Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті

На початку практичного заняття викладач визначає рівень підготовки студентів до заняття за допомогою тестових завдань. Основний етап заняття – самостійна робота студента. Під час самостійної роботи студенти здійснюють курацію жінок із запальними захворюваннями жіночих статевих органів, під час якої мають самостійно збирати анамнез і проводити об’єктивне дослідження. Проводять дослідження за допомогою основних гінекологічних методів (огляд зовнішніх статевих органів, шийки матки у дзеркалах, бімануальне вагінальне дослідження). На фантомі відпрацьовують практичні навички, вирішують ситуаційні завдання по даній темі. Потім здійснюється аналіз і корекція самостійної роботи. Студенти доповідають результати, іде їхнє обговорення. Наприкінці заняття проводиться тестовий контроль і підводять підсумки.

Ендометріоз. Доброякісні пухлини жіночих статевих органів

Актуальність теми: Актуальність теми: проблема діагностики і адекватного лікування хворих із доброякісними пухлинами матки та яєчників має не тільки медичне, а й соціальне значення, оскільки тісно пов’язана із питаннями запобігання новоутворень жіночих статевих органів, профілактики онкологічних ускладнень, зберігання повноцінної менструальної і репродуктивної функції у жінок молодого віку. Значний ріст цієї патології пов’язують із впливом на організм жінок несприятливих чинників навколишнього середовища, нервно-психічною перенапругою, що відбивається на гормональній функції статевих залоз. Міома матки - доброякісна гормонозумовлена і гормонозалежна пухлина, що складається з м'язових та сполучнотканин­них елементів, на цей час спостерігається значне зростання захворюва­ності на міому і почастішали випадки в жінок дітородного віку (30-35 років). Під час захворювання нерідко спостерігаються такі ускладнення, як мат­кові кровотечі з розвитком постгеморагічної анемії, озлоякіснювання пух­лини, народження субмукозного фіброматозного вузла. Крім того, міома чинить несприятливий вплив на перебіг вагітності - можливі вади розвитку, неправильне положення плода, перешкода для природного розродження.

Яєчник, за різноманітності видів пухлин займає одне з перших місць. Термін "пухлина яєчника" часто застосовується поза відповідністю зі справжнім поняттям про пухлину. Пухлиноподібні утворення зустрічають­ся в 34%, а істинні пухлини яєчників у 66% випадків. Прості кісти утво­рюються в результаті накопичення рідини в порожнині. Істинні пухлини яєчників досить різноманітні. Найбільшу групу доброякісних пухлин представляють кістоми яєчників. Вони мають більш або менш виражене проліферуюче зростання і можуть досягати значних розмірів. Можуть виникати такі ускладнення, як перекручування ніжки кістоми, розрив стінок пухлини, інфікування. Відмічено великий відсоток злоякі­сного переродження. Тому велике значення має рання діагностика і своєчасне оперативне лікування хворих на пухлини яєчників. Все вищевикладене свідчить про актуальність теми, що вивчається.

Цілі навчання:

Загальна мета: уміти запідозрити доброякісне захворювання жіночих статевих органів, обґрунтувати тактику ведення хворих із цією патологією.

Конкретні цілі

Початковий рівень знань - умінь

Вибрати з даних скарг, анамнезу захворювання, анамнезу життя відомості, що відображають наявність ознак доброякісних захворювань жіночих статевих органів. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при цієї патології. Поставити попередній діагноз. 4. Визначати тактику ведення (принципи оперативних втручань та консервативного лікування, реабілітаційні заходи) при доброякісних захворюваннях жіночих статевих органів та їх ускладненнях.

Збирати скарги, анамнез захворювання, анамнез життя: - каф. пропедевт. терапії; - каф. анатомії. 2. Оцінювати дані фізикальних, лабораторних, інструментальних досліджень і морфологічний субстрат захворювань: - імунологічні - кафедра мікробіології - гормональні - кафедра біохімії - морфологічні - кафедра патологічної анатомії - інструментальні - кафедра радіології і променевої діагностики - фізикальні і лабораторні - кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб. 3.Визначити механізм розвитку захворювання: - кафедра патологічної фізіології людини - кафедра патологічної анатомії - кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб. 4.Вибирати медикаментозні засоби для надання допомоги: - каф. фармакології - каф. хірургії.