5_ІСТОРІЯ_УКРАЇНИ_СЛОВНИК
.pdf
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО
ГОСПОДАРСТВА
М. В. Яцюк, Л. М. Жванко, О. Л. Рябченко, Г. Г. Фесенко
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
СЛОВНИК-ДОВІДНИК
За редакцією М. В. Яцюка
Харків
ХНАМГ
2010
М.В. Яцюк, Л.М. Жванко, О.Л. Рябченко, Г.Г. Фесенко
УДК 94(477)(038+035) ББК 63.3(4Укр)я(21+22)
І90
Укладачі:
Микола Володимирович Яцюк, канд. іст. наук, доц., Любов Миколаївна Жванко, канд. іст. наук, доц., Ольга Леонідівна Рябченко, канд. іст. наук, доц., Галина Григорівна Фесенко, канд. філос. наук, доц.
Рецензент:
В. І. Семененко – професор кафедри українознавства Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна
Рекомендовано до друку Вченою радою Харківської національної академії міського господарства протокол № 2 від «29» жовтня 20010 р.
І90 Історія України: словник-довідник для студентів вищих навчальних закладів / М. В. Яцюк, Л. М. Жванко, О. Л. Рябченко, Г. Г. Фесенко; за ред. М. В. Яцюка; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. –
Х.: ХНАМГ, 2010. – 247 с.
Словник історичних термінів та понять має надати студентам необхідний на- вчально-довідковий матеріал. Видання розраховане на творчого студента і спрямоване на привернення його уваги до широкого кола історичних проблем та сюжетів на шляху пошуку історичної істини, на розвиток його світогляду.
Буде корисний аспірантам і викладачам у їх практичній діяльності.
УДК 94(477)(038+035) ББК 63.3(4Укр)я(21+22)
© Яцюк М. В., Жванко Л. М., Рябченко О. Л., Фесенко Г. Г., 2010
© ХНАМГ, 2010
2
Історія України: Словник-довідник
ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ
Любіть Україну, як Сонце любіть, Як вітер, і трави, і води,
В годину щасливу і в радісну мить, Любіть у годину негоди.
Любіть Україну, як Сонце любіть, Вишневу свою Україну, Красу її вічну, живу і нову
І мову її солов`їну.
Для нас вона в світі – єдина, одна, В просторі солодкого чару,
Вона у зірках, і у вербах вона, І в кожному серця ударі.
Без неї – ніщо ми, як порох і дим, Розсіяний в полі вітрами, Любіть Україну всім серцем своїм І всіми своїми ділами.
Юначе, для неї хай буде твій сміх, І сльози, і все до загину,
Не можна любити народів других, Коли ти не любиш Вкраїну.
Дівчино, як небо її голубе, Люби її кожну хвилину, Коханий любить не захоче тебе, Коли ти не любиш Вкраїну.
Любіть у коханні, у праці, в бою, Як пісню, що лине зорею,
Всім серцем любіть Україну свою, І вічні ми будемо з нею.
Володимир Сосюра, 1944 р.
3
М.В. Яцюк, Л.М. Жванко, О.Л. Рябченко, Г.Г. Фесенко
ПЕРЕДМОВА
Головне завдання словника-довідника, на погляд його укладачів, − послужити узагальнюючим матеріалом для всебічного аналізу історичних фактів, суспільних подій і явищ; для осягнення як загальноісторичного процесу взагалі, так і пізнання історії нашої держави зокрема; для організації і спрямування самостійної роботи в освоєнні дисципліни «Історія України» та «Краєзнавство»; сприяти навчанню студентів логічному мисленню і правильному висловлюванню своїх думок.
Основним мотивом та провідною ланкою словника є систематизація і конкретизація понятійно-категоріального апарату історичної науки, а основоположними принципами − системність, об’єктивність, історизм.
Словник історичних термінів та понять повинен надати студентам необхідний навчально-довідковий матеріал, який допоможе:
осягнути великий масив нової історичної інформації;
узагальнити значення різних історичних категорій;
уяснити взаємозв’язки історичної науки з суміжними дисциплінами;
глибше зрозуміти історію України з давніх часів до наших днів;
викликати зацікавленість, розбудити творчу думку;
допомогти включитись у творчий навчальний процес осягнення історії;
моделювати логічні взаємозв’язки історичних категорій та понять, адекватних суспільному розвитку;
фундаменталізувати вивчення вітчизняної історії в цілому і підготовку до семінарських занять та самостійної роботи зокрема.
Досягнення цих цілей автори намагаються реалізувати, по-перше, через
розкриття основоположних категорій історичної науки; по-друге − з’ясуванням суті конкретних історичних подій і процесів та їх історичної оцінки. Словник-довідник упорядкований за вибірковим принципом, адже особливої потреби виписувати й розподіляти в алфавітному порядку все, що
4
Історія України: Словник-довідник
так чи інакше пов'язане з історією України, немає (до речі, є цілий арсенал найрізноманітніших словників, доступних вивчаючим історію). Цей принцип полягає в досягненні повноти лише фундаментальних, основоположних історичних понять і сприяє розв’язанню навчальних завдань, пов’язаних зі змістом і характером історичного процесу; проблем, котрі були в центрі уваги на певному етапі розвитку історичної науки і суспільної практики.
Порядок розташування статей словника − алфавітно-тематичний. Це сприяє системності в описі історичних термінів і певній концентрації історичної інформації та відображенню основних пластів історичних знань. У більшості своїй імена і терміни вжиті в традиційному українському правописі, а походження слова (грецьке, латинське чи якесь інше) вказане як загальне позначення. Після основного значення слова у статті нерідко вказуються і його найбільш поширені інші форми чи значення: вони подаються в загальному контексті і нумеруються.
Першоджерелами текстів послужили підручники, історичні монографії, а також наукові статті й статті енциклопедичних словників. В окремих випадках автори пропонують свої уточнення чи тлумачення певних історичних термінів або визначень. Звичайно, в словник включені персоналії − імена дійових осіб, історичних постатей, окремі сюжети про Україну та Слобожанщину, тому це видання можна використовувати при підготовці завдань з курсу «Краєзнавство».
Зазначимо також, що словник складений у ключі, коли стара проблема набуває новизни, інноваційного спрямування, так що в ньому потрібно шукати не слова, а смислові відтінки, їх значення як джерела збагачення знань та розвитку творчих здібностей.
Довідник розрахований на творчого студента і спрямований на привернення його уваги до широкого кола історичних проблем та сюжетів на шляху пошуку історичної істини, на розвиток його світогляду. Буде корисний аспірантам і викладачам у їх практичній діяльності.
5
М.В. Яцюк, Л.М. Жванко, О.Л. Рябченко, Г.Г. Фесенко
ЦЕ ПОВИНЕН ЗНАТИ КОЖЕН ГРОМАДЯНИН
УКРАЇНИ
22 січня |
– |
День Соборності України |
28 червня |
– |
День Конституції України |
|
||
23 серпня |
– |
День Державного Прапора України |
|
||
24 серпня |
– |
День Незалежності України |
|
||
14 жовтня |
– |
День українського козацтва |
|
||
|
– |
Звільнення України від німецько- |
28 жовтня |
|
|
|
фашистських загарбників |
|
|
|
|
9 листопада |
– |
День української писемності і мови |
ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ
Ще не вмерла України ні слава, ні воля, ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів: Душу й тіло ми положим за нашу свободу і покажем, що ми, браття, козацького роду!
6
Історія України: Словник-довідник
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
грецьк. – грецька мова італ. – італійська мова лат. – латинська мова
старогрецьк. – старогрецька мова тюрк. – тюркські мови франц. – французька мова
УКРАЇНСЬКА АБЕТКА
Аа, Б б, В в, Г г, Ґ ґ, Д д, Е е, Є є,
Жж, З з, И и, І і, Ї ї, Й й, К к, Л л, М м,
Нн, О о, П п, Р р, С с, Т т, У у, Ф ф,
Хх, Ц ц, Ч ч, Ш ш, Щ щ, Ю ю, ь, Я я,
7
М.В. Яцюк, Л.М. Жванко, О.Л. Рябченко, Г.Г. Фесенко
Україна. Етнографічний поділ.
8
Історія України: Словник-довідник
А 
АБЕТКА − український варіант назви алфавіту (за назвами перших літер а, бе); сформована на підставі кириличної системи знаків; в основу абетки сучасної української мови покладено так званий «гражданський шрифт» (гражданку), створений і запроваджений біля 1701 р. Петром І для російської азбуки при заміні етимологічного правопису на фонетичний. Використовується в російській, а також, з невеликими змінами, в українській, білоруській, сербській, болгарській та македонській мовах.
АБСОЛЮТИЗМ (в перекладі з лат. «безумовний», «необмежений») −
форма правління, що характеризується неподільною концентрацією влади в руках однієї особи чи органу, які діють без будь-якого контролю. Розквіт абсолютизму спостерігався в країнах Західної Європи в ХVІІ-ХVШ ст. і був ліквідований у більшості країн буржуазними революціями.
АБСОЛЮТНА МОНАРХІЯ − необмежена, неподільна, самодержавна верховна влада однієї особи − монарха (від грецьк. «один»): еміра, шаха, короля, царя, імператора. Характерною була для періоду занепаду феодалізму в Європі ХVІІ ХУШ ст. Царська Росія пройшла шлях від класово-станової (у ХVІ-ХVШ ст.) до абсолютної монархії (самодержавства) у ХVIII – на початку XX ст. Самодержавна влада одного правителя була несумісна з демократичним козацьким устроєм в Україні, і тому в другій половині ХVШ ст. Україна в складі Росії втратила свою автономію.
9
М.В. Яцюк, Л.М. Жванко, О.Л. Рябченко, Г.Г. Фесенко
АВАРИ (в давньоруських літописах обри, тобто «велетні») − кочові племена тюркського походження, які наприкінці VІ ст. прийшли з Азії через територію теперішньої України на середній Дунай і створили там Аварський каганат; панували в Центральній Європі в VІ-VII ст.; на початку VІ ст. нападали на Візантію, Франкську державу, розгромили антів, підкорили деякі слов’янські племена, зокрема дулібів (волинян). Карл Великий розгромив державу аварів у IX ст.; рештки втекли на схід.
АВТОКРАТІЯ (від грецьк. «сам» і «влада») − самовладдя, необмежена влада певної особи.
АВТОНОМІЯ (від грецьк. «сам» і «закон») − форма самоврядування в адміністративній сфері. Залежно від цілей і завдань, які вирішуються за допомогою автономії, розрізняють національну, територіальну, національнотериторіальну, культурну та інші різновиди автономії. Виникнення інституту автономії − значний крок на шляху демократизації суспільства.
Адміністративно-територіальна автономія у складі України як унітарної держави − Автономна Республіка Крим. Її правовий статус визначається Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим та іншими правовими актами. Крим є невід’ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
Історично склалося так, що територія Автономної Республіки Крим (тоді Кримської області) увійшла до складу України в 1954 р. 12 лютого 1992 р. автономний статус території Криму був поновлений Верховною Радою У країн в зв’язку з проголошенням після розпаду СРСР нашої держави незалежною, самостійною. Ця територія дістала назву Автономної Республіки Крим.
10