Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Komplekt_1.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
05.12.2018
Размер:
746.5 Кб
Скачать

24. Державно-корпоративний глобалізм і проблема силової глобалізації.

Сучасний корпорат глобалізм трансформується в державно-корпорат глобалізм. Проблеми і перспективи інституту держави в епоху глоб. обговорюються, в осн., з позицій інтересів корпорацій, яким держави або заважають, або потрібні лише як знаряддя внутр і зовн експансії.

Інститут держави опинився під особливо високим тиском корпорацій у другій пол. ХХ ст. в умовах інтенсифікації процесів глоб. і формування ек системи глобалізму. Реальний ек прогрес і зростання добробуту насел. зах розв країн, формування сер класу створили сприятливі умови не тільки для ек демократії, нагромадження капіталу і підприємництва, а й для масованої зовн. експансії консолід. і організованого капіталу.

Глобалізатори наполягають на тому, що держави погано виконували свої соц функції, на чому, з їх точки зору, підірвалась і комуніст. система, а становище покращилось тільки завдяки фін глоб., яка принесла переливання соц капіталу з од­ного регіону в інший через механізми діяльності транснаціон. фін. корпорацій. Тому глобалізатори оголосили кризу політ (соц.) держави і вимагають її комерціалізації і корпоратизації. Каталізатором цієї кризи стала зростаюча система ТНК, тобто система ек глобалізму, яка вимагає переходу до «корпорат. держави», або «держави-корпорації». Глобалізатори вважають, що громадяни країн Заходу віддають перевагу не державам, а корпораціям і «глоб. цінностям міжнар обміну» на базі універс. ресурсів.

У глобалізованій ек. великі господ. зв’язки базуються на особистих зв’язках менеджерів корпорацій з керівниками держав, на їх особистих фін інтересах. Глобалізація і персоналізація ек — взаємопов’яз. процеси, в яких держ. лідери експлуатують свої держ., штучно підтримуючи свою значимість і грабуючи свої держави і народи для свого збагачення.

Нині все більше питань нац ек розвитку вирішується за межами нац держав і переходить до міжнар структур, які є непідзвітними громадянам, урядам і пар­ламентам тієї чи іншої країни (питання пересув. фін потоків і інвестицій, питання перерозподілу ринків збуту і труд рес).

Альтернативою економічної і владної експансії корпорацій можуть стати регіональні структури і регіональні процеси (процеси регіоналізації).

Як на Заході, так і на Сході гол. бастіоном сучасних держав є їх соц функція і соц структури. АЛЕ в умовах ін­формац революції соц. позиції держави виявились підірваними. Громадянин кожної держави поступово перетворюється в «глоб людину світу». Його соц. доля вже не так жорстко пов’язується з його власною державою. Соц вибір громадянина стає глоб за своїм характером. І це негат. впливає на місце і роль держави.

Сьогодні сильні держави застосовують до слабких принцип «подвійного стандарту», вони штовхають слабших у вир корпорат-ек глобалізації, при цьому могутньо захищають від них власні ринки. Західні держави прагнуть обплутати ек слабкі держави мережами своїх корпорат структур, всіляко стимулюють їх спец податковими пільгами, чим знижують конкурентоспроможність слабких держав. При цьому вони зберігають домінуючу, лідируючу роль по відношенню до «своїх» корпорацій і роль жорсткого контролера стосовно чужих корпорацій і держав, що стоять за ними.

Злоякісна інтеграція і зрощування економічних інтересів держав з інтересами глоб корпорацій (як своїх, так і зарубіжних) приводить до встановлення системи мовчазної згоди, консенсусу держав і корпорацій.

У США - реалізація спец стратегії податкового стимул міжнар ек експансії америк корпорацій. Уряди Німеччини, Фр, Італії і Япо­нії надто терплячі до «своїх» гігантських глоб. корпорацій, які ухиляються від оплати податків. Представники корпорат топ-менеджменту захоплюють ключові пости в урядах багатих країн і міжнар фін орг. Ек система глобалізму дрейфує в бік її трансформації в систему державно-корпорат глобалізму. Втрачаючи соц функції і соц відповідальність, держава поступово перетв. в недержаву, або в державу-корпорацію.

СИЛОВА ГЛОБАЛІЗ: З позицій об’єктивного аналізу глоб. — це не тільки об’єктивний продукт технологічної ери, наслідок технологічного і техніко-економічного розвитку на певному етапі розвитку інтегрованих ПС світу. Це одночасно, ще і міжнар стратегія і політика. Ні нові технології, ні бізнес (корпорацій) самі по собі не могли розвинути глоб економіку. Гол агентами у встановленні глоб ек були уряди країн «великої сімки» і контрольовані ними МО — МВФ, СБ, СОТ.

Основи глобалізації і системи глобалізму були послідовно закладені стратегією і політикою цих урядів і МО в своїх довгострокових інтересах і в дусі вимог так званого Вашингтонського консенсусу, тобто політики дерегуляції, лібералізації приватизації. БО вищезгаданим урядам і їх корпорат структурам став потрібним весь глоб. ринок світу, включаючи космічний простір.

Використовувався синергетичний, об’єднаний, інтегрований механізм політ і ек тиску на залежні уряди інших країн прямо або через діяльність МВФ, СБ та СОТ. Цей тиск використовувався з метою «уніфікації» всіх нац економік навколо нав’язаних їм правил гри, які забезпечують глобалізаторам вільне пересування їх капіталів, товарів і послуг відповідно до конкурентної ринкової оцінки. Свідомо нарощувалась залежність і заборгованість країн, особливо тих, які потребували кредитів, інвестицій і доступу на зовнішні ринки.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]