- •1. Альтерглобальні сценарії світового розвитку.
- •2. Антиглобалістські рухи. Ідеологія і програми.
- •3. Антиглобалістські рухи. Мотивація і результати.
- •4. Бідність і поляризація в глобальних умовах розвитку.
- •5. Біполярний сценарій глобального розвитку і основні напрями його реалізації.
- •6.Варіанти позиціонування україни на пострадянському просторі і проблеми реінтеграції в глобальних умовах.
- •7.Взаємодія країн «Центру» та країн «Периферії» в умовах глобалізації.
- •8.Вплив глобалізації на країни – лідери світової економіки.
- •9.Вплив глобалізації на країни, що розвиваються.
- •11. Геоекономічні реалії і інтеграційні стратегії України.
- •12.Геополітичний формат глобальної конкуренції.
- •13.Глобалізаційні та інтеграційні процеси в сучасній в економічній системі.
- •15.Глобалістика як нова самостійна наука, етапи її становлення.
- •16.Глобальна економічна безпека та шляхи її забезпечення.
- •17.Глобальні виміри демографічної проблеми.
- •18.Глобальні виміри екологічної проблеми.
- •19. Глобальні виміри продовольчої проблеми.
- •20. Глобальні війни. Типізація і сучасний інструментарій.
- •21. Глобальні кризи. Передумови виникнення і характер протікання.
- •22. Дезінтеграція та реінтеграція в глобальній економіці.
- •23. Державний суверенітет і проблема відкритості економіки.
- •24. Державно-корпоративний глобалізм і проблема силової глобалізації.
- •25. Динамізм, напрямки і результати взаємодії «Україна-сша» в умовах глобальних економічних трансформаціях.
- •26. Динамізм, напрямки і результати взаємодії «Україна-єс» в умовах глобальних економічних трансформаціях.
- •27. Динамізм, напрямки і результати взаємодії «Україна-Російська Федерація» в умовах глобальних економічних трансформаціях.
- •28. Економічні кризи в умовах глобалізації.
- •29. Євразійський інтеграційний вектор України, характеристика і сценарії розвитку.
- •31.Загальні підходи до виокремлення стадій глобального розвитку.
- •34.Інноваційно-інтелектуальна стратегія розвитку України в умовах глобалізації
- •35.Інституційне оформлення унітарного сценарію глобального розвитку
- •36.Ключові чинники глобальних трансформацій.
- •37.Консолідаційні корпоративні стратегії в глобальних економічних умовах.
- •38.Країни, що розвиваються в умовах глобалізації. Потенціал і характер формування конкурентних переваг.
- •39. Масштаби і динамізм розвитку процесів торгівельної глобалізації.
- •40.Міжнародні організації та їх роль в становленні глобального світового порядку.
- •41.Наслідки і результати співробітництва України з організаціями глобального профілю діяльності.
- •42.Наслідки розширення єс і проблеми геоекономічного статусу України.
- •43.Національні фірми в транснаціональних корпоративних системах в умовах гобалізації.
- •45.Нерівномірність еко та соц розвитку країн в умовах глобалізації.
- •46.Нова економіка» як форма реалізації нац конкур переваг.
- •47.Об’єкти і суб’єкти глобальної системи економічного регулювання.
- •48.Оон і нові пріоритети світового розвитку. Проблема трансформації і механізму функціонування.
- •49.Основні суперечності глобальних трансформацій.
- •50.Основні школи сучасної глобалістики.
- •51.Парадокси фінансової глобалізації.
- •52.Перспективи фінансової діяльності тнк у контексті сучасних тенденцій глобалізації.
- •53.Перспективні сценарії глобального розвитку.
- •54.Політико – правовий вимір глобалізації.
- •55.Потенціал формування транснаціонального характеру економіки України.
- •56.Принципові підходи до визначення глобалізації.
- •57.Природа і типізація глобальних економічних парадоксів.
- •58.Проблема визначення часових меж глобалізації.
- •59.Проблема державної економічної і політичної безпеки в умовах глобалізації.
- •60.Проблема ефективності регіональних економічних блоків.
- •61.Проблема конкурентоспроможності України в глобальній економіці.
- •62.Проблема національної конкурентоспроможності в умовах глобалізації.
- •63.Проблема прогнозування і управління глобальними кризами на міждержавному рівні.
- •64.Проблема формування глобального інформаційного суспільства.
- •65.Проблеми і перспективи співробітництва з сот в контексті забезпечення глобальної конкурентоспроможності України.
- •66.Регіоналізація як сценарій глобальних трансформацій.
- •67.Роль і функції держави в умовах глобальних трансформацій.
- •1)Г специфічно інтегрує світ- відбув стратифікація світ спільноти
- •69.Соціо – культурний вимір глобалізації.
- •70.Соціокультурні і політичні аспекти глобалізації.
- •71.Становлення глобальних регуляторних інститутів. Майбутнє міжурядових організацій.
- •72.Статус і характер діяльності неурядових організацій в глобальних умовах.
- •73.Створення українських фінансово – промислових груп та конгломератів як альтернатива експансії тнк.
- •74.Стратегії та перспективи консолідації корпоративних структур.
- •75.Субрегіональний вектор інтеграційної політики україни в глобальних умовах.
- •76.Сучасна глобальна фінансова криза: причини та прояви.
- •77.Сучасна система регулювання глобальних процесів та об’єктивна необхідність її вдосконалення.
- •78. Сучасні міжнародні інтеграційні пріоритети для України.
- •79.Тенденції постіндустріалізму і новітня поляризація світу.
- •80.Тнк як рушійні сили глобальних економічних трансформацій.
- •81.Транснаціоналізація як основний фактор формування глобальної економіки.
- •82. Трансформація функцій держави в умовах глобалізації
- •83. Україна на геополітичній карті світу. Проблема збереження суверенного статусу в умовах глобалізації
- •84.Фактори економічного розвитку країн – лідерів світового господарства в глобальних умовах.
- •85.Фактори економічного розвитку країн, що розвиваються, в умовах глобалізації.
- •86.Феномен “країни-системи” в глобальній економіці.
- •88.Характеристика глобального етапу розвитку економічної системи світу.
- •89. Характеристика ключових глобальних проблем економічного розвитку
- •90. Цивілізаційні виміри глобального економічного розвитку
- •91. Цивілізаційні виміри стратегій глобалізму.
65.Проблеми і перспективи співробітництва з сот в контексті забезпечення глобальної конкурентоспроможності України.
16 травня 2008 року набрав чинності ратифікований ВР 10 квітня п.р. Протокол про приєднання України до Марракеської Угоди про створення СОТ і Україна стала 152-м членом.
Створює значні можливості для українських товаровиробників, які принесуть Україні кращий доступ до світових ринків, розширять споживчий асортимент та полегшать доступ до іноземних технологій. Водночас рівень конкуренції на внутрішньому ринку суттєво зросте, а оскільки до України прийдуть нові міжнародні гравці, то необхідно бути до цього підготовленими. Тож пріоритетним має бути забезпечення конкурентоспроможності українського бізнесу як на теренах нашої держави, так і на світовій арені.
Переваги:
-режим найбільшого сприяння у торговельному просторі всіх країн-членів СОТ, одночасне покращання умов торгівлі з 152 країнами світу, на які припадає понад 95% світ торгівлі;
- зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу укр товарів на товарні ринки країн-членів СОТ;
-можливості захисту інтересів укр виробників згідно з процедурою розгляду торговельних спорів СОТ;
-набуття офіційного статусу переговорного процесу з створення зони вільної торгівлі з ЄС; скасування квот на експорт укр продукції металургії до ЄС;
-доступ до дешевших комплектувальних, устаткування і сировини;
-забезпечення недискримінаційного транзиту товарів та послуг.
Найбільш корисне для металургійної та хімічної промисловостей. “Для цих галузей найбільше значення матимуть покращання доступу до ринку, а також реформа тарифів, і, відповідно, краща доступність обладнання та матеріалів. Найбільше зростання експорту відбудеться в с/г, хімічній промисловості та металургії.
ВВП зростатиме через нарощення виробництва укр продукції, викликане поліпшеним доступом до світового ринку. Уповільниться зростання споживчих цін, оскільки конкуренція з імпортною продукцією стимулювати укр виробників стримувати підвищення цін. Цінові коливання на внутрішньому ринку наближатимуться до рівня ЄС, де зростання індексу споживчих цін традиційно перебуває на рівні 2-2,5 %.
- зменшення обмежень на імпорт продукції. - ситуація стимулюватиме вітчизняних сг виробників переоснащувати виробництво, залучати інновації, інвестиції, аби не втратити свій бізнес і забезпечити його конкурентоспроможність як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
- впровадження на вітчизняних підприємствах харчової промисловості міжнародних систем управління безпечності та якості харчової продукції,
Проблеми:
-загострення конкуренції на внутрішньому ринку
-необхідність впровадження нових норм безпеки та якості продукції.
- наплив неякісних товарів на укр ринок. Однак це проблема укр. стандартів, а не членства в СОТ. Аграрії вважають, що членство в СОТ негативно впливає на госп-во, через обмеженість дотацій в рамках СОТ та високі відсотки кредитування
66.Регіоналізація як сценарій глобальних трансформацій.
Ю. Пахомов -регіоналізація –реакція на негативні прояви глобалізації, спроба захиститися від її руйнівних наслідків. Основним поштовхом стала світова фін криза 1995 – 1998 рр. Формування регіонів дає їм можливість „закритися” і залишатися самодостатніми у випадку потрясінь у зовн світі. Регіоналізм - засіб збереження політичного контролю над процесами глобалізації в ек сфері, які послабили ступінь впливу нац інструментів економічної політики.
З іншого боку, регіоналізація - логічне продовження глобалізації, одна з її зовн форм. Вона обумовлює міцніше зчеплення окремих нац господарств, їх зрощування в єдиний ек організм і підштовхує процес глобалізації, створюючи для нього опору.
Регіоналізація - формування інтеграційних об’єднань країн з приблизно однаковим рівнем розвитку, господарське зближення держав на регіональній основі, що набуває форми ек інтеграції.
Розглядаючи хід регіоналізації, важливою залишається відповідь на запитання, чи є зміцнення трьох економічних блоків, центрами яких стали США, ЄС та Японія, загрозою для подальшої лібералізації глобальних ринків товарів та послуг та джерелом потенційних широкомасштабних конфліктів, адже саме регіональні блоки активно використовують у практиці регулювання нетарифні обмеження. Якщо на поч і в серед XX ст. регіоналізм був цілком позитивним процесом, що сприяв пошуку компромісів саме в галузі усунення перешкод на шляху лібералізації ринків, то наприкінці XX ст. —поч XXI ст. він виявив себе як процес менш ефективний, аніж система багатостороннього регулювання торговельних відносин.
Крім того, всередині самого процесу інтеграції виникли ознаки внутрішньої кризи. На стику двох глобальних тенденцій інтеграції і дезінтеграції тільки визріває парадокс дисоціації, який має підґрунтям сучасну динаміку інтеграційних процесів в ЄС, країнах Північної та Латинської Америки та Азійського регіону, попри їхню різновекторність і різну глибину взаємодії.