9. Державні соціальні нормативи у сфері побутового обслуговування, торгівлі та громадського харчування

Державні соціальні нормативи у сфері побутового обслуговування, торгівлі та громадського харчування спрямовані на забезпечення гарантованими та якісними послугами, що надаються населенню у цій сфері.

Державна соціальна політика у сфері побутового обслуговування, торгівлі та громадського харчування проводиться з метою:

• визначення потреб населення в послугах побутового обслуговування, торгівлі та громадського харчування;

• визначення достатності площі торговельних залів, підсобних приміщень і загальнотоварних складів, підприємств громадського харчування та приміщень для відвідувачів на підприємствах побутового обслуговування населення;

• забезпечення місцями у закладах громадського харчування;

• забезпечення якості надання усіх послуг та безпеки товарів і послуг підприємств громадського харчування.

• Основними принципами нормативів є досягнення своєчасності, доступності та рівноправності для усіх громадян в залежності від потреби.

10. Державні соціальні стандарти і нормативи здійснення соціальної роботи з дітьми, молоддю та різними категоріями сімей.

Державні соціальні стандарти і нормативи здійснення соціальної роботи з дітьми, молоддю та різними категоріями сімей встановлюються для визначення переліку видів соціальних послуг закладами та установами, що проводять соціальну роботу з дітьми, молоддю, різними категоріями сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах або можуть потрапити в них, з метою сприяння соціальному розвиткові дітей, молоді і соціальному ставленню сімей.

Впровадження державних соціальних стандартів і нормативів у цій сфері дасть можливість суттєво підвищити ефективність діяльності центрів соціальних служб для молоді як спеціальнихзакладів, що уповноважені державою брати участь у реалізації державної молодіжної політики шляхом проведення соціальної роботи з дітьми, молоддю та різними категоріями сімей.

3. Джерело і ієрархія законів

Конституція має найвищу правову силу. Закони і інші нормативно-правові акти приймаються на її основі. Висновки офіційного тлумачення, а також рішення Конституційного Суду формально не є джерелом законів, але їх треба брати до уваги у вирішенні певної справи1

Національні закони:

Наступний вищий законодавчий рівень складається із законів, прийнятих Верховною Радою України. Конституція (Стаття 92) визначає сфери, які регулюються виключно законами. Спеціальні сфери законодавства регулюються “кодексами”, такими, як Цивільний Кодекс, Господарчий Кодекс, Кримінальний Кодекс, Кодекс Законів про Працю, ін.

Після прийняття Верховною Радою закон має бути підписаний і опублікований Президентом або ж повернутий до Верховної Ради для подальшого розгляду3. Закон вступає в силу через десять днів після його офіційної публікації, якщо інше не передбачено законом. Кабінет Міністрів на чолі з Прем’єр Міністром гарантує виконання закону в тому числі впровадження бюджету. Місцеві державні адміністрації виконують закони обласного, районного і місцевого рівнів.

Вторинне законодавство

Якщо за закон знову повторно проголосували 2/3 членів Парламенту, Президент має підписати і опублікувати закон.

Державні органи влади, як Президент, Кабінет Міністрів і міністерства приймають акти вторинного законодавства, яке впроваджує основні норми законів. Актами вторинного законодавства є:

Укази і розпорядження Президента України

Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України

Рішення, директиви, постанови, інструкції і накази міністерств і інших державних органів влади

Нормативні акти вторинного законодавства, що приймаються міністерствами і іншими виконавчими органами державної влади мають бути зареєстровані в Міністерстві Юстиції України, якщо вони: (i) стосуються прав, свобод і законних інтересів громадян або (ii) міжвідомчого характеру.

Місцеві державні адміністрації і органи самоврядування знову приймають директиви, накази, рішення і т.д. для контролю впровадження законів на регіональному рівні.

Сфера правозастосування

В праві України можна виділити категорії, які відносяться до різних галузей. Ось деякі з них:

Конституційне право:

Конституційне право регулює основні принципи структури держави і управління в Україні, коло компетенції основних органів влади, в т.ч. Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів, інших центральних органів влади і судової системи.

Адміністративне право:

Адміністративне право включає норми, що регулюють відношення між органами державної і міської влади, а також між ними і фізичними і юридичними особами.

Цивільне право

Цивільне право це сукупність правових норм, які регулюють відношення громадян і юридичних суб’єктів. Його основним актом є Цивільний Кодекс.

Комерційне право

Комерційне право включає норми, які регулюють відносини між юридичними і фізичними особами стосовно ведення їх комерційної (підприємницької) діяльності.

Підприємницьке право

Підприємницьке право охоплює норми, які регулюють створення і функціонування різних форм комерційних юридичних суб’єктів.

Кримінальне право:

Кримінальне право являє собою систему юридичних норм, які дають визначення злочинів і покарань за них згідно з Кримінальним Кодексом України.

Трудове право:

Трудове право освітлює норми, які регулюють правові відносини між роботодавцем і працівником, наприклад, трудові контракти, безпеку праці і відпочинку. Основним законом у цьому відношенні є Кодекс Законів про Працю України, який однак був прийнятий ще в 1971 році.

Право галузі охорони здоров’я:

Право галузі охорони здоров’я не визнається в широких колах як окрема правова категорія в Україні. Незважаючи на це, існує декілька законів, які регулюють питання, пов’язані із охороною здоров’я. Закон Основи законодавства України про охорону здоров’я регулює основну організаційну структуру системи охорони здоров’я.

Податкове законодавство:

Податкове законодавство містить норми, які регулюють податкову систему України.

Процесуальне право:

Процесуальне право є узагальненим терміном для означення судових процедур і санкцій у сфері цивільного, комерційного, адміністративного і кримінального права. Процесуальне право України представлене, наприклад, Цивільним Процесуальним Кодексом або Кримінальним Процесуальним Кодексом

18