- •Внутрішній державний борг і роль нбу в управлінні боргом
- •Охарактеризуйте основні напрямки діяльності нбу як Банкіра і фінансового агента уряду
- •3.1 Кредитування уряду
- •3.2 Банківське обслуговування уряду
- •3.3 Фінансування та державний борг
- •Порядок проведення нбу аукціонів з розміщення овдп
- •Роль нбу у забезпеченні касового виконання бюджету.
- •Зміст грошово-кредитної політики, вимоги до її інституційної основи та порядок формування грошово-кредитної політики.
- •Типи грошово-кредитної політики: умови, мета застосування , види, інструменти реалізації.
- •Місце і роль грошово-кредитної політики в системі державного регулювання економіки
- •Класифікація інструментів грошово-кредитної політики
- •Політика обов’язкових резервних вимог: зміст, ефективність, основні компоненти механізму резервування. Чинний порядок резервування в Україні.
- •Цільова спрямованість грошово-кредитної політики.
- •Призначення та порядок проведення нбу операцій прямого та зворотнього репо
- •Процентна політика центрального банку : зміст, ефективність політики, види процентних ставок, чинники, що визначають облікову ставку нбу.
- •Політика операцій з цінними паперами на відкритому ринку: зміст, ефективність, характеристика операцій.
- •Еволюція грошово-кредитної політики нбу
- •Інституційна основа грошово-кредитної політики
- •Охарактеризуйте ринкові інструменти грошово-кредитної політики
- •Охарактеризуйте адміністративні інструменти грошово-кредитної політики
- •Охарактеризуйте рестрикційну грошово-кредитну політику: умови і мета застосування, інструменти реалізації
- •Охарактеризуйте експансійну грошово-кредитну політику: умови і мета застосування, інструменти реалізації
- •Режим інфляційного таргетування
- •Призначеня депозитних сертифікатів нбу. Порядок їх розмішення та погашеня.
- •Взаємозвязок грошово-кредитної та фіскально-бюджетної політики.
- •Характеристика інструментів валютної політики.
- •Повноваження нбу у сфері валютного регулювання і контролю
- •Формування (структура, джерела) та управління золото-валютним резервом нбу
- •Регулювання нбу поточних валютних операцій
- •Регулювання нбу операцій, пов’язаних з рухом капіталу
- •Охарактеризуйте дисконтну політику центрального банку як метод регулювання валютного курсу
- •Охарактеризуйте диверсифікацію валютних резервів, валютні обмеження і девізну політику як інструменти валютної політики.
-
Причини виникнення емісійних банків у 19 ст. Та їх сутність. Причини і шляхи створення центральних банків.
Центральні банки у їх сучасному розумінні були створені у ХХ ст., що пов’язано з процесом демонетизації золота. демонетизація золота — поступовий процес втрати золотом функцій грошей. з початком першої світової війни (1914—1918) країни, що воювали, припинили обмін національних грошових знаків (банкнот) на золото. після першої світової війни золотовалютний стандарт зберігся лише у сша. деякі країни відновили золотий стандарт, але в обмежених (усічених) формах — золотозливковій і золотодевізній. емісійні банки відповідно до форми стандарту обмінювали банкноти (національну валюту) на зливки золота (англія, франція) або на іноземну валюту (девізи), яка розмінювалася на золото (німеччина, австрія). у 30-ті роки були ліквідовані всі форми золотого стандарту у внутрішньому обороті країн.
Після другої світової війни золотий монометалізм відновився, але в ще більш усіченій формі — золотодоларового стандарту. у внутрішньому обороті країн обмін національних грошей на золото не був відновлений. зв’язок національних валют із золотом забезпечувався через надання можливості урядам і емісійним (центральним) банкам країн — членів міжнародного валютного фонду обмінювати долари сша, якими вони володіли, на зливки з ливки.
Демонетизація золота спричинила:
-
по-перше, перехід від системи обігу повноцінних грошей до системи обігу неповноцінних грошей, які не мають власної реальної вартості і не обмінюються на повноцінні гроші, зокрема на золото. Характерною рисою системи обігу повноцінних грошей був високий рівень стихійної саморегуляції грошового обороту, тобто забезпечення національної економіки необхідною та достатньою масою грошей. В умовах обігу неповноцінних грошей цей механізм перестає діяти і тому виникає потреба в регулюванні грошового обороту з боку дер- жави;
-
по-друге, створення спеціального органу державного управління — центрального банку, основним призначенням якого стала не тільки емісія грошових знаків, а й забезпечення регулювання їх обігу;
-
по-третє, запровадження особливого емісійного механізму (грошово-кредитної політики), який дає можливість узгоджувати емісію грошей зі зміною потреб економіки в платіжних засобах і завдяки якому держава в особі центрального банку має можливість активно впливати не тільки на грошово-кредитну сферу, а й на реальний сектор економіки.
Застосування суб’єктами економіки неповноцінних грошей ґрунтується на їх вірі в можливість використання цих грошей як купівельного і платіжного засобу. Держава в особі центрального банку бере на себе зобов’язання підтримувати цю віру шляхом регулювання обороту грошей і забезпечення у такий спосіб стабільної купівельної спроможності національних грошей.
Створення центральних банків відбувалося двома шляхами.
Перший шлях (його можна назвати еволюційним) — поступове перетворення емісійного банку країни у центральний банк. Цей шлях характерний для країн, в яких на початок ХХ ст. вже існували емісійні банки (Франція, Великобританія, Швеція). Становище емісійного банку у ролі центрального банку змінювалося поступово в міру того, як він брав на себе або йому делегували певні повноваження (функції), наприклад зберігання резервів комерційних банків, кредитна підтримка банків, управління державним боргом тощо. Поняття «центральні банки» почали застосовувати в теорії і на практиці починаючи з 20-х років ХХ ст.
Другий шлях (його можна назвати директивним) — створення центрального банку на основі спеціального закону, який передбачає особливий статус новоствореного банку з моменту його заснування. цей шлях характерний для розвинутих країн, в яких з тих чи інших причин на початок хх ст. не існувало єдиного емісійного банку (наприклад, сша), а також для колишніх колоній і постсоціалістичних країн, які у хх ст. створювали національні банківські системи за принципом дворівневої побудови.