49.Основні суперечності глобальних трансформацій.

Реальні процеси глоб-ції вкрай суперечливі, ставлять світове співтовариство перед серйозними викликами.

Позитивні риси глоб-ції:

-поширення нових інформаційних технологій і пов’язаними з ними переваги;

-розширення ринків і загострення міжнародної конкуренції;

-збільшення виграшу від торгівлі на взаємовигідній основі;

-посилення уваги до проблем людства.

Негативні риси:

-посилення нерівномірності розвитку країн світу;

-нав’язування сильними країнами своєї волі нераціональної структури господарства, політ і екон залежності;

-посилення навантаження на світову екосистему та назрівання конфліктів;

-посилення протиріч між глоб та нац. Інтересами в умовах відсутності системи глоб управління та ефективних механізмів міжн координації.

Основні напрямки протиріччя глоб-ції:

-концентрація в постіндустр світі більшої частини інтелект і технолог потенціалу;

-зосередження основних торгівельних потоків в межах співдружності розвинутих країн;

-замкнення інцест потоків;

-спрямованість міграційних потоків з країн третього світу в розвинуті регіони.

50.Основні школи сучасної глобалістики.

У рамках парадигми сучасної глобалістики сформувалися і відповідні наукові школи:

1)Еколого-економічна (П.Екінс, Х. Гендерсон, Х. Дейлі) , яка наголошує на реалізації системного підходу в дослідженні суспільних проблем, на відмові від зосередження на внутріш­ніх закономірностях економіки, вима- гаючи включення до аналізу зовнішніх, неекономічних факторів, врахування чис­ленних взаємодій і взаємозв’язків між суспільством і природою. Також дана школа доводить можливість поєднання екологіч­них і економічних інтересів у процесах глобального розвитку.

2)Універсального еволюціонізму (М.Моісеєв) -- наголошує на тому, що глобальна природа є самоорганізованою системою, реакція якої є хоча і непрогнозованою, але неминучою в довгостроковому плані. Саме тому процеси глобального розвитку повинні враховувати зворотну реакцію біосфери.

3)Глобальної екології -- Розробляє теорію глобальних рішень і ком­промісів.

Науково обґрунтовує модель глобальних наслідків ядерної війни, «ядерної зброї», «ядерної зими», а також соціологію глобального компромісу.

Доводить можливість реалізації світових угод кооперативного типу задля вирішення планетарних завдань.

Пропонує концепцію «Глобальних інститутів згоди», що можуть досягати стабіль­них і ефективних компромісів.

4)Контрольованого глобального розвитку (Д.Гвішіані) -- Передбачає реалізацію програми «Моделювання глобального розвитку» з метою створення системи моделей альтернативного глобального розвитку і рекомендацій з вибору оптимальних стратегій управління. Глобалістиці пропонується розвиватися з позицій загально-соціологічної теорії і методології. Перехід до інформаційного суспільства розглядається як магістральний шлях вирішення глобальних проблем.

5)Міжнародної політичної економії (С.Стрендж, Е.Хеллайнер,Ф.Черні,Л.Вейс) -- Відслідковує формування глобального еко­номічного, правового і політичного простору поряд зі становленням нового світогосподарського порядку. Аналіз цих процесів проводиться під кутом зору силових відносин і міждержавних конфліктів. Констатується визначна роль політичних рішень (чи відсутність таких) у розвитку найважливіших світогосподарських тенденцій і процесів. Розбираються суперечності між окремими групами інтересів, відомствами і гілками влади, їх вплив на формування економічної і зовнішньої політики країни, на наявність чи відсутність єдності під час захисту національних інтересів.

6)Економічної соціології (Ф.Бродель,М.Вебер, І. Шумпетер, К.Поланьї, Е. Дюргейм) -- Зазначає, що економіка є тісно пов’яза­ною з іншими сферами суспільного життя, що економічні процеси визначаються сукупністю суспільних інститутів. До таких інститутів належать не тільки правові норми і адміністративні рішення, а і си- стеми цінностей, пріоритети, традиції, мораль, етика, що панують в суспільстві.