6. Засоби контролю

З метою забезпечення об’єктивного контролю формування компетенцій з навчального модуля «Основи наукових досліджень та психодіагностики» студентам пропонується виконання контрольних робіт з кожного змістового модуля та модульної контрольної роботи.

Контрольні роботи складаються із цілеспрямованих розробок предметного тесту з моніторингу якості навчального процесу.

Шкала оцінювання завдань контрольних робіт – бальна, побудована за принципом урахування типу завдання та особистих досягнень виконавця.

Складання тематичного тесту за однією з тем курсу (для комп’ютерного тестування) або для бланкового тестування (різних форм). Кожен складений тест чи творче завдання оцінюється однією одиницею.

Критерієм визначення досягнень студентів є правильність, повнота складання тестових завдань, творчих вправ, моделювання особливостей перевірки і оцінювання знань учнів.

Оцінка «1» бал: тест (творче завдання тощо) складений правильно і має якісну функцію контролю.

Завдання на розв’язування тестів за вибором з будь-якого предмета оцінюються 5-ма одиницями, мають достатній ступінь складності, носять творчий характер і дають змогу виявити вміння студентів самостійно мислити, оцінювати явища і факти.

При визначенні досягнень студентів об’єктом аналізу є такі орієнтири:

• характеристика відповіді – елементарна, фрагментарна, логічна, доказова, обґрунтована;

• якість знань – правильність, повнота, глибина, гнучкість, системність, узагальненість;

• рівень оволодіння розумовими операціями – уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, робити висновки;

• самостійність оціночних суджень.

Оцінка «5» балів виставляється, якщо відповідь правильна, повна, з достатнім теоретичним обґрунтуванням, позначена елементами творчості; має місце аргументація особистої життєвої позиції, узгодженої із загальними цінностями.

Оцінка «4» бали: відповідь правильна, повна логічна, обґрунтована, але без елементів власних суджень.

Оцінка «3» бали: завдання виконано в цілому правильно, повністю, проте з окремими неточностями або містить розв’язання без належних теоретичних обґрунтувань.

Оцінка «2» бали: відповідь неповна, поверхова, недостатньо осмислена, характеризується відсутністю самостійного аналізу та узагальненості висновків.

Оцінка «1» бал: відповідь елементарна, фрагментарна, зумовлена нечіткими, розрізненими уявленнями про питання.

Оцінка «0» балів: відповідь неправильна або її немає взагалі.

7. Питання для самоконтролю

1. Дайте характеристику структурі дослідження як системі.

2. Назвіть складові елементи дослідження.

3. Який зміст етапів педагогічного дослідження?

4. Які Ви знаєте методи дослідження? Спробуйте класифікувати їх.

5. Які Ви знаєте теоретичні методи? Дайте їм характеристику.

6. Назвіть емпіричні методи дослідження. Дайте їм характеристику.

7. Поясніть поняття «педагогічний експеримент». Які етапи та зміст його проведення.

8. Які існують форми узагальнення результатів наукових досліджень?

9. Дайте характеристику методів зведення й обробки результатів експериментальних досліджень: статистичним, графічним і табличним.

10. Дайте характеристику математичним методам опрацювання результатів дослідження.

11. Дайте загальну характеристику основних видів публікації.

12. Диференціація та інтеграція як закономірні тенденції розвитку науки. Диференціація, її характерні ознаки та форми прояву в науці. Історичні передумови виникнення диференціації наук. Інтеграція, її характерні ознаки та форми прояву в науці.

13. Механізми та умови, види і рівні інтеграції наукових знань. Форми взаємодії диференційних та інтеграційних процесів у сучасній науці. Інтеграційні процеси у педагогіці та освіті.

14. Організаційна структура наукових досліджень в Україні. Державна система організації і управління науковими дослідженнями в Україні: керівні органи та наукові установи.

15. Організаційні сектори науки в Україні: академічний, вузівський, галузевий, виробничий. Наукові товариства та їх роль у розвитку науки і популяризації наукових знань.

16. Національна Академія наук України. Галузеві академії наук. Академія педагогічних наук як вища педагогічна наукова установа України. Всеукраїнська асоціація академії наук. Мета та функції діяльності асоціації.

17. Вимоги до наукового працівника. Наукові ступені і вчені звання в Україні. Форми підготовки наукових працівників. Особливості та підходи до атестації наукових працівників в зарубіжних країнах.

18. Історичні етапи розвитку науки. Передумови виникнення науки як необхідного наслідку суспільного розподілу праці. Наука на різних стадіях розвитку суспільства.

19. Історія української науки. Наука України ХІХ – ХХ століть. Сучасні наукові пріоритети України.

20. Загальні відомості про наукове пізнання. Суб’єкти і об’єкти пізнання. Взаємодія суб’єкта й об’єкта у пізнавальній діяльності. Взаємозв’язок пізнання і практики. Рівні пізнання: почуттєвий і раціональний, емпіричний і теоретичний.

21. Методи наукового пізнання. Уявлення про метод як спосіб пізнання. Категорії методів пізнання: узагальнені, загальні та часткові (спеціальні) методи.

22. Методи емпіричного дослідження: спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент.

23. Методи теоретичного дослідження: ідеалізація, формалізація, логічні та історичні методи.

24. Методи, що можуть бути застосовані на емпіричному й теоретичному рівнях: абстрагування, аналіз і синтез, індукція й дедукція, моделювання.

25. Системний підхід і системний аналіз. Загальні відомості про систему. Зв’язки між елементами системи. Структура, характеристики та властивості систем.

26. Визначення системного підходу. Вплив системного підходу на послідовність наукового дослідження. Особливості прояву системного аналізу в науковому дослідженні.

27. Моделі у науковому дослідженні. поняття про модель та моделювання. Призначення моделей у науковому дослідження. Поділ моделей на математичні, геометричні та фізичні. Моделі аналоги. Моделювання на основі комп’ютерної техніки.

28. Загальні відомості про інформацію. Поняття про інформацію. Роль інформації у науковій діяльності. Друковані носії інформації. Носії і засоби поширення інформації на основі комп’ютерної техніки. Інформаційний потенціал сучасного суспільства. Кількісні вимірники інформації.

29. Типологія наукової інформації та основні види видань. Поняття про документи як засоби фіксацій наукової інформації. Первинні та вторинні документи. Опубліковані та неопубліковані документи.

30. Первинні опубліковані документи; неперіодичні, періодичні і такі що продовжуються видання.

31. Неперіодичні видання: наукова література для спеціалістів, науково-популярна, виробничо-технічна, навчальна та офіційно-документальна література, література довідково-енциклопедичного характеру.

32. Періодичні видання: наукові, науково-популярні, виробничо-технічні, масові журнали. Видання що продовжуються.

33. Нормативно-технічні документи. Патентна інформація. Депоновані рукописи. Неопубліковані документи. Особливості вторинної інформації та її пошук.

34. Призначення та види бібліотек. Бібліотечні фонди: основний і довідковий. Бібліотечні каталоги та картотеки. Види каталогів: алфавітний, систематичний і предметний, їх особливості та призначення.

35. Методика пошуку першоджерел. Спеціальні бібліографічні видання та їх роль в інформаційному пошуку. Оформлення результатів інформаційного пошуку.

36. Облік опрацьованої інформації. Складання бібліографії. Опрацювання джерел інформації. Умови ефективного опрацювання першоджерел.

37. Оформлення результатів опрацьованих першоджерел складання виписок, анотацій, конспектів.

38. Вимоги до проведення наукового дослідження. Творчий характер наукового дослідження. Корисність, актуальність і плановість наукового дослідження.

39. Об’єктивність та критичність оцінювання результатів наукового дослідження.

40. Послідовність проведення наукового дослідження. Науковий напрямок, проблема і тема наукового дослідження. Вибір теми дослідження. Ознайомлення із станом обраної теми дослідження. Уточнення теми і складання програми дослідження. Обґрунтування теми дослідження, його актуальності та новизни.

41. Методологічний апарат наукового дослідження. Мета та завдання дослідження. Вибір методів дослідження. Умови забезпечення адекватності обраних методів дослідження його меті та завданням. Логіка наукового дослідження. Складання календарного плану робіт.

42. Гіпотеза дослідження.

43. Систематичне накопичення дослідних матеріалів. Зведення і опрацювання результатів дослідження. Теоретичний аналіз та літературне оформлення результатів дослідження.

44. Упровадження у практику та оцінювання теоретичної й практичної значущості результатів дослідження.

45. Експеримент як складова частина наукового дослідження.

46. План і методика експерименту. Вибір способів та засобів фіксації результатів експерименту. Комп’ютеризація експериментальних робіт.

47. Роль особистості науковця у проведенні дослідження. Фактори, що визначають схильність до наукової діяльності; невдоволеність існуючим досягненням у пізнанні, допитливість, здатність до розумової праці, ерудиція, інтелект дослідника.

48. Розумова діяльність дослідника у процесі проведення дослідження. Розумові операції у науковому дослідженні. Мислительна діяльність як основа розумової праці дослідника. Види мислення дослідника: емпіричне, аксіоматичне та діалектичне. Колективний характер праці сучасного дослідника.

49. Форми узагальнення результатів наукових досліджень: усний виклад, тези доповіді, реферат, наукова стаття, науковий звіт, дисертація, монографія. Вимоги до їх змісту та оформлення.

50. Методи зведення й обробки результатів експериментальних досліджень: статистичні, графічні й табличні. Статистичні методи ранжування і групування.

51. Таблиця як засіб відображення кількісних ознак досліджуваного об’єкта. Текстова і цифрова частина таблиці. Структура простої, групової, комбінованої, складеної і шахової таблиці. Оформлення таблиці та її розміщення у науковій праці.

52. Оформлення графічних залежностей у вигляді графіків та діаграм. Графіки з рівномірними те нерівномірними (функціональними) шкалами. Етапи побудови графіка. Інформаційна виразність графіка. Діаграми лінійні, стовпчикові, стрічкові та секторні. Об’ємність діаграм. Комп’ютерні графіко-статистичні програми.

53. Математичні методи опрацювання результатів дослідження. Математична інтерпретація експериментальних матеріалів. Середні показники результатів дослідження. Варіювання результатів дослідження.

54. Визначення достовірності результатів дослідження. Параметричні методи порівняння результатів досліджень. Методи визначення зв’язків між факторами і явищами.

55. Складання списку літературних джерел. Послідовність складання списку. Бібліографічний опис літературного джерела. Елементи бібліографічного опису. Види бібліографічних описів: короткий, розширений і повний. Розділові знаки та скорочення у бібліографічних описах.

56. Узагальнений склад бібліографічного опису.

57. Вимоги до оформлення наукових праць. Письмове оформлення наукової праці. Виразність і мова тексту наукової праці. Правильність застосування наукової термінології.

58. Цитування у тексті наукової праці. Види посилань на використані літературні джерела. Пояснення зв’язку тексту з посиланнями. Спрощення бібліографічних описів у посиланнях.

59. Одиниці фізичних величин у тексті наукової праці, їх написання і позначення. Числа та знаки у тексті. Скорочення у тексті.

60. Завершення і представлення результатів наукового дослідження. Вибір форми представлення результатів наукового дослідження. Показники оцінювання результативності проведеного дослідження. Рецензування завершеної наукової роботи.

61. Підготовка до захисту та захист наукової роботи. Етичні норми поведінки автора роботи у процесі її захисту: уміння дискутувати, логічність і переконливість доказів, стриманість у поведінці.

62. Підготовка результатів дослідження до упровадження у практику.

63. Завдання шкільної психодіагностики.

64. Методики проективної техніки.

65. Поняття особистості в психології.

66. Психологічна структура особистості.

67. Характеристика основних підходів до структури особистості.