4. Інформаційне управління.

Більшість Українських громадських організацій працюють не один рік на волонтерських основах, або мають довгострокові волонтерські програми, але до цього часу не вдалося зробити волонтерський рух масовим явищем для нашого суспільства. Основною причиною є недостатня взаємодія між громадськими організаціями та засобами масової інформації. Через недостатнє висвітлення інформації про волонтерські проекти, акції, ініціативи складається враження наче в Україні взагалі немає волонтерського руху. Відсутність досвіду співпраці, позитивної взаємодії, зацікавленості в співробітництві між громадськими організаціями та засобами масової комунікації. Тому виділилася технологія «Паблік Рилейшенз» як важливий напрямок діяльності громадської організація.

РR- діяльність громадської організації – це: соціальний інститут, покликаний забезпечити оптимізацію взаємодії, порозуміння, співпраця суб’єкта РR- діяльності та громадськості, створення позитивного іміджу організації; [13 с Королько В.Г., Некрасова О.В. Зв’язки з громадськістю. Наукові основи, методика, практика: Підр. для студентів вищих навчальних закладів / 3-тє вид., доповн. і переробл. – К.:Вид. дім «Києво – Могилянська академія», 2009. – 831 с.]:

- будь-які конструктивні заходи, спрямовані на розширення «сфери впливу», залучення нових волонтерів, зацікавлення влади у співпраці, на підтримку населення та встановлення нових партнерських контактів;

- взагалі будь-які кроки, спрямовані на покращання контактів між людьми та організаціями. Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України. Навчальний посібник. - Ніжин : Видавництво НДУ ім. М.Гоголя, 2009. - 234 с.

Фахівці Інституту громадського суспільства виділяють відносно позитивний імідж НУО у ЗМІ, приблизно 70% всіх публікацій є позитивними, 20% є відверто позитивних, 10% негативних матеріалів, але разом з тим невисокий рівень уваги до діяльності громадських організацій та волонтерських програм.

Ціль роботи громадської організації у висвітлені волонтерської діяльності, полягає у встановлені двосторонньої взаємодії, взаєморозуміння з представниками засобів масової інформації.

Всередині організації – робота по підготовці волонтерів для запровадження проекту, постійна інформаційна комунікація, створення позитивного клімату в організації.

Поза організацією – постійний зв'язок з громадою: владою, бізнесом, ЗМІ, іншими громадськими організаціями. Для створення позитивного іміджу, створення програми розвитку організації, аналіз ситуації та попередній прогноз на майбутню діяльність. Робота організації повинна постійно бути направленою на поінформованість всіх цільових груп на які направлена діяльність. [Горяева Елена Германовна Социальный маркетинг, или как продвигать общественную организацию. Практическое пособие. Серия: «Социальные технологии.» Новосибирск: МОФ СЦПОИ, 1998, 89 с. Электронная копия пособия размещена в Интернете: http://www.cip.nsk.su ]:

Інформаційне забезпечення та рекламування діяльності соціаль­ного спрямування необхідне для того, щоб як громадськість загалом, так і потенційні споживачі соціальних послуг, а також державні інсти­туції, представники бізнесових структур та фондів (потенційні спон­сори) знали про проведення різноманітних соціальних заходів, про існування та реалізацію програм, проектів тощо.

Це також дуже важливо для формування певних уявлень, ставлення у суспільстві до тих чи інших соціальних проблем, тобто для впливу на формування масової свідомості. Варто зазначити, що в умовах за­гальної кризи суспільства (у якій нині перебуває Україна), для масо­вої свідомості характерна надзвичайна нестійкість, суперечливість. Як реакція на нові складні ситуації виникають "масові неврози", ні­гілізм, песимістичні настрої. Почасти фіксуються протиріччя між цін­нісними орієнтаціями, соціальними установками та реальною діяль­ністю.

Першим кроком організації, коли вона починає планувати стра­тегію зовнішніх комунікацій і складати відповідний комунікативний план, має стати визначення цілей і завдань. При цьому, для кожного комунікаційного завдання слід поставити три ключові запитання:

• яка мета нашого спілкування?

• з ким ми спілкуємося?

• що є мотивом спілкування для людей, з якими ми спілкуємось?

ЗАКОНИ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКО/ДУМКИ за Хадлі Кентріл [19]:

• громадська думка надзвичайно чутлива до значних подій;

• громадська думка швидше формується під впливом подій, ніж слів;

• громадська думка не стабілізується доти, доки значення наслідків не стане зрозумілим;

• громадська думка здебільшого не передбачає причин ситуації — вона скоріше реагує на них;

• з психологічної точки зору громадська думка головним чином детер­мінована корисливими інтересами людей;

• у критичні моменти люди стають прискіпливими при оцінці компетент­ності свого керівництва;

• важливими психологічними параметрами громадської думки є :

• спрямованість,

• напруженість,

• широта,

• глибина.

Взаємодія громадських організацій та засобів масової інформації можуть здійснюватися структурними підрозділами, наприклад через роботу уповноважених експертів (див. табл. 3.2.)

Таблиця 3.2.

Шляхи взаємодії громадських організацій з засобами масової інформації

№	Громадська організація	Механізм взаємодії	Засоби масової інформації
1.	Відповідальний за роботу з ЗМІ	Персональний контакт	Експерт у роботі з громадськими організаціями ( зацікавлена особа)
2.	Діяльність за планами заходів	Постійна комунікація (інтерв’ю, прес – реліз, прес конференція)	Відвідування заходів, участь у проектах.
3.	Надання матеріалів для ЗМІ	Персональний контакт	Експерт у роботі з громадськими організаціями ( зацікавлена особа)
4.	Організація контактів керівництва та волонтерів з журналістами	Постійний зв'язок керівника волонтерського підрозділу	Експерт у роботі з громадськими організаціями ( зацікавлена особа)
5.	Аналіз публікацій	Внутрішня робота організації

Для ефективної реалізації цих заходів у громадській організації повинна бути людина, яка виконує обов'язки РR-менеджера чи прес-секретаря Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України. Навчальний посібник. - Ніжин : Видавництво НДУ ім. М.Гоголя, 2009. - 234 с. а програмні дії організації мають бути різноманітними, інноваційними і творчими за своїм характером, їхнім завданням є:

• підтримка або зміцнення репутації, вже наявного доброго ставлення до компанії;

• налагодження співробітництва з державними органами;

• розвиток співробітництва з місцевою громадськістю;

• залучення до кампанії нових спеціалістів. [Королько В.Г., Некрасова О.В. Зв’язки з громадськістю. Наукові основи, методика, практика: Підр. для студентів вищих навчальних закладів / 3-тє вид., доповн. і переробл. – К.:Вид. дім «Києво – Могилянська академія», 2009. – 831 с.]:

В своїх роботі громадська організація, повинна використовувати комплексний підхід та одночасно використовувати різні канали і методи, поєднуючи роботу з засобами масової інформації, лобіювання власних інтересів в органах влади, організація власних інформаційно – рекламних заходів та створення ефективної внутрішньої комунікації. Засоби масової інформації виконують два завдання: фіксують і розвивають інтереси як особистості, так і суспільства. Відбувається розповсюдження повідомлень інформації, що містять ідеї для подальшого формування установок, оцінок, думок та поведінки людей. Нерідко в такому випадку засоби масової інформації виконують не стільки інформаційні та культурні, скільки ідеологічні функції. Вайнола [Р.Х. Технологія – соціально педагогічної роботи: теорія та практика. Навчальний посібник / За ред. проф. С.О. Сисоєвої – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова 2008 . – 130 с. с.82]. Лобіювання інтересів в органах впади, мають характер офіційних та неформальних контактів з владними структурами, з метою ухвалення рішень в інтересах організації, створення та реалізація спільних проектів, прийняття або відхилення тих чи інших нормативно – правових актів, резолюцій, постанов. Проект Закону України «Про лобіювання в Україні» с. 34 [Публічна дипломатія та лобіювання громадських інтересів на місцевому рівні. Матеріали всеукраїнської конференції за підсумками проекту у Верховній Раді України. К.: ІПО, 2009 – 80 с.] Організація власних інформаційно – рекламних заходів, забезпечити пряме інформування громадськість, про специфіку роботи, діяльність та послуги громадської організації. Ефективна внутрішня комунікація, дасть змогу вчасно інформувати членів організації, волонтерів та партнерів про заплановані заходи і акції, що дасть змогу ефективніше реалізовувати програми (див. табл. 3.3).

Таблиця 3.3.