5. Дослідження чутливості.

Види порушення чутливості.

У залежності від локалізації виділяють:

1. Порушення чутливості в зоні іннервації периферійного нерва – периферійний тип розладу;

2. В зоні сегментарної іннервації – сегментарний тип розладу;

3. Протягом усієї ділянки нижче рівня ураження провідного шляху – провідниковий тип розладу;

4. Кірковий тип – в залежності від місця ураження ділянки кори головного мозку.

Розлади чутливості включають кількісні та якісні зміни: кількісні – зниження чи підвищення порогу чутливості, тобто, неадекватне сприйняття сили подразника. Якісні – спотворене сприйняття локалізації подразника, одноразове чи багаторазове подразнення та ін.

Повне випадіння усіх видів чутливості називається повною (тотальною) анестезією.

Зниження чутливості називається гіпостезією, підвищення – гіперестезією.

Анестезія однієї половини тіла називається геміанестезією. При деяких розладах чутливості виникає спотворене відчуття температурних подразників – дизестезія. Парестезії – це незвичайні відчуття, які виникають без дії подразників( відчуття оніміння, поколювання, повзання « мурашок» та ін.

Дослідження поверхневої чутливості.

Больова чутливість досліджується поколюваннями шкіри голками.

Тактильна – доторканням ваткою, пензликом. Температурна – дією на шкіру пробірками з гарячою та холодною водою.

Види больових симптомів:

Місцеві болі – виникають в місці нанесення подразника.

Проекційні болі – виникають при подразненні нервового стовбуру і віддають в зону його іннервації.

Ірадіюючі болі – виникають у зоні іннервації однієї із гілок нерва(наприклад, трійчатого).

Відображенні – виникають в зонах Захар’їна- Геда – проекціях на шкірі рецепторних зон внутрішніх органів.

Дослідження глибокої чутливості.

Для дослідження глибокої чутливості моделюють відчуття тиску, вібрації, локалізації подразника, м’язово- суглобового відчуття, відчуття стереогнозису(обмацування предмету).

6. Топічна діагностика уражень чутливості.

При ураженні стволу периферійного нерву виникає порушення всіх видів чутливості.

При ураженні сплетінь виникає різка місцева біль і порушення всіх видів чутливості в місці іннервації.

Ураження спинно- мозкового вузла викликає сильний біль в зоні відповідного сегменту і герпетичні висипання.

При ураженні заднього рогу зникає поверхнева чутливість в зоні сегменту на однойменному боці при збереженні глибокої чутливості.

Двостороннє ураження викликає розлад поверхневої чутливості по сегментарному типу з двох сторін.

Половинне ураження спинного мозку викликає синдром Броун-Секара – випадіння глибокої чутливості і пірамідної іннервації на однойменній стороні та порушення поверхневої на протилежній на рівні стовбуру мозку.

Ураження кори мозку в області задньої центральної звивини – випадіння усіх видів чутливості на протилежній стороні у вигляді моно анестезій( тільки рука чи нога).

Ураження верхньо – тіменної ділянки кори – неправильні уявлення по пропорції свого тіла, положення кінцівок. Хворому здається, що у нього зайві кінцівки, або, навпаки, їх відсутність; неможливість пізнавати частини свого тіла, не визнання своєї хвороби( не визнають наявність паралічу).

При ураженні задніх корінців – порушуються всі види чутливості у відповідних сегментах мозку, медіальної петлі – випадіння поверхневої і глибокої чутливості на протилежній половині тіла(геміанестезія).

Якщо приєднується ураження черепно- мозкових нервів – виникають альтернуючі і перехресні синдроми випадіння функції черепно- мозкових нервів на боці враження і випадіння всіх видів чутливості на протилежному боці.

Ураження зо видів чутливості на протилежному боці, трофічні розлади, порушення зору.

Ураження внутрішньої капсули – випадіння усіх видів чутливості на протилежній стороні.

Тема № 4 : ЗОРОВИЙ АНАЛІЗАТОР.

План лекції.

1.Анатомічна будова органу зору.

2. Основні зорові функції та їх порушення.

3. Світло та його сприйняття.