2. Форми взаємодії органів влади і громадськості. Інститут прес-служб.
Органи державної влади (законодавчої, виконавчої та судової гілок) — це система формування і втілення в життя законодавчих і моральних норм організації, регулювання та контролю за діяльністю і продуктивною участю всіх верств населення у вирішенні економічних, політичних, соціальних і духовно-культурних проблем функціонування та розвитку суспільства, тобто це система організації, регулювання, контролю і виховання суспільства загалом і поведінки кожного громадянина зокрема.
В основі взаємодії громадськості та органів державної влади лежить принцип колективної відповідальності, який передбачає ділове партнерство між населенням (громадськістю) і органами (представниками) державної влади (президентом, народними обранцями, якщо йдеться про депутатів, та іншими, обраними демократичним шляхом).
У провідних країнах світу створюються та функціонують спеціальні організації, які сприяють і забезпечують встановлення взаємопорозуміння і взаємодії між діловими колами та політичними і державними органами. Наприклад, у Великій Британії існує організація «Industry and Parlament Trast», яка допомагає представникам бізнесу краще зрозуміти державні проблеми та зробити свій внесок у досягнення позитивних змін. Подібні організації створені в РФ і в Україні, але вони тільки починають діяти, шукають свої підходи, форми і методи діяльності
Виробничі та комерційні структури мають зв’язки з органами державної влади на всіх основних етапах свого становлення й розвитку — від планування, організації, виробництва до збуту, реалізації товарів і послуг. Передусім це стосується таких функцій: оформлення ліцензій, акцизів, сертифікатів відповідної якості; підготовка документації та розмитнення вантажів; оподаткування, створення необхідного банку даних про стан ринкової кон’юнктури; виконання експедиторських та бухгалтерських операцій (схема 34).
На жаль, в Україні ще багато державних закладів, які не поспішають створювати підрозділи зв’язків з громадськістю. Причин цього кілька:
Недовіра до служб ЗЗГ як до неконкретної сфери, що потребує додаткових фінансових витрат.
Переконаність деяких представників органів влади в тому, що здійснення зв’язків з громадськістю — це завдання самої громадськості, яке може виконуватися без професійних спеціалістів.
Небажання звернути увагу громадськості на дискусійні, спірні питання та недооцінка необхідності навчатися, жити і працювати в новому соціокультурному режимі.
Схема 34
Схема функціональної взаємодії комерційної (виробничої) структури з органами державного управління
Однак слід розуміти, що тільки взаємодія представників виробничої сфери й бізнесу з органами державної влади, їх успішна співпраця сприяють зростанню їхньої популярності та іміджу («образу», «символу»), а також ефективності функціонування й розвитку не лише виробничої сфери та бізнесу, а й органів державної влади.
Інформаційна діяльність перс-служб у сучасному суспільстві стає дедалі виразнішою. Це пояснюється тим, що глобалізація комунікаційних процесів, перехід суспільства до інформаційної доби створюють погребу у швидкому та детальному інформаційному обміні між різноманітними суспільними інститутами, державою та громадянами. І саме прес-служби (ПС) покликані задовольнити інформаційні та комунікаційні потреби організацій, у рамках яких вони функціонують, та забезпечити й полегшити роботу ЗМІ, які є однією головних ланок інформаційного обміну в суспільстві.
Євроінтеграційні процеси теж позначаються на підвищенні ролі прес-служб, надто в системі державного управління, оскільки європейська практика засвідчує відповідальну роль прес-служб в організації діяльності різноманітних державних і суспільних інститутів та у формуванні громадської думки щодо цього.
На чому ж ґрунтується робота прес-служб? Єдиного законодавчого визначення прес-служби як складової інформаційної системи суспільства немає, як немає і типового положення про прес-служби, придатного для використання як державними, так і бізнесовими чи громадськими організаціями. Кожен керівник, прагнучи створити прес-службу, мусить подати й щодо розробки положення про цей підрозділ. Тому наведемо деякі з класичних завдань прес-служби, беручи до уваги урядові структури:
- забезпечувати вичерпну інформованість населення щодо планів уряду, його політичного ---- курсу та досягнень;
- створювати та підтримувати позитивний імідж держави в країні та за її межами;
- запроваджувати та підтримувати канали двостороннього зв'язку між урядом та населенням;
- домагатися розуміння та підтримки політичного курсу уряду.
Перелічені завдання мають бути визна¬чальними при формуванні структури прес-служб. Безперечно, на структуру впливають ще й інші фактори, зокрема, вид прес-служби, характер та призначення поширюваної нею інформації, цільова аудиторія тощо Види прес-служб залежать від потреб та вимог організацій-засновників. На сьогодні можна визначити такі види ПС:
- прес-служба державної установи (уряду, АП, парламенту, посольства) -постійнодіючі структури;
- прес-служба політичної партії (НДП, СДПУ(о), НРУ та ін.) Як правило, ПС політичної партії відрізняється тим, що переважно виступає як передвиборчій штаб;
- прес-служба державно-комерційної установи, що працює на ринку ("Укрспецекспорт", "Газпром") - займається в основному "паблік рилейшнз" для свого засновника;
- прес-служба міжнародної організації (НАТО, ООН);
- прес-служба - видавничій центр (при ДКПП - В. Воробей);
- прес-служба неурядової організації (Інститут політики, "Соціс-Геллап", Всеукраїнське ------ -товариство політв'язнів і репресованих) - основним завданням якої є підготовка прес-релізу як полегшення сприйняття інформації про свого засновника [1].
За довгі роки існування інформаційно-комунікативних служб у демократичних державах сформувалися певні принципи, які й визначають ідеологію роботи прес-служб. Головним у діяльності прес-служб є:
Законність. Оскільки ПС - це офіційний і повноважний представник своїх засновників, тому несе юридичну відповідальність за зміст наданої інформації.
Відкритість. Прес-служба має реалізовувати право журналістів на одержання інформації та надавати необхідні відомості на їхню вимогу.
Оперативність. Оперативне поширення новин (інформації) - головна вимога до мас-медіа і прес-служб.
Інформаційна діяльність, за визначенням Закону України "Про інформацію" це "сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб, держави" [2]. 3 цією метою держава піклується про створення інформаційної системи суспільства, до складу якої, крім традиційних ЗМІ (преса, радіо, телебачен¬ня) входять також різноманітні служби - інформаційні агентства, прес-служби тощо Приналежність останніх до системи засобів масової інформації тривалий час була дискусійною. Слід зауважити, що й сьогодні частина науковців, зокрема російські дослідники В. Ворошилов, Є. Прохоров [3] відносять інформаційні агентства та прес-служби до інфраструктури засобів масової інформації. Приналежність інформаційних служб до системи ЗМІ, а, отже, й до інформаційної структури суспільства одним із перших підкреслив академік А. 3. Москаленко [4].
Слідом за ним цієї думки дотримувалися ії інші науковці, зокрема В. Карпенко.
У контексті інформаційної діяльності практичні функції прес-служби полягають у:
проведенні моніторингу повідомлень ЗМІ та оперативному реагуванні на негативні висовлювання мас-медіа;
організації та контролі всіх заходів свого лідера (партії, адміністрації) за участю преси;
кліпінгу всіх позитивних відгуків для подальшого використання в рекламних цілях;
підготовці до виступів перед журналістами;
організації регулярної появи засновника в аудіовізуальних та друкованих ЗМІ;
регулярному постачанні ЗМІ інформації, пов'язаної з засновником (партією, адміністрацією) тощо.
На сьогодні практично кожна урядова структура має у своєму складі прес-службу, проте якість їхньої роботи та придатність інформаційної продукції для використання засобами масової інформації далеко не найкращі .