- •2. Принципи організації сенсорних систем.
- •1. Принцип багатоканальності та багаторівневості.
- •3. Принцип зворотних зв’язків.
- •4. Принцип кортикалізації.
- •5. Принцип двобічної симетрії.
- •6. Принцип структурно – функціональних кореляцій.
- •Загальні властивості відчуттів.
- •3. Закономірності виявлення сенсорних сигналів.
- •4. Системна організація процесів кодування інформації.
- •4. Біологічна роль сенсорних сигналів.
- •5. Адаптаційні, захисні та компенсаторні механізми аналізаторів.
- •Дослідження чутливості.
- •Топічна діагностика чутливих уражень.
- •1. Загальна будова сомато-сенсорної системи.
- •5. Дослідження чутливості.
- •4. Відчуття кольору.
- •1. Анатомічна будова органу зору.
- •4. Відчуття кольору.
- •2. Вікові особливості шкіри та причини її ураження.
- •Фізіологія шкіри. Функції шкірного аналізатору.
- •Шкірні відчуття.
- •Рух як функція нервової системи.
- •1. Рух як функція нервової системи.
- •Мозочок.
- •3. Синдроми ураження рухових систем мозку.
- •Основні відчуття руху: статичні та кінестетичні.
- •5.Особливості рухових порушень в дітей із вадами фізичного та психічного розвитку.
- •1. Анатомічна будова органу смаку.
- •4. Адаптація смаку.
- •1.Анатомічна будова органу смаку.
- •4.Адаптація смаку.
- •2. Нюхові відчуття.
- •4. Теорії нюху.
- •5.Адаптація нюхової чутливості.
- •Мовлення як акустичний процес.
- •Джерела збудження акустичних коливань:
- •3. Мовлення як функція мозку.
- •4. Контроль за мовленнєвою системою.
- •Теми курсових робіт з курсу «мовленнєві та сенсорні системи і їх порушення».
- •Використання компенсаторних аналізаторних механізмів у процесі навчання та виховання дітей з порушеннями слуху.
- •Взаємодія аналізаторних систем та її значення для корекційної роботи.
- •Значення сенсорних подразників у формуванні процесів сприймання дітей з вадами інтелекту.
- •Значення сенсорних подразників у формуванні процесів сприймання дітей з порушеннями мовлення.
- •Порушення зорового сприйняття та його вплив на фізичний та психічний розвиток дітей з особливими потребами.
- •Використання компенсаторних аналізаторних механізмів у процесі навчання та виховання слабозорих дітей.
- •Значення шкірного відчуття у розвитку процесів сприймання дітей з порушеннями психофізичного розвитку.
- •Роль рухового аналізатора у забезпеченні основних рухових процесів у організмі людини.
- •Порушення рухових функцій в дітей з вадами інтелектуального розвитку.
- •Порушення рухових функцій в дітей з вадами мовлення.
- •Значення смакового та нюхового сприйняття у процесі розвитку сенсорних функцій людини.
5.Особливості рухових порушень в дітей із вадами фізичного та психічного розвитку.
В дітей із вадами розумового та фізичного розвитку часто спостерігаються різноманітні рухові порушення. Найбільш важкі вони в дітей з дитячим церебральним паралічем (ДЦП). Рухові порушення в них мають характер паралічів по типу тетра- , пара- або геміпарезів. Паралічі можуть бути гіпертонічні та гіпотонічні. Характерна їх особливість – переважання порушень м’язового тонусу за рахунок ураження екстра пірамідної системи та порушення рефлексів пози тіла.
При ДЦП спостерігаються рухові порушення і в мовленнєвій мускулатурі. Вони залежать від наявності бульбарного, псевдобульбарного, мозочкового, стріарного або палідарного синдромів і визначають розвиток відповідної дизартрії. Іноді ці порушення мають змішаний характер.
Своєрідні рухові порушення спостерігаються в дітей з психофізичним інфантилізмом – затримкою психічного та фізичного розвитку. Ці порушення проявляються у «незрілості моторики»: рухи дітей мають швидкий, поривчастий, поквапливий характер. Поряд з цим спостерігається повільність та незграбність, відсутність чіткої спів розмірності та послідовності рухів. Точні, дрібні рухи, що потребують вправності й хорошої координації, їм, як правило, не вдаються. Такий стан іноді позначають терміном «моторна дебільність» і залежить вона від загальної незрілості мозкових структур в цілому.
По мірі дозрівання мозку та за умов застосування до таких дітей відповідного тренування, часто виробляється нормальний руховий стереотип і можливе зникнення моторної незграбності.
В дітей із незначними порушеннями мозкових функцій також може спостерігатися моторна незграбність. Однак в них важко виробити нормальний динамічний стереотип (у зв’язку з обмеженими порушеннями структур мозку). У деяких випадках окремі рухові порушення в таких дітей лишаються назавжди.
В дітей-олігофренів також спостерігаються рухові розлади і часто досить значні, іноді по типу важких ступенів ДЦП. Це пов’язано з тим, що при олігофренії порушується процес нормального формування мозку та обміну речовин у нервовій тканині. У більш легких випадках, коли немає виражених проявів ДЦП, характер рухових порушень залежить від ступеню олігофренії.
При олігофренії у ступені ідіотії спостерігається рухова пасивність. Рухи таких дітей не ціле направлені та хаотичні. Часто вони не осмислено наслідують рухи оточуючих, при цьому не розуміючи їх призначення. Характерно також наявність різних рухових стереотипій: розкачування, згинання і розгинання кінцівок, підскакування тощо.
При олігофренії у ступені імбецильності може мати місце значний розвиток моторики. В таких дітей можна виробити елементарні навички самообслуговування, виконання елементарних трудових операцій. Однак їх рухова діяльність досить недосконала: рухи погано координовані, можливості дрібної моторики значно обмежені. Характерні для імбецилів також різні рухові стереотипії.
Моторика дебілів може досягати значного розвитку. Однак виконання роботи, що потребує значної вправності рук, викликає у таких дітей труднощі: їх рухи грубі і з надмірним розмахом. Хода у дебілів незграбна, відсутні спів дружні рухи рук під час ходи.
В дітей з порушеннями мовлення також часто спостерігається незграбність моторики, що проявляється в основному недостатньо тонкою координацією мовної мускулатури та недостатнім розвитком дрібної моторики. Це пов’язано з тим, що мовлення, будучи частиною загальної моторики, формується на основі спільного дозрівання мовленнєво-рухової функціональної системи. Розвиток мовлення та загальної моторики взаємопов’язані та залежать у багатьох випадках від функціонування лобних відділів мозку. При ураженні цих відділів може спостерігатися порушення розвитку мовлення та моторики в цілому.
Тема № 7: СМАКОВИЙ АНАЛІЗАТОР.
План лекції.