Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті

На початку практичного заняття викладач розбирає зі студентами домашнє завдання, визначається вихідний рівень знань шляхом тестового контролю. Потім студенти розпочинають самостійну роботу – приступають до курації заздалегідь підготовлених для цього хворих, працюють в опе­раційній, перев'язувальній, маніпуляційній. Потім працюють з історіями хвороби.

Хворим, котрі курируються в гінекологічному відділенні, накреслюють план ведення, що включає діагностично-лікувальні заходи залежно від існуючої ситуації. Докладно розбирається кожний конкретний випадок.

В кінці заняття проводиться аналіз самостійної роботи кожного студента і заключний тестовий контроль.

Неплідний шлюб. Планування сім`ї. Контрацепція

Актуальність теми: Безплідний шлюб - проблема, що займає особливе місце в медицині, що пояснюється залежністю від стану здоров'я двох індивідуумів - обох подружжя, а також соціальних факторів, які у свою чергу часто визначають стан здоров'я подружжя й ступінь порушення репродуктивної функції.

Медичні аспекти проблеми безплідності змінюються залежно від загального прогресу в медичній науці й практиці.

За визначенням ВООЗ безпліддя це відсутність вагітності при регулярного полового життя без застосування протизаплідних засобів протягом 1 року, сімейних пар репродуктивного віку зіштовхуються із проблемою безплідності. 20% сімей в Європі відчувають затримку в настанні першої вагітності, а 3-5% від цієї кількості залишаються неплідними на майбутнє. Довгий час дискутувалося питання: непліддя – це захворювання чи синдром. За визначенням ВООЗ – це захворювання чоловіка та жінки, а тому в Х Міжнародному переліку захворювань непліддя шифрується як захворювання чоловіка та жінки під різними номерами. Частота жіночого безпліддя становить 60% та чоловічого - 40%. Частота ендокринного безпліддя (порушення овуляції) складає 35-40%, трубно-перітоніального - 20-30%, безпліддя яке зв’язане з гінекологічними захворюваннями - 15-25%, безпліддя неясного генезу, причину якого доступними методами дослідження встановити не вдається - 15%. Особливі труднощі становлять питання, пов’язані з діагностикою тієї чи іншої форми жіночого безпліддя, а також лікування жіночого безпліддя та розробки діючих методів профілактики.

Цілі навчання:

Загальна мета - уміти запідозрити певні форми жіночого безпліддя, намітити план обстеження і виробити тактику лікування.

Конкретні цілі	Цілі вихідного рівня знань - умінь
1.Вибрати з даних скарг, анамнезу відомості , характерні для жіночого безпліддя.	1.Збирати й оцінювати анамнез – каф. пропедевт. терапії
2. Визначити об’єм, послідовність методів обстеження та виявити найбільш інформативні ознаки безпліддя при об’єктивному і додатковому методах обстеження. 3.Уміти орієнтуватися у визначені різних форм жіночого безпліддя та визначити тактику лікування.	2. Інтерпретувати результати методів обстеження: фізичні і лабораторні – каф. пропедевт. терапії; УЗД, ФКГ, термографія – каф. радіології. 3.Виявитти морфологічний субстрат описувати механізм розвитку захворювання – каф. пат. фізіології; – каф. пропедевт. терапії; – каф. акушерства та гінекології.