Тема 6 Менеджмент волонтерської діяльності
Менеджмент волонтерської діяльності
Стратегічне планування
Інформаційне управління
Мотиваційна складова роботи з волонтерами
Індивідуальне управління
1. Менеджмент волонтерської діяльності
Найважливіше у роботі волонтера – це усвідомлення необхідності власної діяльності та наявність бажання працювати. Головна перевага волонтерів полягає в тому, що вони виконують роботу, яка їм подобається, й отримують задоволення, коли бачать результати. Але люди почуваються так, коли знають, що вони цінуються і визнаються. Волонтери мають потреби у приналежності, визнанні й, у деяких випадках, – у впливі. Люди докладають більше зусиль і виконують роботу охочіше, якщо їм надається більше простору для творчості, відповідальності, розвитку персональних навичок і талантів. Найзначнішою причиною того, що волонтери працюють в організаціях, є відчуття приналежності та внеску. Зацікавленість та зусилля походять від сенсу власності і спільності цілей, спільного планування, зрозумілості очікувань, відповідальності, прогресу і впевненості в тому, що керівник надасть належні підтримку та визнання. Для забезпечення даної структури, керівники волонтерських підрозділів керуються загальними принципами менеджменту
Менеджмент - це процес класичного управління: збір, переробка, передача інформації (предмет менеджменту), яка використовується для відпрацювання рішень (продукт менеджменту).
Менеджмент соціальної роботи часто називають унікальним або, принаймні, відмінним від інших типів управління організацією, особливо від промислових, виробничих.
Сучасне соціальне управління, менеджмент у роботі з волонтерами — це тисячі можливих варіантів і нюансів управлінської діяльності. Теорія і практика менеджменту соціальної роботи не дають конкретних рекомендацій чи зразків на окремо взяті, існуючі випадки, а навчають загальним прийомам, методикам та способам вирішення тих чи інших управлінських проблем в контексті професійної соціальної роботи.
Менеджмент соціальної роботи підпорядковується наступним законам:
єдність системи соціального управління, яка проявляється у нерозривному ланцюгу відносин управління (від вищих органів адміністративно управління до нижчих його ланок), у поєднанні основних функцій та методів менеджменту;
пропорційність керуючої та керованої підсистем, яка передбачає раціональну співвідносність всередині них і між ними з метою забезпечення більш ефективного функціонування цих підсистем;
участь різних верств населення у соціальному управлінні, у підвищенні його ефективності та відповідальності, оскільки суспільне виробництво матеріальних і духовних благ підкорене єдиній меті
задоволення потреб як волонтерів так і клієнтів.
Головна мета менеджменту соціальної роботи — це забезпечення реалізації основних принципів, підходів до організації соціальної роботи в умовах конкретної соціальної служби або громадської організації, що працюють з волонтерами:
від принципу практичного результату: аналіз, виявлення тенденції та визначення пріоритетів соціального розвитку, розвиток ресурсів ефективного вирішення соціальних проблем;
від принципу прогнозування: формування перспектив розвитку роботи, її спроможності вирішувати актуальні завдання, інтереси групи, запити особистості;
від принципу комплексності: попередження проявів галузевої завуальованості, низької якості та недоступності соціальних послуг, безвідповідальності та некомпетентності спеціалістів з соціальної роботи, недооцінки ними етичних стандартів, тобто усього , що наносить шкоду особистості, сім’ї, громаді.
Тому, виступає необхідність підвищувати важливість таких аспектів менеджменту волонтерів як:
стратегічне планування.
інформаційне управління.
індивідуальне управління.
мотиваційна складова роботи з волонтерами.