- •Основні законодавчі акти, що захищають права та інтереси усіх верств населення України. План
- •Соціальні цінності та соціальні норми. Норми моралі і права.
- •2. Класифікація правових норм
- •Державні соціальні стандарти і нормативи.
- •1. Державні соціальні стандарти у сфері доходів населення.
- •2. Державні соціальні нормативи у сфері соціального обслуговування.
- •3. Державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування
- •4. Державні соціальні нормативи у сфері транспортного обслуговування та зв’язку.
- •5. Державні соціальні нормативи у сфері охорони здоров’я
- •6. Державні соціальні нормативи у сфері забезпечення навчальними закладами
- •7. Державні соціальні нормативи у сфері обслуговування закладами культури.
- •8. Державні соціальні нормативи у сфері обслуговування закладами фізичної культури та спорту
- •9. Державні соціальні нормативи у сфері побутового обслуговування, торгівлі та громадського харчування
- •10. Державні соціальні стандарти і нормативи здійснення соціальної роботи з дітьми, молоддю та різними категоріями сімей.
- •Джерело і ієрархія законів
Основні законодавчі акти, що захищають права та інтереси усіх верств населення України. План
Соціальні цінності та соціальні норми. Норми моралі і права.
Класифікація правових норм.
Державні соціальні стандарти і нормативи.
Ієрархія законів в системі законодавства України
Соціальні цінності та соціальні норми. Норми моралі і права.
Всі види норм (норма — це певне правило) можна умовно поділити на дві групи:
- соціальні;.
- технічні.
Технічні норми регулюють діяльність людини, пов'язану з використанням природних ресурсів (норми витрати палива, електроенергії, води та ін.) і знарядь праці.
Соціальні норми регулюють відносини людей один з одним.
Соціальні норми — правила поведінки загального характеру, що складаються у відносинах між людьми в суспільстві в зв'язку з проявом їх волі (інтересу) і забезпечуються різними засобами соціального впливу.
Сутністю соціальних норм є не просто привила, тому що правила існують і в несоціальних утвореннях, таких, скажімо, як математика, граматика, техніка та ін. (технічні норми), а правила чітко вираженого соціального характеру.
Ознаки соціальних норм:
1. Правила (масштаби, зразки, моделі) поведінки регулятивного характеру — соціально-вольові норми, що історично склалися або цілеспрямовано встановлені. Вони спрямовують поведінку людей відповідно до закладеної в нормі ідеальної моделі суспільних відносин, вносять однаковість у регулювання суспільних відносин і формують безупинно діючий механізм типових масштабів поведінки;
2. Правила поведінки загального характеру, тобто такі, що не мають конкретного адресата. Вони розраховані на те, щоб спрямовувати поведінку людей у рамках відносин даного виду; вступають у дію щораз, коли виникають відповідні суспільні відносини;
3. Правила поведінки наказового характеру — загальнообов'язкові. Вони встановлюють заборони, дають еталони поведінки;
4. Правила поведінки, які забезпечуються певними засобами впливу на поведінку людей (звичкою, внутрішнім переконанням, суспільним впливом, державним примусом).
Слід зазначити, що соціальні норми виникають у процесі історичного розвитку і, концентруючи досягнення людства в організації суспільного життя, передаються з покоління в покоління, тобто є спадкоємними.
Кожне суспільство потребує не лише системи підкорення, але й упорядкуванна системних відносин, тобто соціального регулювання.
Воно здійснюється за допомогою соціальних норм - правил поведінки загального характеру, що регулюють різні сфери суспільних відносин, мають певний зміст і забезпечуються різними засобами соціального впливу.
Класифікувати соціальні норми можна за різними критеріями.
Види соціальних норм за сферами дії:
економічні: регулюють суспільні відносини в сфері економіки, тобто пов'язані з взаємодією форм власності, з виробництвом, розподілом і споживанням матеріальних благ;
політичні: регулюють відносини між класами, націями, народностями; пов'язані з їх участю в боротьбі за державну владу та у її здійсненні, із взаємовідносинами держави з іншими елементами політичної системи;
релігійні: регулюють відносини в сфері релігії та між різними релігіями, специфічні культові дії, засновані на вірі в існування Бога;
екологічні: регулюють відносини в сфері охорони навколишнього середовища та ін.
Види соціальних норм за регулятивними особливостями:
норми моралі;
норми-звичаї;
норми права;
корпоративні норми (корпорація — лат. corporatio — співтовариство, об'єднання), тобто правила поведінки, які регулюють відносини усередині різних недержавних організацій (громадських — некомерційних і комерційних) між їх членами.
Норми права - норми, які встановлюються і охороняються державою.
Норми моралі - це норми, принципи, правила поведінки, які склались в суспільстві під впливом громадської думки і у відповідності з обумовленими економічним базисом уявленнями людей про добре, зле, обов"язок справедливість, честь тощо, і забузпечуються в результаті внутрішнього переконання та засобами громадського впливу.
Звичаї - це норми, які склались історично, закріпились у суспільній практиці в результаті багаторазового застосування певного роду відносин і ввійшли в звичку дій людини, колективу людей.
Дуже близькі до звичаїв традиції - способи поведінки людей, соціальних груп, які склались в суспільстві і передаються з покоління в покоління.
Соціальні норми утворюють єдину систему. Норми права співвідносяться із соціальними як частина з цілим, оскільки вони — важлива, але не одна лише форма регулювання суспільних відносин.
Норми моралі, норми-звичаї, корпоративні й інші норми взаємодіють із принципами і нормами права, знаходять у них одну з необхідних форм свого існування (наприклад, релігійні норми святкування Різдва, Великодня стали правовими).
Технічні норми посідають своєрідне місце в системі соціального регулювання, обумовлене тим, що вони регулюють відносини між людьми і природою, технікою (людина і комп'ютер, людина і знаряддя праці, людина і виробництво), тоді як соціальні норми — відносини між людьми та їх об'єднаннями.
Соціальна цінність і призначення права можуть бути охарактеризовані як здатність служити засобом і метою для задоволення потреб соціальної справедливості, прогресивних інтересів громадян і суспільства в цілому.
Соціальна цінність і соціальне призначення права характеризується такими його проявами:
1) Право визначається як міра свободи й недоторканості людини, окреслює межі свободи, скеровується на виключення з соціального життя свавілля, безконтрольності та беззаконня.
2) Воно об’єднує в собі загальну волю учасників суспільних відносин, впливає на поведінку й діяльність людей через узгодження їх специфічних інтересів.
3) Цінність і призначення права полягає в тому, що воно є виразником соціальної справедливості, виступає критерієм правильного розподілу матеріальних благ, утвердженням рівності та правового статусу людини в суспільстві.
4) Право являє собою джерело оновлення суспільства, виступає в демократичному громадянському суспільстві як чинник прогресивного соціального розвитку.
5)Як явище культури і цивілізації воно має планетарний характер і забезпечує вирішення проблем міжнаціонального та міжнародного характеру.
Спільні риси права і моралі:
право і мораль є частиною надбудови над економічним базисом;
мають нормативний зміст (виражені через правила поведінки) і є регулятором суспільних відносин;
мають спільні економічну, соціальну, політичну та ідеологічну бази;
входять у зміст культури суспільства і є ціннісними формами свідомості.
Відмінні риси права і моралі:
мораль виникає раніше за право;
у нормах права закріплено волю держави, в моралі воля виступає як форма суспільної думки;
норми моралі регулюють значно більше коло суспільних відносин, ніж право;
норми права характеризуються конкретністю, норми моралі дають значно більший простір для їх тлумачення;
норми моралі утворюються й зберігаються в суспільній думці, норми права закріплюються в офіційних актах;
внутрішнім гарантом виконання норм моралі є совість людини, зовнішнім — сила суспільної думки, а норми права забезпечуються примусовою силою держави;
моральні норми не регламентують конкретні міри покарання за той чи інший вчинок, а правові норми можуть передбачати вид і міру покарання.