Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Komplekt_1.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
05.12.2018
Размер:
746.5 Кб
Скачать

13.Глобалізаційні та інтеграційні процеси в сучасній в економічній системі.

Питання глобалізації та інтеграційних процесів є дуже актуальними, адже з 193-х незалежних крїн світу тяжко виділити хоча б одну, на яку б не справили свій вплив глобалізаційні процеси, через що сучасне суспільство, державно-правові устрої країн, економіки та соціальні сфери держав зазнають суттєвого впливу та явним чином видозмінюються. Всі ці змінні процеси несуть різноплановий характер і не можна чітко виділити позитивний чи негативний, та можна прослідкувати геоекономічні та геополітичні зміни світового устрою, де неабияку роль відіграє міжнародна діяльність держав, діяльність транснаціональних корпорацій-гігантів, які дедалі більше заповнюють чи навіть монополізують ринки товарів та послуг у всьму світі. Сучасний етап світового розвитку характеризується динамічним поглибленням процесів інтеграції політичного, економічного, культурного життя країн світу. У широкий вжиток увійшов термін глобалізація як якісно новий етап інтернаціоналізації господарського життя, який характеризується різким зростанням ролі зовнішніх факторів розвитку всіх держав і створення транснаціонального капіталу, як процес посилення світової інтеграції у результаті глобальних операцій ТНК. Глобальна економічна інтеграція як нова еволюційна форма міжнародної економічної інтеграції є процесом посилення взаємозв'язку та взаємозалежності суб'єктів світового господарства і міжнародних економіч­них відносин, наслідком чого є їх цілісність та емерджентність, які проявляються у сфері торгівлі, глобального руху фінансово-інвестиційних ресурсів, інформації та продуктових сил; виробництві та формуванні відповідної інфраструктури.

На відміну від міжнародної економічної системи, глобальна економічна система як економічна система найбільш високого еволюційного ступеня розвитку є життєздатною системою нестабільного типу, якій притаманні високий ступінь взаємозалежності між усіма її внутрішніми елементами, наявність крос-ієрархічних взаємозв’язків між ними та здатність системи до самоорганізації за наявності зв'язаних процесів, а саме інституціональної детермінації взаємодії її суб’єктів різних ієрархічних рівнів; підтримки життєвоважливого балансу в узгодженні інтересів зі зв’язаними системами, а саме політичною, соціальною, екологічною та науково-технологічною.

Доведено, що прояви процесу глобальної інтеграції економічних систем спостерігаються на всіх рівнях економічних систем. Голов­ними тенденціями глобальної інтеграції економічних систем є, по-перше, процес інтернаціоналізації, який проявляється на всіх рівнях елементів глобальної економічної системи, наслідками чого на мікрорівні є процес транснаціоналізації, а на макрорівні – економічна регіоналізація.

14.Глобалізація в науково-технологічній сфері. Становлення “нової економіки”.

Сучасний розвиток світового економічного простору засвідчує тенденцію формування нових критеріїв конкурентних переваг в умовах науково-технічного прогресу. Пріоритетним і визначальним за цього постає спроможність суб’єктів міжнародних економічних відносин генерувати відповідні стратегії розвитку в контексті здійснення інноваційної інтеграції. Активізація даного процесу є невід’ємною складовою становлення постіндустріальної економіки, що супроводжується глобальною конкуренцією за економічні, науково-технологічні та екологічні ресурси, масштабною інфраструктурою комерціалізації інновацій, а також динамікою змін середовища зовнішньоекономічної діяльності. За таких умов виникає новий рівень прояву конкуренції між країнами в потенціалі адаптації їх соціально-економічних систем до вимог світового ринку інноваційної продукції, що передбачає «ефект випередження» в продукуванні нових товарів і послуг, розширенні номенклатури виробництва, оновленні структури експорту наукомісткої продукції, освоєнні екологічних технологій та нових видів відновлювальних ресурсів тощо. Визначення лідируючих позицій країн-власників технологій на світовому ринку залежить, насамперед, від складності та унікальності товарів. За цього найбільшої цінності набувають метатехнології та гіпертехнології, які характеризуються високою продуктивністю інформатизації, використанням ком’ютерних мереж, впровадженням технологій супутникового зв’язку, розвитком організаційних технологій тощо. Саме тому специфіка та динаміка глобальної конкуренції визначається залежно від рівнів «технологічної піраміди», що передбачає ранжування технологій за силою зростання впливу на ринки інноваційної продукції. Поняття „нова економіка” виступає в якості системного явища, що поступово формується в межах індустріального періоду економічного розвитку шляхом впровадження досягнень науково-технічного прогресу, інноваційних методів господарювання, інтелектуального людського капіталу, передових технологій і галузей національної економіки, пріоритету виробництва знань, послуг та становлення менталітету творчого, ефективного, раціонального бізнесу. Це поняття виникає в науковій літературі, а також у господарському житті з середини ХХ століття як наслідок кардинальних інноваційних змін в техніці, технологіях, моделях та типах економічного, соціального, екологічного, демографічного, політичного, правового, суспільного життя населення розвинутих країн і світу в цілому. Тому критеріями визначення особливостей та напрямків становлення нової економіки в країні є показники розвитку кожної з її складових. Нова економіка в останнє десятиріччя все більш набуває рис креативної економіки: активно реагує на потреби сучасності і постійні зміни в наслідок появи інновацій; демонструє пріоритетне ставлення до творчої людини; має демократичну структуру менеджменту та високу маркетингову культуру, де саме клієнт виступає як головна діюча особа. Її фундаментом стає креативний соціальний клас, тобто талановиті, мобільні люди, які живуть і творче працюють та реально створюють нову економіку в розвинутих країнах світу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]